Видавництво 
«Україна має віковічну історію могутньої держави сильних та вільних людей. Подолала орду, фашистів – подолає і рашистів», — переконаний Дмитро Навроцький, керуючий партнер SENSUM Law Firm, доброволець в ДФТГ Бориспільського району, офіцер запасу. Про свій досвід в лавах ДФТГ, оцінки дій рашистів та перспективи притягнення їх до відповідальності він розповів «Юридичній практиці».
— Як для вас почався ранок 24 лютого? Чи було до того передчуття, що буде така війна?
— Ранок почався із великої кількості телефонних дзвінків від рідних та близьких з повідомленнями про те, що почалася війна. Потім почався моніторинг усієї можливої інформації про ситуацію (новини, FB, телеграм-канали) та підготовка до плану Б з евакуації моєї сім’ї та близьких.
Передчуття того, що військові дії розпочнуться, були, але масштаби наступу та початок реальної повномасштабної війни проти України стали для мене шоком та несподіванкою.
— Чому саме зброя в руках? Як ухвалювали це рішення? Чи швидко потрапили до ДФТГ? Була якась підготовка до цього?
— Після евакуації сім’ї та близьких з Києва у безпечне місце не вагаючись прийняв рішення про вступ до лав ДФТГ, оскільки розумів, що потрібно захищати країну та свою родину. Перші дні довелося виконувати певні завдання взагалі без зброї, однак після зміни напрямку руху окупантів у наш бік з метою потрапити до Києва зрозуміли, що без зброї зупинити ворога буде складно. В ті дні не було іншої думки про заходи захисту, одразу розумів, що потрібно брати в руки будь-яку зброю та зустрічати ворога.
25 лютого 2022 року одразу записався до лав ДФТГ та на наступний день вже виконував завдання з охорони громади. Поки тривала бюрократична процедура та складання графіку чергувань, разом із добровольцями оздоблювали свої позиції та укріплення, готували коктейлі Молотова.
Оскільки я офіцер запасу та мав певну військову підготовку, проблем зі вступом до ДФТГ не було. Отримані навички допомогли у поводженні зі зброєю та побудові укріплень наших позицій.
— Якби не потрапили в ДФТГ, який був ваш план Б?
— Я не мав сумнівів щодо потрапляння до ДФТГ, але оскільки я офіцер запасу я спокійно очікував своєї черги на мобілізацію. З перших днів повідомив про своє місце перебування та був готовий прибути за викликом у разі необхідності. Так сталося, що поки мене не викликали, але моя родина до цього готова та ставиться спокійно.
У будь-якому разі служба у ЗСУ була для мене єдиним планом Б.
— Багато юристів серед побратимів?
— На жаль, серед мої побратимів юристів не було і мені довелося багато в чому їм допомагати та консультувати. Оскільки моєю основною спеціальністю є земельне право, то у моїх побратимів тепер із цим проблем немає. Також багато питань було про роботу, допомогу в умовах воєнного стану та щодо підписання контракту добровольця ДФТГ.
— Які основні задачі виконуєте сьогодні? Як вони змінились за ті дні, що ви були в ДФТГ?
— Оскільки ситуація в Київській області дещо покращилася, було прийнято рішення призупинити дії контракту, повернутися до Києва та почати працювати в умовах війни. Тим паче, на початку травня почали відновлювати роботу органи судової влади, що стало приводом для відновлення судових засідань та повернення в адвокатуру.
Під час перебування в ДФТГ ми виконували різні завдання, але основними були контроль за транспортом, що в’їжджав та виїжджав, охорона території та протидиверсійна робота. Місцевість у нас була лісиста, тому потребувала постійної уваги та злагодження дій між постами. Іноді доводилося робити засідки.
У цілому завдання, що були в ДФТГ до моменту відведення військ, не змінилися, хлопці продовжують їх виконувати й до сьогодні. Оскільки ворог до нас не дійшов, то прямих сутичок не було, але під час перших тижнів чергувань вдалося затримати пару осіб, які підозрювалися у допомозі ворогу, корегуючи вогонь артилерії та ракетних ударів.
— Рідні зараз підтримують вас? Вони в безпечному місці?
— Усі рідні перебувають у безпеці, дехто встиг виїхати за кордон. З першого дня війни моя сім’я залишалася поруч зі мною та була моїм надійним тилом. Зараз вони також зі мною у Києві.
— Які закони і правила війни путін та його посіпаки вже порушили?
— Важко оцінити масштаби цих порушень, особисто мені здається, що вони порушили все, що можна. Складається враження, що своїми діями вони показали, що не визнають існування будь-яких норм міжнародного права, законів, правил поведінки та норм моралі. Вони, напевно, сподіваються на свою безкарність.
