Як забронювати працівників від мобілізації — поради юриста

Соломія Марчук, СЕО юридичної компанії Main Business Partner

Сьогодні кожен керівник підприємства точно знає, що облік, бронювання та звітування про військовозобов’язаних працівників — це важка та складна процедура. Вона не тільки забирає багато часу, але й може призвести до проблем, якщо її виконання здійснюється неправильно.

11 січня ц.р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».

Вказаною постановою затверджено новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (Порядок № 76).

У зв’язку з воєнним станом та загальною мобілізацією, що тривають в Україні, бізнес усвідомлює необхідність збереження на робочих місцях своїх найбільш кваліфікованих працівників. Ця необхідність зумовлена подальшим ефективним функціонуванням підприємства та його розвитку в складних умовах війни та економічного спаду.

Тому уряд розробив механізм, який гарантує, що окремі підприємства можуть закріпити своїх працівників терміном до 6 місяців та ці працівники не будуть мобілізовані на військову службу. Тобто держава створює можливість для підприємств забезпечити баланс між захистом держави та продовженням функціонування бізнесу в умовах воєнного стану.

Однак важливо зазначити, що ця можливість не є повним гарантом збереження персоналу на робочих місцях, оскільки держава може вимагати від підприємств прийняти участь у мобілізації, якщо це необхідно для захисту держави. Також варто зазначити, що процедура закріплення (бронювання) працівників на підприємстві є регульованою законом, і вона передбачає належне оформлення документації та дотримання встановлених процедур.

Про критично важливі підприємства

Не всі підприємства, установи та організації мають можливість здійснити бронювання свої працівників, а лише ті, які визнані у встановленому законом порядку критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Критерії та порядок визнання підприємства критично важливим були затверджені вищезгаданою постановою уряду № 76 від 27 січня 2023 року. Згідно з критеріями, затвердженими постановою № 76, критично важливими підприємствами слід вважати ті, що відповідають не менш ніж трьом таким критеріям:

• підприємства, що мають статус резидента «ДІЯ.СІТІ»;
• підприємства, які сплачують щонайменше 1,5 млн євро податків за звітний податковий рік;
• підприємства, що отримують не менш ніж 32 млн євро надходжень в іноземній валюті за звітний податковий рік;
• підприємства, у яких відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску;
• підприємства, віднесені до переліку таких, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
• підприємства, на яких розмір середньої заробітної плати працівників не нижче за середню заробітну плату по регіону;
• підприємства, що мають важливе значення для національної економіки чи потреб територіальної громади.

Якщо перші шість пунктів критеріїв чіткі та зрозумілі, то останній пункт на момент набрання чинності постановою КМУ № 76 викликав багато запитань. Як визначити, що підприємство є важливим для економіки та громади?

17 лютого 2023 року Міністерством економіки України цю прогалину було усунено. Наказом Мінекономіки № 952 затверджено Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.

Підприємство вважається важливим за умови його відповідності принаймні одному з таких критеріїв:

• здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проектів;
• здійснення реалізації державної політики, що формується Мінекономіки;
• отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів, фінансової підтримки стартапам;
• виконання робіт та надання послуг за замовленням Мінекономіки (строк контракту не менше 6 місяців);
• перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
• підприємство здійснює діяльність в сфері формування/реалізації політики, що забезпечує Мінекономіки та середня заробітна працівників підприємства є не нижчою за середню зарплатню по країні, помножену на 1,5;
• провадження діяльності в трьох та більше областей, у сфері державної політики, що забезпечується Мінекономіки;
• здійснення виробництва чи надання послуг для забезпечення потреб інших підприємств, які виконують замовлення у сфері державної політики, що забезпечується Мінекономіки.

Слідом за Мінекономіки відповідні критерії визначення підприємств важливими для економіки та забезпечення діяльності держави також розробили Мінагрополітики (наказ № 242 від 23.02.2023), Міністерство енергетики (наказ № 68 від 24.02.2023), Судова адміністрація (наказ № 133 від 16.03.2023), Мінцифри (наказ № 30 від 23.03.2023).

Для отримання або підтвердження статусу критично важливого підприємства необхідно підготувати документи, що підтверджують відповідність 3 із 7 критеріїв, визначених Порядком № 76. Такими документами можуть бути: довідка контролювального органу про сплату податків за відповідний звітний період, довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків, рішення про набуття статусу резидента “ДІЯ.СІТІ” тощо.

Надалі підприємство звертається до профільного міністерства або ОВА з заявою, до якої додає всі підтверджувальні документи відповідності вимогам Порядку № 76, а також документи, що підтверджують відповідність вимогам, передбаченим наказами цього міністерства. Наприклад, аграрні компанії мають підтвердити, що обробляють землі  с/г призначення площею не менш ніж 1000 га або мають застрахованих працівників щонайменше 50 осіб.

Яким документом підтверджується, що підприємство є критично важливим?

Орган, який отримав звернення від підприємства щодо надання йому статусу критично важливого, розглядає його та приймає одне з таких рішень:

• про відповідність критеріям та визначення підприємства критично важливим;
• про невідповідність критеріям (з обґрунтуванням причин відмови).

Рішення про відповідність підприємства критеріям, вказаним у Порядку № 76, орган, що розглядав звернення, надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних сил.

Саме це рішення і є документом, яке підтверджує, що ви є важливими для держави та можете забронювати своїх працівників.

Підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік.

Кого можна забронювати та хто не підлягає бронюванню від мобілізації

Почнемо з працівників, яких забронювати не вдасться. Навіть за найбільшого бажання убезпечити від мобілізації всіх своїх ключових працівників це може виявитися неможливим, оскільки навіть для співробітників підприємств критичної інфраструктури існують певні обмеження щодо можливості їх забронювати.

Ці обмеження викладено в листі Міністерства оборони України № 220/1469 від 11.03.2022 року, згідно з яким головнокомандувач Збройних сил України ухвалив рішення про заборону бронювати військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для Збройних сил України військово-облікові спеціальності.

Вказаний лист містить номери військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, бронювання яких заборонено.

Ознайомитися з назвами цих військово-облікових спеціальностей можливо в Переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних сил України, затвердженому наказом Міністерства оборони України № 317 від 07.09.2020.

Окремо слід зазначити, що не підлягають бронюванню від мобілізації працівники, які мають відстрочку на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Водночас бронюванню від мобілізації підлягають військовозобов’язані, які є працівниками:

• органів державної влади та місцевого самоврядування, що залучені до забезпечення роботи цих органів;
• підприємств, установ, організацій, яким встановлено мобілізаційне завдання;
• підприємств, установ, організацій, які виробляють товари або надають послуги для забезпечення Збройний сил України;
• критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств.

Слід зауважити, що Порядком № 76 передбачено обмеження кількості військовозобов’язаних працівників, яких можна забронювати на період мобілізації. Роботодавець може забронювати працівників в обсязі, що не перевищує 50% загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві. Однак їх кількість може бути збільшена, якщо роботодавець достатньо обґрунтує підстави для збільшення кількості заброньованих працівників.

Крім працівників підприємства, бронюванню від мобілізації підлягають також їх керівники. На відміну від працівників, які можуть бути заброньовані у межах 50% від загальної кількості військовозобов’язаних, керівники не підпадають під це обмеження і можуть бути закріплені поза межами цих квот. Важливо відзначити, що, на відміну від працівників, керівники отримують бронювання незалежно від їх військово-облікової спеціальності.

Перелік документів та процедура бронювання працівників

Процедура бронювання працівників є складною та багатоетапною.

Першим етапом процедури бронювання після отримання статусу критично важливого або важливого для економіки підприємства є підготовка пакета документів та складання списків працівників. Бланк списків працівників затверджено Порядком № 76 (додаток 1). Окрім списку працівників, необхідно заповнити довідку про загальну кількість військовозобов’язаних працівників. Бланк цієї довідки також затверджено Порядок № 76 (додаток 2). До списку на бронювання рекомендуємо додавати працівників, які мають найбільш критичні спеціальності для вашої галузі. Це застереже від можливої відмови в затвердженні списку.

Другим етапом є складання пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка. Форма цієї пропозиції встановлюється профільними міністерствами та заповнюється з урахуванням їхніх вимог. Так, наприклад, Мінагрополітики просить під час підготовки пропозицій враховувати рішення головнокомандувача Збройних сил України щодо заборони бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності.

Окрім пропозицій, до пакета документів входить детальне обґрунтування, чому саме працівники, вказані в списку, мають бути заброньовані. Цей документ складається в довільній формі. У додатках до цього обґрунтування можуть бути додані: копії трудових договорів, документи що підтверджують повноваження заявника, інші документи, що підтверджують викладені обставини.

Усі вказані документи підписують та посвідчуються уповноваженою особою підприємства та подаються до профільного органу, у сфері діяльності якого працює підприємство. Пакет документів щодо бронювання подається у спосіб, визначений профільним органом, який їх розглядає. Зазвичай їх можна надіслати засобами поштового зв’язку з описом, листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Але деякі органи можуть встановлювати інший порядок звернень. Наприклад, Мінагрополітики наполягає на поданні звернень через електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних.

Третім етапом є безпосередньо сама процедура розгляду пакета документів уповноваженим органом, погодження списку працівників Генштабом, прийняття рішення Міністерством економіки та надіслання цього рішення всім зацікавленим сторонам.

Після того як Генштаб ЗСУ отримає рішення Мінекономіки про бронювання працівників, у триденний строк він повідомляє про нього відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Після отримання заявником (підприємством, установою чи організацією) витягу з рішення Мінекономіки щодо бронювання працівників він видає військовозобов’язаному завірену підписом керівника та печаткою (за наявності) копію цього витягу.

Цей витяг є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

У п’ятиденний строк із дня видачі військовозобов’язаному витягу роботодавець повинен надіслати до ТЦК та СП повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою, встановленою додатком 5 до Порядку № 76.

Чи потрібно вести облік та подавати звітність про заброньованих працівників?

Щокварталу роботодавцям необхідно подавати звіт про заброньованих військовозобов’язаних станом на перше число місяця, який настає після звітного кварталу, використовуючи форму з додатку 6 до Порядку № 76. Крайній термін подання звіту – до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Роботодавці подають звіт до відповідного органу державної влади, до якого надсилалися списки на бронювання працівників.

Під час подання звіту рекомендується не включати до списку працівників, які:

• офіційно не працюють на підприємстві, установі чи організації;
• не є військовозобов’язаними (особи, які не придатні до військової служби);
• не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.