Агросектор в умовах війни – в Києві стартував V Business & Legal Agri Forum — PRAVO.UA Агросектор в умовах війни – в Києві стартував V Business & Legal Agri Forum — PRAVO.UA
прапор_України
2024

Генеральний партнер 2024 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » Агросектор в умовах війни – в Києві стартував V Business & Legal Agri Forum

Агросектор в умовах війни – в Києві стартував V Business & Legal Agri Forum

  • 13.12.2023 13:51

Сьогодні в Києві все одно розпочався V Business & Legal Agri Forum. Захід організувало видавництво «Юридична практика», офіційними партнерами стали: ADER HABER, AZONES, GOLAW, ETERNA LAW, EVERLEGAL, LES, Redcliffe Partners, SENSUM Law Firm. Перша сесія про агробізнес в умовах війни пройшла під модерацією Олександри Федотової, партнерки ADER HABER.

Учасники дискусії:

  • Володимир СВІНЦІЦЬКИЙ, заступник директора юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця»
  • Євген БЛІНОВ, партнер, керівник практики міжнародного арбітражу ETERNA LAW
  • Олександра ФЕДОТОВА, партнер ADER HABER
  • Михайло ТРЕТЬЯКОВ, керуючий партнер АО AZONES
  • Сергій САВЧУК, директор із розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro
  • Христина СЕРЕБРЯКОВА, керівник аналітичного відділу, брокер Atria Brokers

Агровиклики

Про розвиток агросектору під час війни та в умовах євроінтеграції розповів Сергій Савчук, директор із розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro. Він, як представник національного оператору ринку, передусім окреслив виклики, які постали перед аграріями в 2022-2023 роках. Це:

  • продукція з низькою доданою вартістю;
  • проблеми з експортом;
  • обмежений доступ до ринків;
  • обмежений доступ до капіталу;
  • дотримання світових трендів, основний – це ESG (зниження викидів парникових газів).

 

Пан Сергій зазначив, що, попри рух до Європи із зерном, нам потрібно збільшувати частку переробної промисловості, скажімо, як у Туреччині. Також він навів приклад агрокомпанії Caramuru з Бразилії, яка значно диверсифікувала бізнес і тепер присутня на ринку всього світу.

«Ми пішли у виробництво біометану, виробництво біоетанолу і глибоку переробку сої та кукурудзи», – зауважив Сергій Савчук, а також додав, що нині це відбувається власними коштами, бо доступ до капіталів зараз обмежений.

Також обмежений і обіг біометану – не відкритий експорт. На заводі з виробництва біоетанолу планується щороку переробляти 85 тис. тонн кукурудзи, завод майже добудований, але внутрішнього ринку біоетанолу, на жаль, немає.

Підсумовуючи свій виступ, пан Сергій закликав запускати переробку продукції, щоби бути не тільки «житницею Європи».

Контрактні ризики

Наступна доповідь про контрактні ризики в нестабільному середовищі була від Євгена Блінова, партнера, керівника практики міжнародного арбітражу ETERNA LAW. Почав її спікер із переліку криз, але загалом, за його словами, на одну світову кризу припадає 3-4 локальні/галузеві кризи.

“Ми живемо в постійній кризі”, – зауважив пан Євген та запропонував розглянути контракт як основу стабільності бізнесу.

Форс-мажор у договорах дискредитований попередньою практикою протягом декількох десятиліть, а лист ТПП від 28.02.2022 суди не сприймають як сертифікат ТПП. Також, зауважив спікер, на  658-й день повномасштабної війни важко говорити про непередбачувані обставини. Крім цього, є дійсні затримки з отриманням сертифікатів щодо форс-мажору. Чи є дійсна перешкода виконанню умов договору – це також вивчається в процесі. Наявне рестриктивне тлумачення в західному світі, тобто коли політика стає на перешкоді визнанню фактів.

Пан Євген звернув увагу на інститут істотної зміни обставин, який історично використовується в М&А-угодах. Ч. 1 ст. 652 ЦКУ прямо дозволяє регулювати істотну зміну обставин. Кумулятивні умови існування істотної зміни обставин, згідно з ч. 2 ст. 652 ЦКУ, застосовуються у випадку відсутності домовленості сторін. Домовленість можлива як після виникнення спору чи істотної зміни обставин, так і в початковому договорі.

Які мають бути умови істотної зміни обставин:

1) в момент укладення договору сторони зважали на те, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала під час укладанні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

MAC clauses – best practices:

  1. Визначений або орієнтовний перелік випадків істотної зміни обставин.
  2. Може враховувати обставини ринкової кон’юнктури:
  • зміни в обставинах посівної кампанії;
  • зміни в характері військової обстановки та військових загроз;
  • зміни в роботі портів та обмеження морського експорту;
  • істотні зміни попиту та пропозиції на ринку;
  • структурні зміни на відповідному ринку.
  1. Звичайний набір випадків форс-мажору може бути класифікований як істотна зміна обставин.
  2. Зміна характеру зобов’язання – абсолютне зобов’язання чи best endeavours / best efforts clause.
  3. Commitment to perform.
  4. Зобов’язання сторони вчинити всі необхідні дії для уникнення впливу істотної зміни обставин (мітигація).
  5. Контракт залишається обов’язковим і не стає «опціональним».

