Як визначити посаду з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Нерідко на практиці виникають питання, відповіді на які, на перший погляд, перебувають на поверхні. Але в процесі роботи все виявляється інакше, і прості питання перетворюються на такі, що потребують додаткового аналізу.

Нижче описано деякі особливості визначення посад із високим та підвищеним корупційним ризиком на прикладі посадових осіб державного банку. А саме – членів наглядової ради та правління.

Це питання регулюється:

• Переліком посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 17.06.2016 (Перелік);
• роз’ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані)» № 1 від 03.02.2021 (роз’яснення).

Щоб встановити, чи належить посада особи – члена наглядової ради та/або члена правління державного банку до посад з високим та підвищеним корупційним ризиком, необхідно з’ясувати:

• чи належить особа до посадових осіб;
• хто є суб’єктом, уповноваженим здійснювати призначення на відповідну посаду;
• чи належить посада до керівних.

Пунктом 15 роз’яснення визначено, що до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків належать посади,  зазначені у Переліку. Відповідно до пункту 17 роз’яснення головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є  перебування особи у статусі працівника державного органу, який здійснює функції представників влади, або обіймання особою посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Положеннями пункту 4 Переліку передбачено, що серед інших до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків належать посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.

У частині 3 статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Закон) визначено, що функції з управління корпоративними правами держави у державному банку здійснює Кабінет Міністрів України, який також виконує функції вищого органу управління державного банку (вищий орган). До компетенції вищого органу, серед іншого, належить прийняття рішень про призначення та припинення повноважень членів наглядової ради банку.

Щодо членів правління, то відповідно до частини 38 статті 7 Закону голова та члени правління державного банку призначаються та звільняються з посади наглядовою радою державного банку за пропозицією комітету наглядової ради з питань призначень та винагород посадовим особам. Призначення голови та членів правління державного банку відбувається за погодженням Національного банку.

Отже, лише члени наглядової ради призначаються державним органом.

Статтею 42 Закону зазначено, що керівниками банку є голова, його заступники та члени (наглядової) ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку.

Таким чином, члени (включаючи голову та його заступника) наглядової ради та правління державного банку є керівниками банку.

З огляду на викладене вище:

посада члена наглядової ради державного банку належить до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків у розумінні пункту 4 Переліку,

посада члена правління державного банку – ні.