Видавництво 
 |
Дмитро Мошенець, адвокат, старший юрист АО ADER HABER |
Українська економіка вже довела здатність функціонувати в умовах важкої війни. Допомогти їй міг би інститут відновлення платоспроможності боржника у вигляді його санації шляхом перепрофілювання виробництва.
Боржники з потужностями
Наразі значна кількість українських підприємств-боржників перебувають у процедурі банкрутства. Проте їхні активи та потужності могли би бути задіяні для потреб обороноздатності та забезпечення виконання оборонного замовлення. Адже у нинішніх складних умовах держава як ніколи потребує масового виробництва мін, снарядів, броньованих машин для забезпечення своєї обороноздатності.
Водночас якщо звернутися до Кодексу з процедур банкрутства, який набрав чинності восени 2019 року, то в ньому можна знайти достатньо широкі опції для відновлення платоспроможності боржника, зокрема, через його санацію. Ці механізми уможливлюють використання виробничого потенціалу боржників для забезпечення потреб держави.
Так, ст. 50 Кодексу з процедур банкрутства визначає, що під санацією розуміється система заходів, які здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
У ст. 51 КзПБ визначено, що заходами відновлення платоспроможності боржника, які можуть включатися до плану санації, зокрема, можуть бути реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва, реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього кодексу.
У нинішніх умовах перспективною видається, зокрема, можливість санації боржника саме через перепрофілювання виробництва, в тому числі для потреб оборонного комплексу, як на період військового стану, так і після його завершення.
Держава в ролі інвестора
Світова історія знає чимало позитивних прикладів вдалого перепрофілювання підприємства під час війни. Зокрема, у США під час Першої та Другої світових війн групу приватних підприємств, зокрема машинобудівних, було перепрофільовано під потреби армії та держави, як, наприклад, машинобудівні заводи Генрі Форда.
У 1917 році ці підприємства почали виконувати військові замовлення. Окрім автомобілів, на них було розгорнуто виробництво протигазів, військових касок, циліндрів для авіадвигунів «Ліберті», а наприкінці війни — легких танків і навіть підводних човнів.
Аналогічний досвід можна перейняти сьогодні й Україні. До прикладу, виробничі потужності неплатоспроможного підприємства, видом діяльності якого є виробництво спеціалізованих машин, устаткування тощо, технічно можуть бути використані для виготовлення бронемашин або снарядів.
Натомість засновники (акціонери) цього підприємства фактично довели його до банкрутства, й за заявою кредитора відкрита процедура розпорядження майном, ліквідаційна процедура.
Однак справа про банкрутство такого підприємства може роками перебувати в суді. При цьому виробничі потужності підприємства весь цей час залишаються в режимі простою або консервації.
Послуговуючись нормами КзПБ, держава в особі Кабінету Міністрів має можливість через відповідне профільне міністерство, наприклад Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) або Міністерство оборони, долучитися до санації такого боржника як інвестор.
Очевидно, перепрофілювання такого підприємства потребуватиме значно менше коштів, ніж побудова нового виробництва. Тож, здійснивши оцінку капіталовкладень, потреб у додатковому устаткуванні та склавши відповідну виробничу програму, держава зможе підвищити власні можливості з виконання оборонного замовлення.
За інформацією Міністерства юстиції, з 1.06.2024 запрацює автоматизована система «Банкрутство і неплатоспроможність» з базами даних, відомостями про перебіг провадження у справі про банкрутство та фінансово-економічні показники боржника. До того ж, як повідомив директор департаменту з питань банкрутства Мін’юсту Владислав Філатов, у міністерстві виходитимуть на промислову експлуатацію цієї системи. Це серед іншого уможливлює проведення добору боржників, які мають необхідні виробничі потужності.
Таким чином, Міністерство юстиції в особі департаменту з питань банкрутства може надавати актуальні звіти про підприємства, щодо яких відкрита процедура розпорядження майном (або навіть ліквідаційна процедура) та які мають у власності активи, що можуть бути якісно використані для забезпечення виконання оборонного замовлення з подальшою оцінкою перспектив перепрофілювання такого підприємства.
Утім, не тільки держава, але й приватні іноземні чи українські інвестори, як відповідальний бізнес, можуть взяти участь у такій санації.
До речі, для дотримання заходів безпеки під час санації шляхом перепрофілювання підприємства для потреб оборонного замовлення Господарський процесуальний кодекс передбачає можливість розгляду справи у закритих судових засіданнях та ін.
Переваги перепрофілювання
Отже, сьогодні є всі законодавчі можливості для втілення у житті цього механізму. А для скорочення строків прийняття рішень та пришвидшення санаційних заходів є необхідність у внесенні змін до чинного КзПБ на період дії військового стану.
Можливо, було б доцільно прийняти окремий закон про санацію підприємств-боржників через перепрофілювання виробництва для потреб обороноздатності України. І вже у ньому прописати детальний механізм взаємодії держави та її органів, кредиторів, керуючого санацією, боржника та потенційних інвесторів, а також гарантії дотримання безпеки та режиму секретності.
Звісно, можуть висловлюватися перестороги, що держава або українські чи іноземні інвестори неохоче братимуть участь в санації підприємств, які розташовані в зоні ризику через ракетні обстріли та інші загрози стабільності їх роботи. Тому, безперечно, для ефективного виконання такого плану санації потрібна й консенсусна позиція щодо погашення вимог кредиторів такого боржника.
Отже, санація боржника через перепрофілювання виробництва вирішує одразу кілька завдань і має такі переваги:
- виконання оборонного замовлення (забезпечення Збройних сил України мінами, снарядами тощо), посилення обороноздатності держави;
- збільшення ВПП держави;
- підтримка вітчизняного бізнесу та збереження важливих виробництв;
- збереження робочих місць, створення додаткової зайнятості;
- поповнення державного бюджету за рахунок сплати податків та зборів;
- погашення вимог кредиторів підприємства-боржника.
З огляду на це санацію боржника через перепрофілювання виробництва можна вважати ефективним способом збереження бізнесу та виконання оборонного замовлення для посилення обороноздатності держави.
Завантажується ...