Також Євген Блінов нагадав про ще два інститути в праві: випадок ст. 617 ЦКУ (спроба була один раз у практиці), та ст. 650-1 (запевнення щодо договору).

Законодавчі виклики

Олександра Федотова, партнерка ADER HABER, розпочала доповідь із результатів опитування компанії щодо викликів, які стоять перед агровиробниками: нестача трудового ресурсу, ремонт техніки, кредитування та ускладнена логістика.

“Бронювання працівників передбачено, але чи доступне воно для всіх? Бронювання поширюється лише на 50% військовозобов’язаних, замістити швидко жінками не завжди можливо. Малі господарства не можуть скористатись бронюванням взагалі і можуть зникнути”, – зауважила пані Олександра.

Також вона звернула увагу на те, що фактичний час прийняття рішення про бронювання може становити до 4 місяців. Водночас, відповідно до порядку бронювання, строк погодження бронювання (з моменту отримання списків до постановки заброньованого на спеціальний військовий облік) має становити щонайбільше 25 робочих днів. За ці 4 місяці поданих на бронь можуть і мобілізувати.

«Для представників ТЦК та СП трактористи, комбайнери – це потенційні танкісти. Тому аграрії відчувають найбільший дефіцит саме цієї категорії працівників. Для роботи на сільськогосподарській техніці залучаються пенсіонери та жінки», – зауважила спікерка.

Друга значна проблема, за словами пані Олександри, – це логістика. До повномасштабної війни експорт продукції здійснювався переважно через чорноморські порти. Зараз використовуються ще й автомобільні перевезення. Це потребує залучення додаткових працівників.

Кредитування – ще одна проблема, більшість агровиробників закредитовано, але з  початком повномасштабної війни агровиробників постали перед викликом щодо обслуговування кредитів. Чи врятує форс-мажор, пояснює Олександра Федотова.

Згідно з українським законодавством, за загальним правилом НІ, але кожен випадок індивідуальний.

Відповідно до англійського права (кредити ЄБРР регулюються англійським правом):

– поняття «форс-мажор» на законодавчому рівні відсутнє;

– є концепція Frustration of Contract, але вона більш жорстка, ніж концепція форс-мажору;

– регулювання має бути обумовлено контрактом.

Також окремо пані Олександра пояснила, чи можна посилатись на істотну зміну обставин (ст. 652 ЦКУ). Істотна зміна обставин має місце, якщо:

  • в момент укладення договору сторони зважали на те, що така зміна обставин не настане;
  • зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
  • виконання договору порушило би співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала під час укладанні договору;
  • із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Земельні питання також є актуальними для аграріїв:

  • обов’язкова реєстрація – якщо до 19 лютого 2023 року права за короткостроковими договорами оренди/суборенди, укладеними відповідно до підп. 8 та підп. 9 п. 27 розд. «Перехідні положення» ЗК України, не були зареєстровані, ці договори припинилися (Закон України № 2698-ІХ);
  • МПЗ на землю – мінімум податків, які має сплатити агровиробник до бюджету з одного гектара землі (різниця між загальною сумою сплачених визначених податків та 4% нормативно-грошової оцінки землі (з 2024 року – 5% НГО) ; мінімальне податкове зобов’язання сплачують власники ділянок або орендарі землі.

Гуманітарне розмінування

Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES, розповів про правові питання ліцензування гуманітарного розмінування. Згідно з інформацією Міністерства економіки в Україні забруднених територій 174 тис. кв.км – очищення може зайняти від десяти до сотні років. Нараз розміновано 19 тис. км.

Станом на 13 грудня 2023-го, за даними Кабінету Міністрів України, в державі сертифіковано 18 компаній, які займаються гуманітарним розмінуванням:

  • 7 іноземних організацій, що працюють за донорські кошти (Halo Trust, FSD, DRC, NPA, MAG, DCA, Handicap), 1 урядовий оператор (Центр ПМД), що провадить діяльність з інформування населення;
  • 3 національні оператори, що також працюють за донорські кошти (“Демайнінг Солюшинс”, Асоціація саперів України, “Сучасне село та місто”);
  • 5 національних комерційних операторів (Укроборонсервіс, “Інтернешнл Демайнінг груп”, “Патрон Демайнінг”, “Нібулон”, “ГК Груп”).

“Витрати на розмінування, за оцінками Світового банку, можуть становити понад 37 млрд дол. США – це величезний ринок, до 2022 року питання розмінування не було таким актуальним, зараз воно гостре”, – наголосив пан Михайло і додав, що наразі аграрні підприємства змушені інвестувати власні кошти в розмінування.

Ключові вимоги сертифікації такі.

Штат: мінімум 17 працівників (7 саперів, з яких 2 начальники відділень, 1 командир загону, 1 лікар, 1 картограф, 2 водії та 3 члени адміністративного персоналу).

