«Антикорупційне правосуддя в Україні — 2019-2022» — війна з корупцією як другий фронт

Щойно розпочав роботу круглий стіл «Антикорупційне правосуддя в Україні — 2019-2022», де перші вступні слова збігаються щодо двох тез: війна з корупцією – це наш другий фронт і це шлях до європейської сім’ї. Рустам Колесник, шеф-редактор газети «Юридична практика», співмодератор зустрічі, починаючи дискусію, саме це і зауважив: «Створення ВАКС — важлива подія і великий крок до європейської родини, бо саме ВАКС відіграє ключову роль у боротьбі з корупцією. Важливо, щоб у ВАКС усе вийшло».

Олександр Новіков, голова Національного агентства з питань запобігання корупції, привітавши з річницею, зазначив таке:

результати ВАКС є визначними, і вони повернули віру суспільства в справедливість. Це важливо сьогодні, бо віра в державу допомагає захищати країну.

Також він нагадав, що із 7 пунктів щодо кандидатства України в ЄС 5 стосуються антикорупційної політики, а Україна — лідер з імплементації антикорупційного законодавства.

Пан Новіков розповів, що росія зараз використовує наратив «Україна – неспроможна корумпована держава», але за останні 3 роки рівень вимагання хабарів зменшився майже вдвічі.

“Ми робимо всі кроки, щоби повернути справедливість суспільству. Але це недостатньо комунікується, а ворог масштабно використовує наратив, що Україна корумпована”, – зауважив пан Олександр.

Говорячи про роль ВАКС, він підкреслив, що, з погляду імплементації законодавства про санкції, Україна — друга країна після США, де прийнято законодавство про конфіскацію майна підсанкційних осіб, а в цьому питанні дуже важлива роль ВАКС.

“ВАКС буде тим судом, який задає стандарти не тільки в Україні, але і в Європі”, — побажав пан Новіков суддям антикорупційного суду.

Денис Малюська,  міністр юстиції України, назвав створення ВАКС епохальною подією, значущість якої ми розуміємо нині, насамперед з огляду на високу довіру суспільства до цього суду.

«Раніше ми з ВАКС не стикалися, співпрацювали і допомагали в межах антикорупційної спільноти. Але зараз із ВАКС тісніше працюємо, завдяки закону про санкції Мін’юст став учасником процесу. Це цікаво. Є справи в ВАКС за нашими позовами, є рішення — механізм, який розроблений, — це приклад, який ми показуємо міжнародним партнерам, щоб вони у себе імплементували щось схоже.  Зараз тільки розробляється директива ЄС, вони більш консервативні в цьому питанні», — зазначив міністр юстиції.

“Ми не будемо закидувати ВАКС тисячами позовів, розуміючи, які ці справи сенситивні та наскільки важливі строки розгляду, ми не хочемо перетворити механізм санкційний на штампування позовів”, — запевнив Денис Малюська.

Гізо Углава, т.в.о. директора Національного антикорупційного бюро України, насамперед згадав історію та передумови створення ВАКС, коли ще в 2016 році була сумна статистика розгляду кримінальних справ від НАБУ і САП:

“Були великі очікування від створення ВАКС, і вони виправдалися. Зараз є розуміння, що за корупцію можна потрапити за ґрати. Головне, що ВАКС довіряють”.

Також пан Гізо розповів про спільний проєкт НАБУ, ВАКС і САП, який дасть змогу обмінюватись документами електронним способом і зменшить кількість паперів. “Антикорупційні органи: НАЗК, НАБУ, САП і ВАКС – відповідають високим стандартам європейських країн, це дасть нам можливість долучитись до родини ЄС”, – резюмував свій виступ пан Углава.

Перебуваючи в стані війни, наша судова система зіткнулась із викликами, яких ще не було, знову стали актуальними злочини  — Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у своєму вступному слові розповів про зв’язок і взаємодію між судами загальної юрисдикції та ВАКС:

«Чи стали питання ВАКС менш важливими в умовах воєнного стану? Ні, навіть навпаки. Корупція — головна перешкода в розбудові держави, пряма загроза перемозі у війні та існуванню державності».

Також пан Кравченко розповів про участь його суду в забезпеченні єдності практики, порадів, що ВАКС долучився до цього процесу, і запевнив у готовності підтримувати та сприяти тому, щоб Апеляційна палата ВАКС була локомотивом у просуванні єдності практики.

Олександр Клименко, голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:

«ВАКС був створений для забезпечення права на справедливий суд. В умовах війни ця місія набуває ще більшого значення. ЗСУ та цивільні громадяни мають бачити реальні результати, зміни, справжню роботу. Ухвалення рішення іменем України після 24 лютого набуло нового значення — це велика честь і відповідальність. Ухвалення рішення іменем України — це про ті демократичні цінності, які захищають ЗСУ на фронті, ми платимо за них невимовну ціну. Саме тому рішення, яке проголошено іменем України, має ґрунтуватися на верховенстві права і духу закону, а не містити буквоїдство і формалізм, має бути сміливим, як наші воїни на полі бою. За кожним рішенням — велика ціна, яку ми платимо. Я вірю, що судді ВАКС мужні, компетентні та сміливі».

Також у вступному слові пан Клименко розповів про своє бачення очолюваного ним органу: головне завдання САП — бути незалежною інституцією, на яку неможливо вплинути та яка зможе працювати навіть без керівника. Він зауважив, що, на жаль, багато прокурорів працювали пасивно, і завдання керівника – перетворити їх на воїнів правосуддя, але в межах закону.

Олександр Семенников, голова Апеляційної палати ВАКС, а також співмодератор зустрічі, завершив серію вступних промов оголошенням результатів діяльності Вищого антикорупційного суду й Апеляційної палати за три роки роботи.

З 5 вересня 2019 року Вищим антикорупційним судом було розглянуто:

•  слідчими суддями — 26 396 матеріалів;
•  190 кримінальних проваджень, за результатами розгляду яких було винесено 81 вирок.

Крім того, з 2021 року до ВАКС надійшло 5 цивільних позовів про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, з них розглянуто 4 позови.

Також 1 вересня було розглянуто перший позов Мін’юсту про застосування санкцій.

Своєю чергою, до Апеляційної палати ВАКС за весь час роботи надійшло 2832 справи за апеляційними скаргами та матеріали, розглянуто — 2773. З них надійшло:

•  2269 справ за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів, а розглянуто — 2238;
•  152  справи за апеляційними скаргами на ухвали першої інстанції, розглянуто — 150;
•  71 справа за апеляційними скаргами на вироки першої інстанції, розглянуто — 48.

Також було отримано 7 справ за апеляційними скаргами та матеріалів у межах цивільного судочинства, розглянуто — 5.