Видавництво 4 липня в Києві пройшов круглий стіл на тему: «EU-UA: назрілі євроінтеграційні зміни в підходах до управління арештованими активами», організований «Юридичною практикою». Модерував дискусію шеф-редактор видавництва Рустам Колесник. Він наголосив, що актуальність даної тематики зумовлена, зокрема, активним застосуванням санкцій, яке часто блокує нормальну роботу підприємств і ставить під питання їх подальше існування. Тоді як для підтримки економіки України необхідне збереження економічного потенціалу компаній, до бенефіціарів яких застосовані санкції. А головна мета збереження активу — якомога вигідніший його продаж в майбутньому. При цьому до застосування санкційних механізмів у таких масштабах до початку війни не були готові ані наші європейські, ані американські партнери. Наразі країни світу лише відпрацьовують відповідні механізми для економічного тиску на російського агресора, і саме український досвід у цій сфері відіграватиме важливу роль.
Напрацювання АРМА
Саме українським досвідом управління арештованими активами, здобутками та проблемами цього процесу поділилася з учасниками заходу Олена Дума, голова АРМА. Вона зазначила, що рік, який вона перебуває на відповідній посаді, був дуже важким, але протягом цього часу АРМА сильно трансформувалась. На шляху до транспарентності АРМА відкрила єдиний державний реєстр арештованих активів, який на сьогодні містить більше 245 тисяч записів про арештовані активи в рамках усіх кримінальних проваджень. З цієї цифри АРМА отримала в управління ухвалами судів більше 75 тисяч арештованих активів, якими на сьогодні має управляти або які має реалізовувати. Відповідно, АРМА сьогодні має особливі функції, такі як виявлення і розшук арештованих активів у співпраці з правоохоронними органами України.
«Завдяки тісній взаємній співпраці з органами ДБР, НАБУ, НАЗК, СБУ, Офісом Генпрокурора наші можливості вийшли за межі України. Сьогодні ми співпрацюємо з 88 країнами світу. Це означає, що ми розшукуємо активи також і за кордоном», – відзначила пані Дума.
А коментуючи ситуацію з вибором управителів, очільниця АРМА відзначила, що завдяки запровадженню нових порядків, Агентство наразі вже може обирати управителів на майданчиках PROZZORO і відповідно реалізовувати арештовані активи на PROZZORO-продажі. Це вже принесло позитивний економічний ефект.
Виклики вибору управителя
Маркіян Бем, партнер «Назар Кульчицький та Партнери», свою доповідь присвятив темі управління підсанкційними активами.
Коментуючи проблемні питання в існуючій практиці вибору управителів, Маркіян Бем навів приклад компанії ISD Ukraine (виробник мінеральної води «Моршинська») — переможцем конкурсу на управління цим активом стала компанія, яка є її найбільшим прямим конкурентом.
«Треба наголосити, що в управління передано не майновий комплекс, а корпоративні права. Управитель не повинен вміти виробляти мінеральні води, він повинен вміти управляти. Це може бути компанія з управління капіталами, компанія з управління активами. Дуже широке коло тих, хто реально може включитися в цей процес», — зазначив доповідач, відповідаючи на запитання модератора, хто може бути управителем в цьому випадку. Крім того він додав, що в ЄС відсутня практика передачі управління конкурентному бізнесу.
Окремо було підняте питання оцінки арештованого майна для подальшого контролю ефективності управління, адже її заниження може призвести до відсутності відповідальності управителя за зменшення реальної вартості активу в процесі управління.
Олена Дума, коментуючи перспективи залучення іноземних компаній та фондів до управління арештованими активами, нагадала, що раніше такі іноземні суб’єкти мали відкрити офіційне представництво в Україні для допуску до конкурсів — наразі цей бар’єр усунуто: відповідно до отриманих роз’яснень, зокрема від ДПС України, будь-які іноземні юридичні особи, без жодних обмежень мають право брати участь в конкурсі на відбір управителя. Якщо вони будуть визнані переможцем конкурсу, то лише тоді виникає зобов’язання відкрити представництво в Україні.
Очільниця АРМА також наголосила, що Агенція діє виключно в межах закону. В кейсі «Моршинської» було звернення до АМКУ щодо надання дозволу на концентрацію: «Ми очікуємо висновку Антимонопольного комітету, — зазначила пані Дума. — Якщо він буде негативним — буде оголошено новий конкурс, позитивним — відповідно будуть прийняті законні рішення, з тими рекомендаціями, які ми отримаємо від АМКУ».
Європейські орієнтири
Олександр Кузнєцов, керуючий партнер Юридичної компанії «АРМАДА» поділився досвідом європейських країн у сфері управління арештованими активами. За його словами ключовими підходами до управління арештованими та конфіскованими активами в країнах ЄС є:
- Централізований підхід зі спеціалізованими установами
- Централізований підхід з неспеціалізованими установами
- Децентралізований підхід.
Так, централізований підхід передбачає створення спеціалізованих установ, які відповідають за управління арештованими активами. Цей підхід широко застосовується в таких країнах, як Кіпр, Франція та Італія. Основні переваги централізації полягають у підвищенні ефективності збору та аналізу даних, скороченні та спрощенні процедур управління, а також відсутності проблем з комунікацією між різними органами. Спеціалізовані установи забезпечують якісну підготовку фахівців та спрощують процеси управління активами.
Децентралізований підхід застосовується у таких країнах, як Данія, Естонія та Німеччина. У цьому випадку управління арештованими активами здійснюють органи місцевої влади, такі як місцеві суди, поліцейські відділки та митниця. Проте, такий підхід має свої недоліки, зокрема проблеми з підготовкою спеціалізованих кадрів та комунікацією між різними органами.
У таких країнах, як Бельгія, Болгарія та Румунія, управління арештованими активами здійснюють органи, які мають інші напрямки діяльності, наприклад, органи доходів і зборів або прокуратура. До процедури можуть залучатись різні органи, що ускладнює ведення точної статистики та підготовку фахових спеціалістів. Більшість дослідників зазначають, що цей підхід є менш ефективним.
Підгрупа з управління активами рекомендує створення або подальший розвиток спеціально призначених органів та надання їм достатніх ресурсів. Ці органи повинні бути залучені до планування перед арештом, створення спеціальних баз даних, налагодження партнерських відносин з відповідними фахівцями (наприклад, нотаріусами, транспортними компаніями, аукціоністами). Також рекомендується розробка правових положень та механізмів, які дозволяють управляти активами будь-якої типології та максимізувати їх вартість, зокрема через продаж до винесення остаточного рішення про конфіскацію або знищення.
Важливою правовою нормою є Директива 2014/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 квітня 2014 року про заморожування та конфіскацію засобів і доходів, одержаних злочинним шляхом, в Європейському Союзі. Вона передбачає необхідність вжиття заходів для забезпечення можливості заморожування майна з метою його подальшої конфіскації. Ці заходи повинні бути призначені компетентним органом і включати термінові дії для збереження майна.
Отже, підходи країн ЄС до управління арештованими активами демонструють різноманітність методів та інструментів, які можуть бути адаптовані для підвищення ефективності боротьби з організованою злочинністю. Вибір конкретного підходу залежить від національних особливостей та ресурсів кожної країни. Ілля Шевченко, підсумовуючи свою доповідь, наголосив на важливості використання найкращих європейських практик для вдосконалення національних систем управління арештованими активами та підвищення їх ефективності у боротьбі з незаконною діяльністю.
Арбітражні перспективи
Однією з ключових тем доповіді Дениса Шкаровського, партнера ЮК VB PARTNERS, стало питання експропріації, тобто примусового позбавлення власності на користь держави. Він наголосив на необхідності дотримання таких критеріїв правомірної експропріації:
- Відсутність дискримінації: Власники активів не повинні зазнавати дискримінації за будь-якими ознаками.
