Чи є роздруківка переписки у Viber належним доказом для видавання обмежувального припису – позиція КЦС ВС

Касаційний цивільний суд у справі про видавання обмежувального припису пояснив, які докази можуть вважатись достатніми.

Суть справи

Позивачка просила видати обмежувальний припис терміново на 6 місяців, яким заборонити її колишньому чоловіку спілкуватись із нею та її дитиною і зобов’язати його пройти відповідну програму для кривдників на строк до 12 місяців.

Колишня дружина вказала, що в переписці, яку кривдник веде телефоном із заявницею з приводу побачень зі спільним сином, він вдається до відкритих погроз, образ, приниження честі та гідності, застосовує нецензурну лайку, називає непристойними словами заявницю, її родичів, вживає лексику, неприпустиму в нормальному людському спілкуванні – тобто вчиняє дії, які мають характер домашнього насильства. 

Крім того, вимагає кошти, примушує до зменшення розміру аліментів на дитину, встановлених рішенням суду, шантажує тим, що не дасть дозволу на зворотній виїзд дитини до Словацької Республіки, погрожує розправою, заподіянням шкоди здоров’ю, вбивством, вдається до тиску щодо заявниці та її чоловіка. Такі вислови чоловік надсилає також на особистий телефон сина, якому ще не виповнилось 10 років.

Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов та видали обмежувальний припис.

Висновок КЦС ВС (постанова від 13 липня 2020 у справі № 753/10840/19)

Касаційний цивільний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та вказав на такі особливості видавання обмежувального припису:

1. Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видавання обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та в разі настання певних факторів і ризиків.
2. Суди під час розгляду такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам і доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного з батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
3. Під час вирішення питання про наявність підстав для видавання обмежувального припису суди мають встановлювати, яких форм домашнього насильства зазнавав заявник, та оцінювати ризики продовження в майбутньому домашнього насильства в будь-якому його прояві.

На підтвердження заявлених вимог позивачка надала:

• скріншоти повідомлень із телефону та планшету;
• роздруківки переписки з Viber,

які суди вважали належними та допустимими електронними доказами.

Встановивши, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які чоловік застосовує в переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у заявниці побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і заподіює шкоду психічному здоров’ю насамперед малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено йому вести листування, телефонні переговори та в будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв’язку з постраждалими особами.