— Чи реально побачити на лаві підсудних живих путіна, шойгу?
— У будь-якому випадку суд їх чекає, тут або на небесах. Історія показала, про можливе засудження та покарання військових злочинців, але якщо говорити про реальність засудження російських керівників, то мені здається, їх чекає доля Слободана Мілошевича.
Я більше вірю в «український Моссад», який покарає всіх винних та причетних до війни в Україні.
— Чи існують у світі дієві запобіжники війни? І чи реально їх створити?
— Я думаю, що до цього питання повернуться після перемоги України. Багато хто вважає, що зараз розпочалася 3-тя світова війна, яка поки що проходить на нашій території та за рахунок наших сил і військових.
Щодо запобіжників, як на мене, це має бути світовий політичний договір про мир, який щонайменше має початися із повного ядерного роззброєння.
— Що вас вразило в цій війні?
— Найбільше вразила згуртованість нашої нації та людей. Велика вдячність та повага усім захисникам та захисницям України, їх героїзм та професіоналізм вражають увесь світ.
Дуже боляче дивитися на зруйновані міста, сім’ї та загиблих, особливо мирних жителів. Під час виконання завдань у ДФТГ довелося бачити та супроводжувати цілі колони машин із людьми, яких було евакуйовано. Звірства, які творили орки та рашисти, ми не забудемо і не пробачимо їм ніколи.
— Чи є дієві поради, як людям справлятися зі страхом чи панікою під час воєнних дій?
— Я вважаю, що страх у такі хвилини – це нормально. Паніка притаманна людям, але здебільшого серед побратимів були люди, які мали військовий досвід, тому ми завжди діяли злагоджено.
Мені здається, для того щоб подолати страх або паніку, потрібно себе чимось відволікати. Під час повітряних тривог, роботи ППВО, ракетних обстрілів особисто я переглядаю фото з приємними моментами у житті, вони допомагають забути про всі негаразди.
— Як ви думаєте, чи суттєво зміниться законодавство України після війни? Якщо так, то в якому напрямі?
— Законодавство вже змінилося і дуже швидко пристосовується до воєнного стану. Багато змін зазнало земельне законодавство, податкове та трудове. Головне під час запровадження змін – передбачити швидкі та дієві механізми повернення до нормального життя та законодавчого регулювання після завершення війни. Для прикладу, після завершення воєнного стану передбачаю велику кількість позовів про захист прав на землю. Також виникне багато спорів щодо поновлення договорів оренди землі.
— Як працює сьогодні ваша фірма?
— Ми не припиняли працювати з початку війни, завжди були на зв’язку із нашими клієнтами та партнерами. Багато кого підтримували та отримували допомогу для оборони країни. Надавали різні консультації та поради. З питань захисту військовослужбовців, переселенців та незахищених верств населення усі послуги надавалися нашими адвокатами безкоштовно. Одним з основних замовлень стало створення благодійних організацій, з яким наші юристи впорались на відмінно.
З початку травня вдалося налагодити повноцінну роботу та повернути працівників в офіс для комфортної роботи.
Я би хотів подякувати усім клієнтам, які з розумінням поставилися до ситуації, що виникла, допомагали та підтримували нас. Наразі намагаємося завершити всі справи, розпочаті до 24 лютого 2022 року.
— Чому Україна переможе?
— Україна має віковічну історію могутньої держави сильних та вільних людей. Подолала орду, фашистів – подолає і рашистів.
Я вірю в перемогу, оскільки в нас немає іншого шляху, а наші вороженьки згинуть, як роса на сонці.
— Що найперше зробите, коли війна закінчиться? Яку незавершену справу з попереднього життя завершите одразу після перемоги?
— Обійму рідних та друзів. Також домовилися з побратимами з ДФТГ зустрітися і разом відсвяткувати цей день на бойових позиціях.
А ще придбаю гарний сімейний автомобіль і поїду з сім’єю на відпочинок мальовничими містами України.
Від редакції: Проєкт «Юристи в армії» — історії правників, які, незалежно від посад та регалій, взяли зброю до рук та стали на захист України. Ми переконані, що кожен, хто щось робить на користь української перемоги — на передовій чи в тилу, — по-своєму борець за незалежність України. Ми поважаємо кожну працю, яка наближає Україну до перемоги. Ми переконані, що юристів, які взяли зброю до рук, десятки, а може, й сотні. Ми будемо вдячні нашим читачам за інформацію про правників, які можуть стати героями рубрики «Юристи в армії».
Завантажується ...
