Видавництво Сьогодні, 14 лютого, в Києві розпочав роботу VІ Міжнародний кримінально-правовий форум, присвячений актуальним питанням галузі.
Форум організувала «Юридична практика» за підтримки генерального партнера AVER LEX, експертного партнера — GRACERS, професійного партнера — VB PARTNERS.
У фокусі уваги спікерів першої сесії – панельна дискусія «Кримінальна юстиція: виклики воєнного часу», модератором якої стала керуючий партнер АО AVER LEX Ольга Просянюк.
Про те, як зараз відбуваються перетворення кримінально-правової сфери у БЕБ, СБУ та інших антикорупційних органах, розповів суддя ВАКС Маркіян Галабала.
Передусім він зауважив, що роль держави і суспільства змінилися, пригадавши події 2022 року. «Суспільство взяло на себе відповідальність. Люди почали проявляти ініціативу, що формально виходило за межі закону. Але завдяки цим діям та гнучкості ми вижили і зберегли державу», – зауважив суддя.
Говорячи про правоохоронні органи, Маркіян Галабала зазначив, що вони виправдано пішли на порушення законів. Усі органи комунікували між собою і в багатьох випадках робили сумнівні речі з точки зору формального підходу.
«Але проблема полягає в тому, що якщо спочатку це було виправдано, то зараз ні. І суспільству, і державі треба повертатися на рейки законності. На жаль, низка правоохоронних органів працюють так, ніби війна виправдає все», – наголосив пан Галабала.
Він також навів практичні кейси, коли дії правоохоронців були дещо сумнівними. Це, зокрема, обшук у суді Дніпровського районного суду м. Києва, закиди на адресу голови ВККС Романа Ігнатова щодо його можливого російського громадянства та негласні слідчі розшукові дії в готельних номерах стосовно представників проєкту Bihus.Info. На думку судді, це свідчить про те, що частина правоохоронних органів надалі перебуває в режимі недобросовісної поведінки.
Спікер зауважив, що якщо на початку війни було єднання, то зараз держава і суспільство починають розходитись. Тож питання в системних проблемах.
Що стосується роботи ВАКС, Маркіян Галабала звернув увагу на норму КПК, згідно з якою судовий розгляд справи зупиняється, якщо обвинувачений мобілізовується, і розповів, як цю норму виконати на практиці.
Є частина судових справ щодо обвинувачених, які перебувають на окупованій території, що теж створює додаткові складнощі.
Іще одне питання, яке порушив доповідач, – це угоди. «Перед державою постало питання наповнення бюджету. Робота НАБУ була виправданою: за рахунок угод поповнювати державний бюджет. Але згодом суспільство стало звертати увагу на те, що це спосіб відкупитися від кримінальної відповідальності. У нас недолуге законодавство стосовно угод. Монетизація угод чи застосування обмеженого покарання? Має бути реальне покарання. Не може бути для білих комірців покарання фіскальне, а для інших – кримінальне. Потрібен баланс», – акцентував Маркіян Галабала.
Наостанок суддя порадив адвокатам фокусуватися на ключових речах, а не на другорядних, які не матимуть вирішального значення у справі.
Продовжила тему тенденцій у кримінальних провадженнях суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва.
Вона відразу дала адвокатам пораду дивитися на норми закону та посилання на норми Верховного Суду, адже часто апеляційна скарга дублює касаційну, що неприпустимо.
Світлана Яковлєва зазначила, що суспільство може по-різному ставитися до судових рішень. Враження може бути одне, а матеріали справи – інші. Суддя, на відміну від адвоката, не може коментувати свої рішення
З 2022 року багато суддів опинилися на окупованих територіях і територіях, де відбувалися воєнні дії. Втім, справи передали в інші суди, щоб норми закону було дотримано.
Як зауважила спікерка, практика зараз така, що в суди звертаються за зміною підсудності. Але в судах, куди передали розгляд справ, закінчуються строк давності, деякі справи не розглядаються взагалі. Вона звернула також увагу захисників, що закон передбачає лише виключні обставини для передання справи в інший суді. Зворотній механізм тут не працює.
Ще одна тенденція – строки досудового розслідування.
Новою категорією правопорушень є воєнні злочини. Під ці злочини потрапляють обстріли, руйнування тощо. Проте стаття Кримінального кодексу за такі злочини залишається бланкетною.
«У нас є посилання на Римський статут, який Верховна Рада ніяк не ратифікує. В цій категорії докази незвичні для нашого сприйняття. Скриншоти, аудіофайли тощо. Треба зберегти баланс між українським законодавством та нормами європейського і міжнародного права», – підсумувала Світлана Яковлєва.
Ольга Просянок розвинула питання, чи мають судді коментувати свої рішення. Учасники панелі відзначили ефективність запровадження інституту судді-спікера, але поділяють думку, що обґрунтування власних судових рішень суддею подеколи було б доречним. Проте багатьом суддям бракує навичок комунікації.
Саломе Лемассон, міжнародний адвокат із питань White-Collar Crime, засновниця SL Avocat, член ECBA та Комітету з прав людини, зробила огляд кримінальних ризиків військового законодавства. Вона відзначила важливість бізнес-діяльності в зоні ризику, проте деякі корпорації можуть мати певні наслідки. Тому бізнес у зоні конфлікту має ще більше дотримуватися законодавства.
Доповідачка виокремила два найбільші ризики для бізнесу: кримінальний та санкційний.
«Коли ви ведете бізнес у зоні конфлікту, проти вас можуть висуватися обвинувачення у фінансуванні тероризму, є небезпека для працівників», – зауважила Саломе Лемассон.
Стосовно санкцій вона зазначила, що вони накладаються, навіть якщо компанія не є європейською, а лише працює на європейському ринку.
Європа намагається гармонізувати санкції. Наразі готується 12-й пакет санкції стосовно росії. Також Саломе Лемассон пригадала «Закон Магнітського», яким запроваджено персональні санкції щодо осіб, які порушують права людини.
Бізнесу вона рекомендувала таке: робити ретельний аналіз, моніторити діяльність, регулярно проводити перевірки, уважніше ставитися до фінансових операцій та документувати кожен крок і кожне рішення.
Завершив панельну дискусію виступ керуючого партнера ЮК RIYAKO & PARTNERS Євгена Ріяка.
Спікер розповів про нову практику, яка з’явилася наприкінці 2022 року. Це закупівлі у сфері оборони. Адвокат зауважив, що до закупівель змінювалися підходи чотири рази: «У цих справах ми, адвокати, бачимо іншу доказову базу. Є специфіка щодо експертиз, приміром балістичної».
Пан Ріяко також порушив питання трактування певних норм, виділивши «прокурорське» трактування контрактів.
«Ми боремося проти системи. Складно, але нам це вдається. Серед тенденцій відзначу те, що правоохоронці стають розумнішими і ляпи минулих років не повторюють. Загалом, стало більше довіри до ВАКС. А адвокатів, які спеціалізуються на цій тематиці, буде більше», – підсумував Євген Ріяко.
Завантажується ...