Матеріально-технічна база:

  • 1 санітарний автомобіль (повністю облаштований, зокрема з апаратом ШВЛ та дефібрилятором);
  • 1 авто для перевезення персоналу;
  • детектори, засоби індивідуального захисту встановленого зразка тощо.

Пакет документації для проходження сертифікації налічує понад 40 документів.

В Україні діють три центри сертифікації, вони завантажені. Процес сертифікації складний і багатоетапний, що включає навчання персоналу. Михайло Третьяков назвав такі основні ризики процесу сертифікації:

  • різні вимоги до оператора в різних центрах сертифікації (їх діє три);
  • початковий поріг інвестицій в сумі приблизно 500 000 $;
  • неврегульованість питання дії сертифікатів інших країн для іноземних спеціалістів;
  • створення повноцінної компанії без гарантії проходження процесу сертифікації, а відповідно, простій обладнання та спеціалістів.

Укрзалізниця і агро

Про агрологістику воєнного часу, досвід і потенціал Укрзалізниці розповів Володимир Свінціцький, заступник директора юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця».

Пан Володимир розпочав зі статистичних даних.

За 11 місяців 2023 року залізницями України перевезено 134,7 млн т вантажів, що на 5,7 млн т, або на 4%, менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Перевезення зерна і продуктів помелу становило 27,3 млн т, що на 1,7 млн т, або на 6,5%, більше, ніж за 11 місяців 2022 року.

У листопаді 2023 року залізницями України перевезено 14,1 млн т вантажів, що є найбільшим показником із початку 2023 року та починаючи з лютого 2022 року.

“З серпня 2023 року збільшуються обсяги перевезень зернових вантажів у напрямку портів – запрацював тимчасовий коридор через порти Великої Одеси. Уже в листопаді частка перевезень зернових у напрямку портів становила 70,5%”, – зазначив доповідач.

З листопада відбулося суттєве підвищення швидкості руху вагонів-зерновозів УЗ:

  • в напрямку портів швидкість руху для маршрутних відправлень зросла з 138 км/добу до 253 км/добу (в 1,8 раза);
  • для групових відправлень швидкість зросла з 50 км/добу до 111 км/добу ( в 2,2 раза).

“Збільшення швидкості руху вагонів — це фактичне здешевлення вартості використання вагонів, адже замовнику доведеться платити за меншу кількість діб використання вагонів”, – пояснює Володимир Свінціцький.

Також пан Володимир розповів про заходи для пом’якшення негативного впливу сезонного здороження вартості використання зерновозів:

  • на початку грудня було збільшено ліміт добового навантаження ЗРВ АТ «Укрзалізниця» – до 300 вагоновідправлень на доба. Це значно збільшить пропозицію вагонів АТ «Укрзалізниця» на ринку. УЗ додатково виставляє на аукціонах  власні мінераловози  (380 од.);
  • збільшення горизонту проведення аукціонів (планування навантаження до 31.01.2024);
  • проставлення ЕЛЗ на забезпечення ЗРВ протягом 7 діб після завершення торгів. Цей захід частково обмежить участь посередників в аукціонах;
  • з 30.11.2023 скасовується 20% підвищення плати за перевезення вантажів на особливих умовах (наказ № 788 від 05.09.2023, заюстовано 19.10.2023);
  • відправникам пропонується укладання довгострокових договорів на забезпечення рухомим складом (від 6 місяців). Пропозиції розглядаються на тарифній комісії УЗ.

Страхування воєнних  ризиків

Христина Серебрякова, керівник аналітичного відділу, брокер Atria Brokers,  починаючи доповідь, зауважила, що страхування воєнних ризиків у випадку морських перевезень – це:

  • страхування судна судновласником (EWRI — Extra War Risk Insurance);
  • страхування вантажу продавцем.

Улітку 2023 року, після виходу рф із «зернової угоди», Україна створила спеціальний фонд у розмірі 20 млрд грн (близько $500 млн) як гарантію компенсації збитків для судновласників.

«На той період це було вчасне рішення, яке дало змогу запустити «зерновий коридор», – зауважила пані Христина, але в бюджеті-2024 цей фонд (за інформацією ЗМІ) зменшено до $50 млн.

Зміна фінансування програми страхування в українському морському коридорі не матиме великого впливу, на думку страховиків.

«Спочатку це допомогло запустити роботу нового коридору та залучити судновласників. Це було справді гарне рішення для України в правильний час. Зараз власники та продавці покладаються здебільшого на страхові компанії, з якими вони мають давні відносини», – зазначила Христина Серебрякова.

Наразі Україна працює над тим, щоби зацікавити ще більше судновласників українськими портами.

“Поки що було лише 2 страхові випадки, а здешевлювати страховку може один фактор — відсутність страхових випадків”, – підсумувала пані Христина.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

Баннер_на_сайт_тип_1
YPpicnic600x900
баннер_600_90px_2
2024
tg-10
Legal High School

СВІЖИЙ ВИПУСК

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Завантажується ... Завантажується ...

PRAVO.UA