- Громадський інтерес: Експропріація має бути виправдана реальним інтересом суспільства.
- Законна процедура: Дотримання всіх законних процедур є обов’язковим.
- Адекватна компенсація: Держава повинна забезпечити справедливу компенсацію за експропрійоване майно.
Пан Шкаровський також звернув увагу на проблеми, пов’язані з діяльністю АРМА, які можуть стати підставою для міжнародних інвестиційних арбітражів:
- Дискримінація: Участь АРМА в управлінні активами часто супроводжується дискримінацією за ознаками власника, сфери діяльності та прибутковості активів.
- Сумнівна суспільна користь: Ініціативи щодо управління активами не завжди мають реальний суспільний інтерес.
- Відсутність компенсації: У багатьох випадках відсутня адекватна компенсація власникам активів.
- Зловживання процедурою: Зловживання процедурами та повноваженнями управителя часто призводить до порушень прав власників.
Денис Шкаровський підкреслив, що активність АРМА може бути розцінена як елемент експропріації, що не відповідає міжнародним правовим нормам і може призвести до судових позовів проти України у міжнародних арбітражах.
Законодавчі пробіли
Ольга Малик, прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, розповіла про практику управління арештованими активами у кримінальних провадженнях НАБУ, а також пов’язані з цим проблемні питання. Вона погоджується з тезою окремих фахівців про те, що багато питань управління арештованими активами залишаються неврегульованими законодавчо.
«Якщо ми подивимося на Закон про Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, ми побачимо, що цей акт, як для такого органу з такими широкими повноваженнями та складними задачами, здається занадто невеликим. Багато процесуальних питань в ньому не виписано, і це стосується в тому числі управління активами, які арештовані в кримінальних провадженнях», – вважає пані Малик.
З основних проблемних моментів у цьому вона відмічає те, що досі не виписана процедура прийняття активів в управління Нацагентством. При цьому спікерка вказала на деякі невідповідності між чинними нормативно-правовими актами, які регулюють процедуру прийняття в управління арештованих активів. Крім цього, у фахівців є зауваження щодо строку складання акту приймання-передачі арештованого майна, він не визначений, як швидко це має бути зроблено. У зв’язку з цим часто виникають питання щодо довготривалості оформлення актів, які стосуються арештованих великих майнових комплексів.
Пріоритети захисту
На завершення круглого столу Віталій Сердюк, старший партнер АО AVER LEX, розповів про виклики забезпечення продовження належного функціонування «підсанкційного» бізнесу в умовах війни. Основним таким викликом, на думку спікера, є складність захисту прав під час таких процедур.
«Все, що робиться наразі державою з метою збільшення надходжень до бюджету, з метою зміцнення національної безпеки — все це дійсно важливо й забезпечує наші національні інтереси. Але в той же час інтерес держави полягає в тому, щоб було забезпечене належне виконання загальних прав, задекларованих Європейською конвенцією з прав людини, а також передбачених нашою Конституцією», – зазначив пан Сердюк.
На його думку, основоположне право, яке має бути враховано, — належне забезпечення права на захист, а також право на належний судовий розгляд будь-яких процедур, що стосуються людини.
«Лише в такому випадку ми можемо дійсно казати про баланс прав і обов’язків у справжній правовій державі. Якщо ж ми бачимо суттєвий нахил в бік забезпечення державного інтересу, що полягає у збільшенні надходжень до бюджету – це порушує такий баланс. Адже завжди біля великих грошей існує великий приватний інтерес. Як захисники та представники відповідних сфер бізнесу, ми бачимо останні два роки, що заходи, які мають бути спрямовані на користь національного інтересу, на жаль, в більшості випадків спрямовані на забезпечення певного приватного недоброчесного та конкурентного інтересу», — констатував експерт.
Завантажується ...