прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Яка відповідальність чекає на російських загарбників: імунітет комбатанта і хто може ним скористатися

Яка відповідальність чекає на російських загарбників: імунітет комбатанта і хто може ним скористатися

  • 29.09.2022 13:50
Олексій Єрмачков, юрист LCF Law Group

Упродовж останніх днів ЗСУ звільнили від російських загарбників майже 400 населених пунктів Харківщини. В Ізюмі знайдено масове поховання людей. Такі самі наслідки вчинених воєнних злочинів окупантами ми бачили і на інших деокупованих територіях, зокрема в Бучі. Світ повинен притягнути агресора до відповідальності, але слід детальніше розглянути, за які саме дії це можливо зробити. Хто такий комбатант? У чому полягає імунітет комбатанта?

Міжнародне гуманітарне право спрямоване на забезпечення безпеки цивільного населення і цивільних обʼєктів на території збройного конфлікту, обмеження їх участі, полегшення можливих наслідків.

Саме тому Женевська конвенція про поводження з військовополоненими поділяє всіх осіб на комбатантів та цивільне населення (некомбатантів).

Комбатантами є особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу). Збройні сили сторони конфлікту складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, а також можуть включати напіввоєнні та озброєні організації.

Отже, до них можна віднести всі підрозділи, які беруть участь у бойових діях на стороні росії: військовослужбовців рф, членів приватних військових компаній, учасників незаконних збройних формувань «днр», «лнр» — усіх, крім цивільних (наприклад, не є комбатантами вчителі, журналісти та інші особи, які перебувають на окупованих територіях, не є військовими, не носять зброю чи уніформу та не вчиняють воєнні дії).

Комбатанти можуть брати безпосередню участь у воєнних діях, а у разі їх затримання вважаються військовополоненими. При цьому комбатанти мають військовий імунітет і не несуть персональної відповідальності за воєнні дії відносно військових об’єктів чи комбатантів протилежної сторони. Водночас такий імунітет не є абсолютним і не поширюється на вчинення воєнних та інших злочинів.

Комбатантів, які вчинили воєнні злочини, можливо притягнути до відповідальності за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни».

Це стосується випадків, коли:

  • внаслідок обстрілів, артилерійських чи авіаційних ударів отримали поранення чи загинули цивільні особи, які не беруть участь у бойових діях;
  • обстріли були спрямовані на цивільні об’єкти — житлові будинки, лікарні, школи, дитячі садки, приватні підприємства тощо, які не є військовими цілями;
  • застосовано для маскування форму або розпізнавальні знаки ЗСУ та інших військових формувань;
  • використано заборонені засоби (зброї, боєприпаси) та методи ведення війни (наприклад, віддання наказу не брати полонених), використано невибіркову зброю або застосовано зброю проти військових цілей без дотримання принципу співмірності;
  • є інші випадки.

Також як порушення законів та звичаїв ведення війни кваліфікуються такі дії комбатантів щодо цивільного населення:

  • навмисне вбивство,
  • зґвалтування та інше сексуальне насильство,
  • катування та нелюдське поводження з полоненими та цивільними особами,
  • грабежі,
  • інші дії щодо цивільного населення і цивільних об’єктів.

Кожен, хто наказує, чи навмисно вчиняє такі дії, чи сприяє їм, несе відповідальність за воєнні злочини. Командувачі силами, які знали або мали підстави знати про такі злочини, але не намагалися їх зупинити чи покарати винних, несуть кримінальну відповідальність за військові злочини в рамках відповідальності командування.

Таким чином, комбатанти рф, які вчинили воєнні злочини, можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни».

Вона передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років, а якщо дії повʼязані з умисним вбивством — від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. У разі якщо цих осіб буде передано під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, можливе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 30 років або довічне увʼязнення.

Водночас у військовій агресії проти України беруть участь особи, які не є учасниками регулярних військових формувань рф (наприклад, члени так званих збройних сил днр/лнр або інших незаконних формувань, члени ПВК, учасники диверсійно-розвідувальних груп).

Дії таких осіб мають кваліфікуватися за ст. 111 КК України «Державна зрада» (якщо такі особи є громадянами України), ст. 260 КК України «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» (для представників так званих збройних сил днр/лнр), ст. 447 КК України «Найманство» (для членів приватних військових компаній, які воюють на боці країни-агресора і не є громадянами України або рф), у разі вчинення ними воєнних злочинів — за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв ведення війни» та за іншими статтями.

Незаконні дії інших осіб (некомбатантів) на окупованих територіях (вчителів, журналістів та інших осіб) будуть кваліфікуватись за статтями, які безпосередньо стосуються їх дій.

У разі затримання такі особи не набувають статусу військовополоненого.

Статус військовополоненого надає низку гарантій, передбачених міжнародним гуманітарним правом, зокрема право на репатріацію до країни належності. Це положення може бути застосоване і до тих, хто вчинив кримінальне правопорушення, в тому числі воєнні злочини.

Так, 19.08.2022 набрали чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, зокрема:

  • Кримінальний кодекс доповнено статтею 84-1, яка передбачає можливість звільнення засудженого від відбування покарання для обміну як військовополоненого, якщо засуджений надав письмову згоду на такий обмін;
  • у КПК внесли зміни, які дозволяють обміняти не лише засуджених, але й підозрюваних та обвинувачених військовополонених.

Водночас особи, які не мають статусу комбатантів, не отримують статусу військовополоненого в разі затримання і можуть бути передані для «обміну» військовополоненими лише на підставі додаткових угод між державами.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA