Доктрина миробудівництва — у фокусі ветеранської політики

Наталія Оніщенко, заступник директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік НАПрН України, президент ГО «Трибуна жінки»

Олена Макеєва, кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного авіаційного університету, керівник департаменту юридичного напряму ГО «Трибуна жінки»

Захист та забезпечення прав людини в Україні є актуальною проблемою сьогодення. В умовах російської агресії особливо актуальними є проблеми захисту соціальних прав військовослужбовців та ветеранів, оскільки з початком повномасштабного вторгнення більшість демобілізованих ветеранів повернулись на військову службу. Важливою також є сформована ветеранська політика. За даними Міністерства у справах ветеранів, кількість ветеранів, членів їхніх сімей та членів сімей загиблих військових може зрости до 4-5 мільйонів осіб.

У сучасних умовах важливими є напрацювання у сфері ветеранської політики. Ідеться про проєкт Закону України «Про основні засади державної ветеранської політики». Саме цей проєкт опрацьовується робочою групою, що створена при Міністерстві у справах ветеранів України. Хочеться загострити увагу на таких положеннях. Державна політика, як ми розуміємо, складається з багатьох іпостасей: соціальної, правової тощо. Одна з таких іпостасей, і одна з першоосновних сьогодні, — ветеранська. Ветеранську політику, як правило, розглядають в контексті інтеграції ветеранів в цивільне життя. Втім, ми розуміємо сьогодні, що після Перемоги буде відбуватися якби двоєдиний процес: суспільство інтегруватиме ветеранів, а ветерани адаптуватимуть суспільство до життя в нових умовах і реаліях враховуючи наближеність держави — спонсори тероризму. Крім того, окремої уваги у цьому контексті заслуговує рівень «не правової свідомості» і «не правової культури», що існує в рф. Зрозуміло, що вплинути на ці процеси неможливо ні за один день, ні за один тиждень, навіть ні за один рік. Тому саме системна робота, яка полягатиме у відповідних навчальних практиках, починаючи зі школи, закладів вищої освіти, підприємств, організацій тощо, може бути організована саме ветеранами, їхніми представниками та ветеранськими центрами.

Окремим цікавим питанням у зазначеному розгляді є форми здійснення ветеранської політики. Ще раз підкреслимо, що такого досвіду не існує у світових реаліях і практиках. Мова іде про створення системи ефективного контролю за виконанням державою своїх обов’язків. Розглядаємо ветеранську спільноту як гаранта незалежного дієвого контролю за владною діяльністю або/і забезпечення права народу на належне врядування.

Ще одним аспектом, на якому сьогодні хотілося б наголосити, демонструючи необхідність сутнісних типологізацій під час адаптації законодавства України до законодавства ЄС, повинні бути принципи, на яких здійснюється ветеранська політика в Україні.

1. Верховенство права: забезпечення пріоритету прав, свобод, ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів.
2. Принцип гуманізму: повага до гідності ветеранів.
3. Принцип демократизму: можливість ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів брати участь у формуванні та реалізації державної ветеранської політики.
4. Безбар’єрність: забезпечення безперешкодного доступу ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів до різних сфер життєдіяльності людини.

Основні напрями ветеранської політики та її складові частини

Аксіологічна (ціннісна) складова: формування системи цінностей у суспільстві, що базується на повазі до ветеранів та їх сімей. Сьогодні кожен має усвідомити, людина — найбільша цінність держави, а без належного забезпечення прав людини, держава не зможе повноцінно розвиватися. Захист прав ветеранів є однією з найгостріших проблем української реальності, найважливішим завданням не просто функціонування, а й взагалі існування держави.

Правова складова частина: у п. 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. У сучасних умовах державна політика соціального захисту ветеранів війни є комплексною та передбачає різноманітні пільги в системі охорони здоров’я, у сфері матеріальної підтримки та оподаткування, в системі освіти, у сфері зайнятості населення, а також житлові та інші пільги. Забезпечення належного захисту прав ветеранів є одним із найважливіших завдань держави, а також актуальним напрямом розвитку правової системи України. Коли держава не забезпечує повно мірою захист прав, з’являється недовіра суспільства до влади. Саме тому ветеранська політика потребує кардинальних змін та законодавчого врегулювання.

Соціально-економічний напрям: взаємодія роботодавців і ветеранів, проведення інформаційних кампаній щодо виплат, пенсій та соціальних гарантій членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Коли ветеран – працевлаштований громадянин, він є платником податків та конкурентоспроможний на ринку праці. Встановлення єдиної системи обліку отриманих послуг ветераном; підтримка фізичного та ментального здоров’я; адаптація до цивільного життя, інтеграція в суспільство, родину, громаду, трудові колективи; підтримка осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів родин загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; забезпечення житлом (перехідний період) – важливі завдання соціального захисту.

Комунікативна складова частина: комунікація між органами державної влади та громадянським суспільством є невіддільною умовою демократичного розвитку держави, запорукою вдосконалення законодавства щодо ветеранів, захисту їх прав та законних інтересів.

Міжнародна складова частина полягає у впровадженні стандартів ЄС та НАТО; розвитку ветеранської дипломатії; залученості до міжнародних ветеранських спортивних спільнот, наданні послуг з професійної освіти, наданні якісних медичних послуг та забезпеченні комплексної реабілітації ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Турбота та піклування під час демобілізації вимагає об’єднання зусиль бізнесу та держави з реалістичним усвідомленням масштабів виклику. Підтримка повернення ветеранів до цивільного життя та їх інтеграції в ринок праці — спільне завдання держави та бізнесу. Його успішне вирішення безпосередньо впливатиме на темпи економічного відновлення країни.

Правовий статус та механізм забезпечення прав ветеранів

Слід зазначити, що за роки незалежності Україна розробила значну законодавчу базу, пов’язану з правами військовослужбовців та ветеранів. Найважливішими законодавчими актами у цій сфері є: Конституція України (1996), Закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (1991), «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (1993), «Про Збройні Сили України» (1991), «Про відпустки» (1996), «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (2005), «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (2012) та інші нормативно-правові акти.

Варто звернути увагу на новелу Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2121-IX від 15.03.2022, № 3549-IX від 16.01.2024, єдиний державний реєстр ветеранів війни — це єдина державна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, захисту та знеособлення інформації про ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Забезпечення виконання вимог законів, інших нормативно-правових актів щодо соціального й правового захисту ветеранів покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Таким органом є Міністерство у справах ветеранів України у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.

У 2022 році Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено статтею 1-1, згідно з якою державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України — цілеспрямована системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства .

Захист прав ветеранів війни важливий для їх соціальної та економічної безпеки. Це означає, що вони повинні мати доступ до необхідної медичної допомоги та пільгових медичних послуг, а також до пільгового житла, транспорту, продуктів харчування, засобів особистої гігієни та інших пільг. Захист прав ветеранів війни також сприяє зміцненню моральних та етичних цінностей у суспільстві, оскільки показує, що держава вдячна та поважає своїх героїв, які захищали її від ворога. Крім того, захист прав ветеранів війни важливий для забезпечення їх участі в соціально-економічному житті країни. Це означає, що вони повинні мати можливість працювати та брати участь у процесах прийняття рішень на рівні держави та громади.

Соціальні права передбачають надання ветеранам пільг у системі охорони здоров’я, які передбачають відновлення їх фізичного та психічного здоров’я й охоплюють психологічну, фізичну реабілітацію, протезування, санаторно-курортне лікування, безоплатне одержання ліків. Надання пільг в цій сфері регулюється відповідними нормативно-правовими актами та забезпечується різними державними органами у системі центральних органів виконавчої влади. Встановлюється єдина система правового та соціального захисту з урахуванням грошового, матеріального та інших видів забезпечення відповідно до їхньої посади, військового звання, кваліфікації, тривалості та умов військової служби.

Механізм правового захисту прав ветеранів — це система правових, організаційних та інших засобів, які спрямовані на захист прав ветеранів війни на рівні органів державної влади та місцевого самоврядування. Основна мета механізму — забезпечення відновлення порушених прав ветеранів війни та охорона їх прав у майбутньому. Це досягається за допомогою спеціальних правових норм, організаційних заходів, механізмів контролю за дотриманням прав ветеранів та відповідальності за порушення цих прав. Складові частини механізму: норми права, система законів та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають права ветеранів війни; об’єкт, тобто суспільні відносини, що виникають під час реалізації ветеранам війни права на різноманітні види підтримки та соціального захисту, такі як пенсійне забезпечення, безкоштовне медичне обслуговування, психологічну та медичну допомогу, працевлаштування, житло та інші соціальні пільги; суб’єкти, тобто організаційно-структурні формування, що становлять систему органів та установ, а також інших інститутів, на які покладено захист прав ветеранів війни; юридичні засоби забезпечення реалізації відповідного права, що передбачають розгалужену систему правових прийомів, які використовуються державою для надання пільг та допомоги ветеранам війни. Ці засоби можуть включати пенсійне забезпечення, соціальні пільги, підтримку у працевлаштуванні, надання медичної допомоги та реабілітації, психологічну допомогу, надання вільного доступу до інформації про охорону здоров’я та інші заходи, спрямовані на забезпечення повноцінного життя ветеранів війни та їхню соціальну інтеграцію.

Гарантії прав ветеранів — це система норм, принципів, умов і вимог, які у сукупності забезпечують додержання прав і свобод та законних інтересів ветеранів. Необхідно наголосити на тому, що ефективність таких гарантій залежить від рівня розвитку правових принципів та інститутів демократії, стану економіки, засобів розподілу життєвих благ, правотворчої діяльності в суспільстві, рівня правового виховання і правової культури суспільства. Основні правові гарантії для ветеранів: наявність системи нормативно-правових актів щодо захисту прав ветерани війни мають право на захист своїх прав у суді, у т.ч. право на захист своїх прав на пенсійне забезпечення, медичну допомогу, житло, компенсацію за збитки тощо; представництво інтересів (українські ветерани війни мають право на представництво своїх інтересів у державних та громадських організаціях, які займаються захистом прав ветеранів війни); підтримки (держава надає ветеранам війни підтримку через відповідні органи та установи, зокрема Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство у справах ветеранів, органи місцевого самоврядування, громадські організації); інформаційна підтримка (ветерани війни мають право на отримання інформації про свої права та пільги, які надаються законодавством про ветеранів війни).

Повоєнне відродження України: роль і значення ветеранської політики

Обговоренню питань формування та реалізації ветеранської політики був присвячений форум на тему «Повоєнне відродження України: роль та значення ветеранської політики», який відбувся 19 квітня в Національному культурному центрі «Український Дім». Цей захід організувала провідна науково-дослідна установа України — Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України та громадська організація «Трибуна жінки» за сприяння Міністерства у справах ветеранів України.

У фокусі обговорення учасників — захист прав, свобод та законних інтересів ветеранів, Захисників та Захисниць України. Правова комунікація органів державної влади та інститутів громадянського суспільства є важливим чинником формування дієвої ветеранської політики. Увага учасників форуму була сконцентрована на формуванні та реалізації ветеранської політики як складової частини державної політики України. Держава разом з громадянським суспільством має взяти відповідальність за якісну реінтеграцію українських ветеранів, які повертаються з війни. Так само як вони взяли відповідальність за рідну країну, коли стали на її захист зі зброєю в руках. Повноцінна реінтеграція ветеранів та їхніх родин сприятиме відновленню України. Принцип відновлення України через відновлення ветеранів — фізично, ментально, інформаційно.

Під час форуму було проведено 3 панельні дискусії:

1. Ветерани та громадянське суспільство: шляхи і методи взаємодії
2. Програми фізичної, психологічної реабілітації та протезування ветеранів: основні підходи
3. Правовий статус та механізм захисту прав ветеранів

З вітальним словом виступили: директор Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, віцепрезидент Національної академії правових наук України, академік НАПрН України, член конкурсної комісії для проведення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України за квотою голови держави Олександр Скрипнюк, заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько. Модерувала захід науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член секретаріату Громадської ради при комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, віцепрезидент (речник) ГО «Трибуна жінки» Інна Силантьєва.

Спікерами заходу були: Наталія Оніщенко, академік НАПрН України, заступниця директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, заслужений юрист України, президент ГО «Трибуна жінки»; Дмитро Журавльов, керівник управління з питань помилування Офісу Президента України; Руслан Приходько, заступник міністра у справах ветеранів України; Ельзара Шукурджиєва, головний консультант Координаційного центру забезпечення взаємодії Офісу Президента України з Кабінетом Міністрів України; Оксана Дмитрієва, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народний депутат України, заслужений лікар України; Ольга Воїн, член Ради родин загиблих від Донецької області, учасник бойових дій, чинний військовослужбовець, а також членкині ГО «Трибуна жінки», інші представники громадянського суспільства.

Під час свого виступу Наталія Оніщенко підкреслила: «Важливим для розуміння ветеранської політики є той факт, що після Перемоги, враховуючи близькість до наших кордонів держави — спонсора тероризму, саме ветеранам слід готувати наше суспільство жити в нових реаліях. Це системна робота: від шкіл, ЗВО, відповідних інститутів громадянського суспільства, органів державної влади, ЗМІ тощо».

Пропозиції щодо вдосконалення ветеранської політики

1. Наразі потребує законодавчого врегулювання автоматизація ветеранських послуг, зокрема впровадження програми “Є-Ветеран”, де всі послуги в смартфоні й доступні.
2. Потребує ухвалення єдиний стандарт надання ветеранам послуг за принципом єдиного вікна в ЦНАПах.
3. Варто вдосконалити медичне забезпечення: потрібно змінити перелік за програмою «Доступні ліки» та розширити послуги з якісної стоматології, забезпечити якісну психологічну реабілітацію.
4. Потребує вдосконалення державна підтримка працевлаштування ветеранів, потрібен діалог органів держави з роботодавцями, що сприятиме розширенню можливостей ветеранів, реалізації державної політики у сфері професійної адаптації, зайнятості, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих.
5. Варто удосконалити єдину систему обліку отриманих послуг ветераном.
6. Підтримка фізичного та ментального здоров’я ветеранів; адаптація до цивільного життя, інтеграція в суспільство, підтримка осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів родин загиблих (померлих), забезпечення житлом.

Отже, важливим завданням є не просто технічно вдосконалити окремі норми чинного законодавства для ветеранів, а напрацювати системні зміни до законодавства, які комплексно будуть вирішувати зазначені проблеми щодо захисту прав ветеранів. Сьогодні соціальна функція держави повинна стати пріоритетною в умовах війни та післявоєнного відновлення України, а функція соціального захисту та захисту прав має стати основою державної ветеранської політики. Напрацювання дієвої законодавчої бази, а саме системного Закону «Про засади ветеранської політики в Україні», має стати запорукою змін, які сьогодні потрібні ветеранам в умовах правового режиму воєнного стану та повоєнного відновлення України.