«Банки готові залучати зовнішніх радників, аби недобросовісні боржники не збагачувалися за державний кошт» — Анатолій Лола, директор департаменту реструктуризації та стягнення “Укрексімбанку”

Попри вплив повномасштабної війни на кредитний портфель “Укрексімбанку” у 2022 році банк зміг досягти показника врегулювання заборгованості в сумі 1,7 млрд грн, а у 2023 році проактивна позиція “Ексіму”, безперервна робота NPL-підрозділу, незважаючи на всі зовнішні виклики, дала рекордний результат погашень проблемної заборгованості — 2,7 млрд грн.

Про те, як “Укрексімбанку” вдалося досягти таких результатів у роботі з NPL, про довгі судові баталії з недобросовісним бізнесом та про залучення зовнішніх юристів розповіли директор департаменту реструктуризації та стягнення “Укрексімбанку” Анатолій Лола та керуючий партнер адвокатського об’єднання A.D.HOC Олександр Іванишин.

— Пане Анатолію, у 2023 році “Укрексімбанк” отримав рекордну в історії суму погашення NPL. Як вам вдалося досягти таких результатів?

Анатолій Лола (А.Л.): Дійсно, сума у 2,7 мільярда є найбільшим показником із врегулювання проблемної заборгованості за всю історію банку. Загалом за останні 10 років погашення проблемної заборгованості становили 10,1 млрд грн. Протягом 2020–2023 років банк отримав на погашення проблемної заборгованості 6,6 млрд грн проти 3,5 млрд за 2014–2019 роки.

Для стабільного погашення NPL банк у 2022 році адаптував до нових реалій свою стратегію роботи з проблемною заборгованістю. Для стягнення застосовувались як класичні інструменти врегулювання такої заборгованості, так і порівняно нові для державних банків.

Зокрема, йдеться про участь банку як покупця в аукціонах із продажу майна, що перебуває в заставі банку, співпрацю з колекторськими компаніями для роботи із заборгованістю фізичних осіб, залучення юридичних радників для роботи з кейсами, які банк раніше програв чи де мав слабку юридичну позицію, тощо.

— Чому так довго тривають судові процеси з недобросовісними боржниками? Яка причина затягування процедур банкрутства?

А.Л.: Врегулювання проблемної заборгованості — це досить складний та тривалий процес, оскільки недобросовісні дії боржників і наявні недоліки в законодавстві призводять до затягування процедур банкрутства і дають змогу боржникам уникати відповідальності.

Неефективність нинішньої процедури банкрутства, передбачена Кодексом України з питань банкрутства, призводить до того, що середній строк стягнення заборгованості в процедурах банкрутства становить приблизно 7 років, а рівень рекавері (базуючись на історичних даних банку) – не більш ніж 60 %.

Зважаючи на це, “Укрексімбанк” веде активну роботу щодо внесення змін до законодавства України, зокрема до Кодексу України з питань банкрутства.

Так, протягом 2023 року банк провів обговорення наявних проблем у законодавстві в межах професійної спільноти FinClub Ukraine, скерував відповідні пропозиції до Національного банку України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції. Також “Укрексімбанк” запропонував 12 змін до Кодексу України з питань банкрутства.

— Чому, на вашу думку, позичальники не повертають гроші банкам?

А.Л.: Наразі зростання неплатежів за кредитами пов’язане з повномасштабною війною в Україні. Руйнування активів та заставного майна, втрата доходів і погіршення платоспроможності позичальників знижують їхню спроможність обслуговувати кредити.

Але є прошарок позичальників, чия неплатоспроможність — уявна й ніяк не пов’язана з війною, проблемами в бізнесі або макроекономічною турбулентністю. Нерідко причиною є банальне небажання повертати гроші.

— Наприкінці 2023 року та на початку цього року “Укрексімбанку” вдалося відстояти інтереси держави в справі про банкрутство ТОВ «Айс Термінал» та ПрАТ «Бліц-Інформ». У чому була проблема цих кейсів?

А.Л.: Кейс «Айс Терміналу» — показовий доказ того, що недобросовісним позичальникам щораз рідше вдаватиметься збагачуватися за державний кошт, використовуючи відомі схеми ухиляння від повернення кредитів, зокрема, державним банкам. У результаті проведеної банком роботи щодо скасування незаконних торгів заставне майно державного “Укрексімбанку” було продане повторно за 404 млн грн, що в 15 разів більше, ніж ціна реалізації цього самого майна у 2019 році.

Позичальникам варто усвідомлювати, що рівень ефективності менеджменту та підрозділів із роботи з проблемними кредитами державних банків сьогодні в рази вищий, ніж 5–10 років тому.

Державні банки застосовують усі законні та сучасні інструменти для протидії умисним крокам, спрямованим на неповернення кредитів або заподіяння шкоди державі, зокрема через організацію продажу заставного майна за безцінь.

Абсолютно неприпустимо, щоби банківську систему, яка має реагувати на виклики воєнного часу, через злочинні схеми та незаконні дії знекровлювали недобросовісні позичальники, які не обслуговують свої фінансові зобов’язання не тому, що не можуть, а тому, що прагнуть збагатитися коштом кредитора, зокрема держави.

