Без електронного кабінету до суду зась! — блог Анатолія Опанасенка

Нещодавно Верховна Рада прийняла як закон законопроєкт № 7574-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі  або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (прийнятий Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023).

Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 вже підписаний головою Верховної Ради та переданий 06.07.2023 на підпис Президенту.

Відповідно до пояснювальної записки проєкту Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 був розроблений для запровадження обов’язкової реєстрації та використання е-кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій та юридичними особами.

Законом № 3200-ІХ від 29.06.2023 доповнюється ГПК України, КАС України та ЦПК України, зокрема,  такими положеннями:

1. поширено обов’язок реєстрації е-кабінету в ЄСІТС на адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, працівників органів державної влади та інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб (в первинній редакції проєкту були ФОП, але їх виключили з фінального переліку);
2. у разі звернення до суду особи, яка зобов’язана зареєструвати е-кабінет, але не виконала свого обов’язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху або повертатися не прийнятими до розгляду судом, залежно від виду процесуального документа;
3. встановлено такий обов’язковий реквізит для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність е-кабінету;
4. забезпечено можливість для сторони та суду надсилати документи через ЄСІТС іншим учасникам справи у разі наявності в них е-кабінету.

Аналізуючи Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023, слід приділити окрему увагу процесуальним наслідкам відсутності реєстрації учасника справи в електронному кабінеті.

По суті, основним “важелем тиску” для реєстрації учасників справи в електронному кабінеті є те, що будь-яка заява, подана до суду, буде або повернута судом, або залишена без руху, якщо особа, яка її подала, не зареєстрована в кабінеті.

Ба більше, у всіх трьох кодексах міститься норма про те, що суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов’язку.

Забігаючи наперед, слід зазначити: прямо передбачено, що поважною причиною відсутності реєстрації є те, що  така реєстрація суперечить релігійним переконанням особи. Як це доводити в суді і які релігійні переконання можуть бути у юридичної особи – інше питання.

Водночас Законом № 3200-ІХ від 29.06.2023 передбачено, що процесуальні наслідки (залишення без руху / повернення) у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Тобто якщо адвокат, що представляє інтереси юридичної особи, зареєстрований в електронному кабінеті, а його клієнт – ні, подана ним процесуальна заява буде залишена судом без руху або без розгляду.

З одного боку, такі обмеження є невиправданими в контексті забезпечення доступу до суду, а з іншого – вони застосовуються не до пересічних громадян, а до представників правничих професій та юридичних осіб.

Тому якщо до адвоката за представництвом у суді звертатиметься клієнт – юридична особа, яка не зареєстрована в е-кабінеті, слід буде переконати такого клієнта зареєструватись у е-кабінеті (цікаво, чи вважатиме суд надання консультацій з реєстрації правничою допомогою в контексті компенсації судових витрат у справі?).

Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 спрямований на впорядкування тих процесуальних відносин, які фактично вже склались: більшість документів до суду подається в електронній формі, надсилання повісток та копій рішень здійснюється в електронному вигляді.

Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 повною мірою може закрити критичне недофінансування судів, які не можуть здійснювати поштові відправлення паперових процесуальних документів, оскільки якщо всі сторони будуть зареєстровані в електронних кабінетах, то вся кореспонденція буде передаватись виключно в електронному вигляді.

Водночас є і недоліки у функціонуванні такої системи е-судочинства. Наприклад, повістка або судове рішення буде вважатись врученим із дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Тож якщо з тих чи інших причин учасник справи не заходитиме до електронного кабінету, він може пропустити день надходження судового рішення та пропустити строк подання апеляційної або касаційної скарги. Особливо це стосується таких державних органів, як ДПС, митниця, міністерство або прокуратура, з приватного сектору – банки, у яких значна кількість судових справ, що ускладнює відстежування їх надходження.

Також виникають питання щодо реєстрації експертів, які працюють у державних експертних установах: яким чином повинні надсилатись клопотання судового експерта, який виконує експертизу, призначену судом до державної експертної установи, – через е-кабінет експерта чи установи? Чи виникатимуть питання в суду, коли експерт не буде зареєстрований в е-кабінеті, а експертна установа буде зареєстрована, або навпаки?

Закон № 3200-ІХ від 29.06.2023 р у разі його підписання Президентом набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та починає діяти через 90 днів із дня його опублікування. Отже, скоро побачимо, як буде на практиці реалізовано нові положення процесуальних кодексів, якщо їх впровадження не буде відкладено, як це раніше було з модулями ЄСІТС.

Автор: Анатолій Опанасенко, адвокат ЮФ «Юрлайн»