Данило Жвалюк: “У БЕБ працюють над створенням програмного продукту, який передбачає доступ до всіх державних баз даних, реєстрів, масивів інформації”

Спеціальна доповідь про ризик-орієнтований підхід БЕБ як інструмент забезпечення економічної безпеки держави продовжила роботу White-Collar Crime Forum. Данило ЖВАЛЮК, т.в.о. заступника керівника департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України, розповів про ризик-орієнтований підхід (РОП), майбутні зміни в законодавстві, перспективи автоматизації виявлення ризиків, а також, можливо, про головну проблему Бюро – кадровий дефіцит.

«БЕБ – не класичний правоохоронний орган, це центральний орган виконавчої влади, який має правоохоронну, аналітичну, економічну та інформаційну функцію», – наголосив на спеціальному статусі пан Данило.

Він розповів, що БЕБ утворено наприкінці 2021 року, активна фаза розвитку і становлення Бюро припала на початок широкомасштабної агресії росії:

«Це не могло не вплинути на розвиток. Негативний вплив призвів до того, що БЕБ сприймається не зовсім адекватно, на жаль».

За словами доповідача, БЕБ сформовано кадрово не більш ніж на 20% від передбаченої штатної чисельності. Це навіть не дає розуміння, коли буде змога запустити територіальні органи БЕБ.

Аналітичний складник БЕБ несе дисонанс у сприйняті: аналітика в правоохоронному органі сприймається дещо по-іншому, через кримінальну призму, зауважив пан Жвалюк. У БЕБ цей складник зовсім інший:

«У нас орієнтир на виявлення ризиків скоєння кримінальних правопорушень, які посягають на економічну безпеку держави».

Говорячи про фаховий склад БЕБ, доповідач перелічив попередні місця роботи своїх колег: це колишні працівники митниці, податкової, Нацполіції, прокуратури, ДБР, СБУ.

«Є представники майже всіх органів, не бачив тільки представників НАБУ».

У цьому симбіозі цікаво працювати і спостерігати за різними підходами до роботи, зазначив пан Жвалюк.

Проте суспільство бачить БЕБ по-іншому: як каральну машину, як суб’єктів, які вчиняють обшуки та арешти активів/майна. Але, зауважив доповідач, такі заходи повинні мати виключний характер як остання фаза запобігання правопорушенню.

 

Ризик-орієнтований підхід і БЕБ

Говорячи безпосередньо про ризик-орієнтований підхід у роботі БЕБ, пан Жвалюк зауважив, що це серйозний аргумент у руках державної інституції, який не сприймається іншими органами. Він послався на статтю 12 Закону України «Про Бюро економічної безпеки»: критерії ризиків визначаються БЕБ самостійно, і порядок застосування ризик-орієнтованого підходу затверджується саме наказом БЕБ.

Також пан доповідач навів декілька прикладів, коли БЕБ ініціювало зміни до законодавства:

• справа про підакцизні товари, коли виробники сигарет не сплачували акциз на привезену в Україну тютюнову сировину, проте накопичували дуже багато сировини на складах і нібито нічого не виготовляли;
• справа про експортне забезпечення с\г продукції – запропонували механізм повернення валютної виручки в Україну.

«РОП базується на виявленні ризиків за профілями. БЕБ працює за конкретними затвердженими ризиками, – зазначив Данило Жвалюк і продовжив: –

Нам підслідні понад 30 кримінальних правопорушень у сфері економіки і госпдіяльності. Під кожен склад злочину ми складаємо профіль ризику, що містить типові схеми, індикатори і маркери, за якими визначаються ризики. На підставі затверджених профілів БЕБ будує РОП».

За словами спікера, це дає змогу прибрати ручний режим у роботі Бюро.

Представник БЕБ також розповів про роботу щодо створення автоматизованої системи цифрового виявлення ризиків. Наразі БЕБ має доступ до всіх держреєстрів і баз даних, їх приблизно 300, проте працювати з ними важко.

Тому мова йде про створення програмного продукту, який передбачає доступ до всіх державних баз даних, реєстрів, масивів інформації, який дає можливість отримувати інформацію шляхом OSINT (відкриті джерела інформації), а також використовувати внутрішню інформацію БЕБ із закритим доступом. До такого масиву інформації мають застосовуватись алгоритми, побудовані за затвердженими профілями ризику.

«Таким чином, співробітник БЕБ не зможе вручну регулювати, хто потрапить у вибірку, а хто – ні», – наголосив пан Жвалюк.

Також пан Жвалюк розповів про особисте бачення ролі БЕБ: не перебирати на себе функцій інших контролювальних органів, а займатись ризиками, що і є серед повноважень Бюро. БЕБ має стати таким «фінмоном» у всіх галузях економіки – знаходити ризики і передавати інформацію відповідним органам.

Саме тому зараз мова про обов’язковість реагування контролювальних органів на ризики, які виявило БЕБ, – ідеться про такі зміни законодавства.

Які були запитання із залу – дивиться відеотрансляцію.