Експерти обговорили відновлення української інфраструктури на Business & Legal Infrastructure Forum

У Києві розпочав роботу щорічний форум видавництва «Юридична практика» Business & Legal Infrastructure Forum. На традиційному дискусійному майданчику експерти галузі, зокрема, оцінюють воєнні втрати української інфраструктури, визначають пріоритети та шляхи її післявоєнного відновлення. Саме цьому була присвячена тема першої сесії форуму, модератором якої став Михайло Ілляшев, керуючий партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери». За його словами, на початку 2023 року Світовий банк підрахував збитки Україні, які були спричинені російською агресією, й вони становлять понад 400 мільярдів доларів. Це без врахування тих територій, які наразі тимчасово окуповані. Але з початку року вже минуло 6 місяців, тож за такою логікою можна припустити, що ця сума збільшилась до 500 мільярдів. «Цифри вражають, – наголошує модератор. – І зрозуміло, що Україна самотужки ніколи не впорається з відбудовою без допомоги світової спільноти. Отже, сьогодні мова буде йти не тільки про мобілізацію фінансових ресурсів, але й про нові форми співпраці між Україною та іноземними державами, приватним бізнесом, а також про питання вилучення арештованих російських активів. Усе це буде потребувати величезних інтелектуальних та організаційних зусиль».

Доповідь Олє Егберга Міккельсена, посла Королівства Данія в Україні, була присвячена партнерству Данії та міста Миколаєва. За його словами, відносини між нашими країнами є досить тісними. Данія вважає себе дуже близьким партнером України як у політичному, так і у військовому та фінансовому плані. “Ми були з Україною від самого початку!” – наголошує спікер. Обсяг військової та цивільної допомоги, яку Данія надала Україні, сягнув уже півтора мільярда євро. «Чому ми це робимо? Відповідь дуже проста: ми вважаємо, що ваша свобода – це також і наша свобода. Як у суспільстві, так і в парламенті Данії існує одностайна думка про те, що Україну потрібно підтримувати, тому мені легко працювати послом в Україні», – каже Олє Егберг Міккельсен. На часте запитання, яку ж саме допомогу Данія надає Україні, посол відповідає: зброя, зброя і зброя. Це не перебільшення, адже дві третини допомоги Данії Україні становить саме військова допомога. Приблизно 60 відсотків допомоги, яка йде з Данії до України, скеровано в Миколаїв та Миколаївську область. Склалося саме так, оскільки 29 березня 2022 року Президент Володимир Зеленський звертався онлайн до парламенту Данії й попросив, щоб ця країна взяла на себе шефство над відбудовою Миколаєва, адже це місто корабелів. А оскільки Данія має значний досвід у кораблебудуванні, таке партнерство є дуже природним та символічним. 

Сьогодні народні депутати і представники громадськості дуже активно беруть участь в обговоренні планів післявоєнної відбудови України. Соціологічні опитування показують, що більшість людей очікують чітких планів відбудови конкретних територій, що в них буде врахована думка громадськості, а місцевий бізнес буде залучений до розробки та втілення таких планів. Олена Шуляк, народний депутат України, представник Міністерства інфраструктури України, у своїй промові розповіла, що процес відновлення та євроінтеграції в парламенті – це неподільний шлях, тому на кожному засіданні депутатів розглядається близько 5-6 відповідних законопроєктів із позначкою Європейського Союзу. «Відновлення країни за якимись старими правилами та стандартами вже відбуватись не буде, – переконана спікерка. – Ми обов’язково будемо використовувати європейські правила, й не лише в будівельних стандартах, але й в інших інституціях. Наше бачення підходу до відновлення України полягає в правильному плануванні. Територіальні громади, особливо ті, які мають пошкодження й руйнування, повинні розробити стратегічний документ, певну програму комплексного відновлення. В цій програмі потрібно врахувати декілька важливих чинників, зокрема економічний, демографічний, а також екологічний складник. Після аналізу цих факторів можна братися до відповідного переліку об’єктів, які потрібно відновлювати, зокрема критичної інфраструктури та об’єктів розвитку». Така програма комплексного відновлення, за словами пані Шуляк, потім ляже в основу розробки містобудівної документації та нових генпланів. Програми обов’язково будуть проходити обговорення з громадськістю.

Інна Хомич, директор із правових питань ТОВ «Нова Пошта-Центр», розповіла про своє бачення ролі бізнесу у відновленні післявоєнної країни. «Коли ми говоримо про пріоритети у відновленні інфраструктури країни, яка продовжує боротися за свою свободу, ми маємо повною мірою усвідомлювати масштаби цього питання. Тому що насамперед це дасть нам змогу правильно оцінювати масштаби роботи, яка на нас чекає», – переконана спікерка. За її словами, поки триває війна, проблема інфраструктури має два умовні виміри: статичний та динамічний. Статичний передбачає, що саме ми окреслюємо, говорячи про інфраструктуру. За які складові частини ми готові нести відповідальність у цій розмові про майбутнє і яким би ми хотіли бачити це майбутнє в цьому розрізі часу. Динамічний вимір, на думку пані Хомич, зумовлений тим, що кожного дня та кожної хвилини наша інфраструктура продовжує зазнавати руйнувань унаслідок російської агресії. Говорячи про відновлення та розвиток, ми маємо постійно закладати в це рівняння умовну змінну Х – розмір тієї шкоди, яку заподіюють нам кожного дня російські загарбники. Інфраструктура, на переконання спікерки, – це не лише транспорт і споруди. Ми маємо усвідомлювати інфраструктуру в ширшому сенсі, як сукупність активів, що підтримують наше повсякденне життя: чиста вода, інтернет тощо.

