Ілля Шевченко, співкеруючий партнер ЮК«АРМАДА», адвокат |
З початком російського вторгнення поняття форс-мажору стало чи не найбільш вживаним правовим терміном в обігу українських підприємців. І це зрозуміло, адже воєнні дії негативно вплинули на більшість налагоджених в минулому бізнес-процесів. Через порушення логістики, дефіцит палива та інші чинники масово порушувались строки виконання зобов’язань за договорами навіть на територіях, на яких не було прямих бойових зіткнень.
Закриті порти та зруйнованих логістичні ланцюжки, віялові та позапланові відключення електропостачання та регулярні повітряні тривоги перешкоджають, крім іншого, виконанню міжнародних контрактів. Це, своєю чергою, ставить підприємців в особливо неприємне становище, адже правила валютного контролю під час війни не стали менш жорсткими, і 0,3 відсотка від суми неодержаних грошових коштів або від вартості недопостаченого товару нараховуються так само, як було й в мирні часи. Навпаки, для операцій, що мали місце після 05.04.2022 року, граничний строк розрахунків було скорочено вдвічі, до 180 днів.
Тож розглянемо особливості застосування форс-мажору в національних та міжнародних спорах.
Поняття форс-мажору з’явилось ще в 1804 році у Французькому кодексі Наполеона. Втім, й досі його часто трактують хибно.
В актуальній міжнародній практиці застосування форс-мажору врегульовано декількома нормативними актами. Найбільш вживаною є норма, встановлена статтею 79 Віденської конвенції (Конвенція ООН Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року). Ця норма звільняє сторону контракту від відповідальності за невиконання його умов, якщо будуть доведені такі обставини:
Доведення цих обставин покладається на сторону, що порушила зобов’язання.
Аналогічні за змістом норми наявні у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року), Принципах європейського договірного права та низці інших актів.
Акцентуємо: форс-мажорна обставина не звільняє від обов’язку виконання зобов’язання за контрактом. Наявність такої обставини є підставою для звільнення тільки від штрафних санкцій. Після того як форс-мажорна обставина зникне, ви (або ваш контрагент) зобов’язані в розумні строки виконати зобов’язання.
Верховний Суд, розглядаючи спори із посиланням на форс-мажорні обставини, послідовно зазначає таке:
Звертаємо увагу на останній із зазначених висновків. Коли через зростання цін на сировину та паливо або інші обставини виконання договору стало збитковим, це не є форс-мажором. В цьому випадку ви можете спробувати довести в суді наявність істотної зміни обставин, яка є окремою підставою для розірвання або зміни договору (стаття 652 ЦК України). Але посилатись на форс-мажор в цьому випадку не варто.
Значна кількість міжнародних контрактів містить арбітражне застереження або встановлює застосовне право, відмінне від національного. Розглянемо декілька особливостей застосування форс-мажору в англійському праві, що є найпоширенішим під час укладання міжнародних контрактів.
В загальній доктрині англійського права перелік форс-мажорних обставин визначається судовою практикою. Англійське право не має універсальної концепції або виключного переліку форс-мажорних випадків, а використовує багатофакторний підхід для вирішення таких спорів.
Щодо техногенних або природних катастроф, військових конфліктів, а також прямого законодавчого втручання (заборона імпорту або експорту тощо), як правило, особливих спорів не виникає, і ці обставини, якщо вони об’єктивно унеможливили вчасне виконання договору, визнаються форс-мажорними.
Водночас погіршення економічної ситуації, криза або, наприклад, суттєве ускладнення умов кредитування не можуть вважатись форс-мажором (рішення у справі “Tandrin Aviation Holding Ltd. v. Aero Toys Store LLC and another”). Також не вважається форс-мажором відсутність фінансування, неможливість виконання зобов’язання третьою стороною, помилки в розрахунках (рішення у справі “Balchanche J.in Matsoukis v Priesman”).
Водночас можливість посилатись на певні обставини як на форс-мажорні має бути передбачена договором.
Загалом англійську доктрину frustration of contract, що дозволяє припинити договір без штрафних санкцій через настання непередбачуваних подій, можна поділити на три категорії:
Неможливість виконання контракту, як правило, пов’язана зі знищенням або суттєвим пошкодженням речі, яка є предметом договору або має істотне значення для виконання договору. Також така неможливість може мати місце в разі смерті чи хворобі особи, яка мала виконати зобов’язання, або в разі «недоступності» (unavailability) речі, яка є необхідною для виконання зобов’язання. Яскравим прикладом «недоступності» речі є, наприклад, націоналізація чи експропріація майна, скажімо, зафрахтованого судна. Воно існує, але договірна сторона втратила можливість його використовувати для запланованого перевезення (рішення у справі “BP Exploration (Libya) Ltd v. Hunt”). Ще одним прикладом може бути недоступність «джерела» виконання зобов’язання (наприклад, засуха, що знищила врожай).
Ця сама концепція, на нашу думку, може використовуватись у спорах щодо невиконання договірних зобов’язань через тимчасову окупацію частини території України та пов’язану з цим недоступність виробничих потужностей та інших активів.
У разі якщо форс-мажорні обставини мають тимчасовий характер, англійське право встановлює такий порядок врегулювання спорів: якщо зі змісту контракту можна встановити, що він мав бути виконаний в конкретний проміжок часу, то недоступність речі або особи, що мала виконати зобов’язання, в цей проміжок часу беззаперечно має наслідком розірвання договору. Якщо ж такий строк не встановлено, то суд може брати до уваги тривалість відстрочення виконання договору та економічну доцільність такого виконання поза строками.
Незаконність виконання контракту, як правило, має місце через законодавчі зміни після укладення контракту. Зокрема, після початку війни в Україні були прийняті норми, що заборонили війну з ворожими державами, наклали заборону на експорт певних категорій товарів, низку компаній було внесено до санкційних списків, що також робить незаконними будь-які господарські операції з ними.
Аналогічні спори розглядались англійськими судами після Другої світової війни (“Cricklewood Property and Investment Trust Ltd v. Leighton’s Investment Trust Ltd”), і суди дійшли висновків, що в такому випадку може бути застосована доктрина frustration of contract. Це обґрунтовувалось публічним інтересом щодо того, щоб не надавалась жодна допомога економіці ворожої держави.
Доктрина frustration of purpose, або «знищення» мети контракту, має багато спільного з національною концепцією істотної зміни умов договору. Англійські суди не дуже охоче застосовують цю доктрину, надаючи пріоритет сталості цивільних відносин та правовій визначеності. Втім, на нашу думку, ця доктрина може мати досить широке застосування у міжнародних контрактах, укладених з українською стороною перед війною. Наприклад, українське підприємство придбало обладнання, яке мало бути поставлено в конкретно визначену виробничу лінію. Однак внаслідок ракетного удару, завданого російською федерацією, цех, в який мало встановлюватись обладнання, було знищено. Покупець, звісно, може спробувати знайти якесь використання цьому устаткуванню, але мета, для якої воно придбавалось, була «знищена» в усіх сенсах. Це може бути підставою для успішного застосування доктрини frustration of purpose, розірвання контракту та повернення передоплати.
Висновки
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…