Видавництво 
29 липня ц.р. в Українському інституті майбутнього відбулося засідання дискусійного клубу «Правовий аспект» на тему «ДНК-тест, поліграф чи психоаналіз: як визначити доброчесність суддів?». Організатором заходу стала правнича асоціація «Добросуд». Модерувала дискусію голова правничої асоціації «Добросуд» адвокатка Тетяна Огнев’юк.
В обговоренні взяли участь представники суддівського корпусу, народні депутати, юристи-практики, правоохоронці.
Також були запрошені спеціальні гості дискусійного клубу:
- доктор Тіна Берадзе, лікар-психіатр, психотерапевт, медичний психолог, членкиня, Асоціації випускників Медичної школи Гарварду та Світової федерації біологічної психіатрії;
- Сергій Казьмрук, сертифікований в США експерт-поліграфолог, підполковник запасу Служби безпеки України;
- Тарас Соколовський, сертифікований в США експерт-поліграфолог, начальник відділу Нацполіції України, полковник поліції;
- Олег Назаров, судовий експерт, поліграфолог, к.п.н., доцент, тренер НШУ, член Міжнародної асоціації поліграфологів.
Нагальність запропонованої для обговорення теми зумовлена черговою законодавчою ініціативою, спрямованою на подолання корупції в судовій владі: на початку липня у Верховній Раді було зареєстровано два законопроєкти, які вносять зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, законопроєкт № 9454 передбачає застосування поліграфа для суддів та претендентів на посаду судді.
Та спершу експерти-поліграфологи розповіли, як працює поліграф, які системи використовуються на практиці, що саме є предметом досліджень.
Як зазначила доктор Тіна Берадзе, під час використання поліграфа все залежить від конкретних запитань. Поліграф не дає стовідсоткового результату, його можна «обдурити», тому сьогодні більш ефективним може бути штучний інтелект.
Представники Нацполіції поділилися власним досвідом застосування поліграфа у своїй роботі, на їхню думку, щодо суддів це також буде доречно.
Утім, судді дуже обережно поставилися до запропонованої ініціативи. Як зауважив голова ВККС України Роман Ігнатов, доброчесність – морально-етична категорія, яку складно виміряти. За його словами, сьогодні велика кількість суддів звільняється з посад через тиск та невпевненість у майбутньому. «У судової влади є лише авторитет судових рішень», – зазначив Роман Ігнатов.
Підтримав колегу Олег Ткачук, д.ю.н., суддя Великої Палати Верховного Суду. Він нагадав, що зараз судді проходять близько 15 перевірок, і увага суспільства до доброчесності суддів дуже прискіплива. Викликає багато запитань і вимога щодо проходження поліграфа для всіх суддів конкретного суду, якщо один із них підпав під підозру. Чи варто це робити щоразу і що робити, якщо суддя відмовиться від такої процедури?
Інші судді, які взяли участь в обговоренні, заявили, що вони хоч зараз готові пройти перевірку на поліграфі. Але чому тоді лише судді, а не представники й інших гілок влади?
Учасники дискусії зійшлися на думці, що застосування поліграфа може мати результат лише в комплексі з іншими засобами, адже поліграф – це насамперед апаратно-психологічна методика, яка фіксує фізіологічні реакції людини.
Як зізналися експерти дискусійного клубу, обговорювана тема викликала більше питань, ніж дала відповідей.
Намагання вирішити складні проблеми простими способами не принесе бажаного результату, тож дискусії з цього питання триватимуть.
Завантажується ...