Майже 5 років “Укрексімбанк” відстоював інтереси держави в справі про банкрутство ПрАТ «Бліц-Інформ». Через низку зловживань під час проведення аукціону, що позбавило його всіх ознак конкурентності, банк звернувся до суду з позовом про визнання результатів аукціону недійсними.

У складному спорі, враховуючи відсутність судової практики за аналогічною ситуацією, банк залучив зовнішнього юридичного радника – адвокатське об’єднання A.D.HOC. Зрештою, 13 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду винесла остаточне рішення на користь банку.

Тепер нерухомість та поліграфічне обладнання мають повернутися у власність банкрута, після чого буде проведено публічний аукціон за поточною ринковою вартістю, а “Укрексімбанк” зможе отримати суттєво більшу суму погашення проблемної заборгованості.

Нещодавно “Укрексімбанк” запустив вебсайт EXIM Estate – платформу для ознайомлення й інформування всіх охочих придбати нерухомість та заставне майно банку – estate.eximb.com.

Цей онлайн-ресурс створений з метою забезпечення ефективного та прозорого процесу розкриття інформації для реалізації власного і заставного майна, а також для забезпечення високого рівня роботи з Non-Performing Loans (NPL).

— Розкажіть більш детально про співпрацю із зовнішніми юристами, зокрема з A.D.HOC.

А.Л.: Проаналізувавши ті кейси, за якими торги відбулися до 2020 року, банк зрозумів, що ресурсу для роботи над справами, які на етапі судового оскарження можуть охоплювати кілька одночасних проваджень, не вистачить для якнайкращого захисту інтересів банку і держави. Тому з 2020 року почалася робота щодо залучення зовнішніх юридичних радників із метою супроводження складних процесів з оскарження торгів із продажу заставного майна банку, які відбулись за цінами, що в десятки раз нижче за ринкові, та ще й з порушеннями процедури торгів (короткий строк на подання заявок від покупців, недопуск покупців до участі в торгах тощо).

Основна умова залучення зовнішніх радників — оплата їхніх послуг на умовах success fee, тобто лише після досягнення ними результату.

Розуміючи, що судові процеси можуть бути численними та тривалими, банк обрав такий формат співпраці, щоб мати можливість платити за результат, а не за процес, і максимально ощадливо використовувати свої фінансові ресурси.

За умовами гонорару успіху банк сплачує його юридичній фірми, тільки якщо кейс буде вирішено на користь банку й після того, як банк отримає кошти.

На сьогодні це один із найбільш сучасних та економічно ефективних підходів до співпраці із судовими юристами у світі.

— Пане Олександре, що ви можете розповісти про роботу з проблемними кредитами, зокрема, в державному “Укрексімбанку”?

Олександр Іванишин: Сьогодні кожен другий кредит у державному банку є проблемним, і це впливає на роботу юридичних служб банків — виникає попит на зовнішніх радників.

Ми вже не перший рік активно співпрацюємо з державними банківськими установами, зокрема з “Укрексімбанком”, щодо питань врегулювання проблемної заборгованості, і завдяки успішному наданню юридичних послуг на користь державних банків із боржників стягнуто вже сотні мільйонів гривень.

Якщо говорити про супроводжувані нами кейси «Айс Термінал» та «Бліц-Інформ», то ситуація тут доволі тривіальна, адже 2019 рік, коли майно цих боржників було реалізовано на неконкурентних засадах у рамках процедур їх банкрутства, став межею між старим недосконалим законом про банкрутство та вже новим Кодексом із банкрутства.

Старе законодавство було доволі розмитим і не концентрувалось на головній меті та ідеї процедури банкрутства – забезпеченні погашення максимальної кількості вимог кредиторів, а тому старий закон не містив якогось конкретного та дієвого механізму проведення торгів із продажу майна (не визначав конкретних строків, умов участі, формування лотів тощо), що, своєю чергою, надавало недобросовісним боржникам широкий спектр можливостей для маніпуляцій. Цим «золотим квитком» і скористались більшість боржників, забезпечивши собі викуп свого майна в рази дешевше від його реальної ринкової вартості.

Але саме через таку невизначеність і недосконалість чинного на той час законодавства про банкрутство ці кейси одночасно є не лише складними, але й цікавими з професійного погляду, оскільки результатом їх вирішення є формування в певному сенсі абсолютно нової судової практики в процедурах банкрутства.

Також за час супроводження кейсу «Бліц-Інформ» команда A.D.HOC стикалась із безліччю перепон не лише правового, але й медійного характеру з боку афілійованих із боржником осіб. Попри це, сформувавши міцну правову позицію, адвокати A.D.HOC змогли успішно відстояти інтереси держави в особі державного “Укрексімбанку” в багаторічному судовому спорі. Сподіваємося, що результати майбутнього продажу майна «Бліц-Інформ» за новою прозорою процедурою дадуть не гірші результати, ніж це було в ситуації з «Айс Термінал».