Максим Максименко, партнер, голова практики нерухомості та інфраструктури AVELLUM, розповів про юридичні механізми участі інвесторів у відбудові України. Говорячи про юридичні механізми, якими можуть користуватись інвестори у відбудові України, спікер приділив увагу законодавству про державно-приватне партнерство, законодавству у сфері індустріальних парків, а також у сфері реалізації проєктів зі значними інвестиціями, приватизації тощо. Найшвидшим способом відновити певний об’єкт або збудувати новий навряд буде один із цих механізмів, констатує спікер. Найімовірніше, стане в пригоді публічна закупівля, пришвидшене укладення контракту під час воєнного стану та початок реалізації відповідного проєкту. А з іншого боку, переконаний експерт, ми всі усвідомлюємо, що, враховуючи рівень пошкодження нашої інфраструктури та економіки, яке триває щодня, державі навіть за допомогою гарантій фінансових інституцій та експортних кредитних агенцій не вистачить ні ресурсів, ні часу, ні організаційних та людських можливостей, щоб відбудувати все настільки швидко, наскільки це потрібно. «Тому ми говоримо про необхідність залучення великого приватного капіталу», – переконаний Максим Максименко. В кожного такого потенційного інвестора є своє бачення. В умовах наявності дуже багатьох факторів невизначеності те, що вони не розуміють місцевих правил гри або юридичних процедур, через які вони будуть опосередковувати реалізацію своїх проєктів, майже повністю ставить хрест на можливості реалізації таких проєктів. Але з іншого боку, ситуація, коли такі гравці можуть реалізувати проєкт через механізми, якими вони користуються в інших юрисдикціях Європейського Союзу, в Канаді чи Австралії, дає нам надію на те, що ці проєкти можуть відбутися, резюмує експерт.

Олег Бондар, керуючий партнер «ECOVIS Бондар та Бондар», розповів про відновлення авіаційної інфраструктури. Він переконаний, що у вітчизняному авіаційному бізнесі наразі не все так погано. «Тішуся, що, на відміну від представників великого бізнесу, я не повинен турбуватися, чи моє бачення збігається з баченням регулятора й законодавця», – зауважує спікер. Але деякі з питань галузі все ж таки варті обговорення та вирішення. Очевидно, що сьогодні, під час війни, авіація не є пріоритетом для держави чи суспільства. Адже є проєкти та галузі, що потребують більше уваги та фінансування з боку держави, констатує Олег Бондар. Він вірить, що після закінчення війни та нашої перемоги українська авіація, як і вся економіка в цілому, здобуде унікальний шанс на перезавантаження та структурну перебудову. Глобальна пандемія, перше в історії тотальне закриття повітряного сполучення – безпрецедентні виклики, з якими зіткнулась українська авіація за останні роки. Зрозуміло, що готових рецептів від цього немає ні в держави, ні в експертів. Утім, Олег Бондар вважає, що ми маємо аналізувати попередній досвід ризикованих або навіть помилкових рішень. Адже деякі проєкти в авіаційній галузі були реалізовані не завдяки, а скоріше всупереч державному втручанню. 

Олександра Федотова, партнер ADER HABER, розповіла про фактори, які можуть стримувати Україну від швидкої післявоєнної відбудови, а також поділилася своїми юридичними рецептами, що допоможуть інвесторам ці фактори подолати.

За її словами, основними формами роботи з підрядниками та інвесторами залишаються закупівля робіт і державно-приватне партнерство. За даними центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні станом на 01.01.2023, на умовах ДПП укладено 193 договори, з яких реалізуються 18 договорів (9 концесійних договорів, 5 договорів про спільну діяльність, 4 інші договори), 162 договори не реалізуються (116 – не виконуються, 46 – розірвані / сплив термін дії), 13 призупинені у зв’язку зі збройною агресією російської федерації.

Причинами «провальної роботи» ДПП експерт називає, зокрема:

• довготривалість та складність процедури укладання такого договору за процедурами приватної та державної ініціативи;
• відсутність або обмеження фінансування;
• відсутність або застарілість містобудівної документації;
• той факт, що оцінка проєкту щодо впливу на довкілля за концесійними договорами здійснюється після укладення договору;
• проблеми з оформлення права на земельні ділянки, необхідні для реалізації проєктів.