ККС ВС пояснив, коли висновок судово-медичної експертизи визнається недопустимим доказом

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду пояснив, у якому випадку висновок судово-медичної експертизи є недопустимим доказом.

Суть справи

Вироком районного суду, з яким погодився апеляційний, особу визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 8 років.

Захисник засудженого у касаційній скарзі просив скасувати рішення судів з огляду на істотне порушення процесуального законодавства, зокрема:

• суд не надав оцінки протоколу проведення слідчого експерименту, оскільки відсутня згода власника домоволодіння на його проведення;
• недопустимість висновку судово-медичної експертизи трупа потерпілого, оскільки слідчий та прокурор не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до медичних карт стаціонарного хворого.

Водночас вказані медичні картки не були надані слідчому потерпілою, оскільки зазначене спростовується матеріалами кримінального провадження.

Висновок ККС ВС (постанова від 18 серпня 2021 року у справі № 582/445/20)

Касаційний кримінальний суд частково задовільнив скаргу захисника та призначив новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

ВС погодився, що висновок судово-медичної експертизи трупа у кримінальному провадженні є недопустимим доказом, оскільки ні слідчий, ні прокурор у порядку ст. 163 КПК України не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме медичних карт стаціонарного хворого.

З вказаними доводами суд апеляційної інстанції не погоджувався та зазначав, що потерпіла є стороною кримінального провадження і має право надавати докази не тільки суду, але й слідчому. Крім цього вказав, що з огляду на законодавчі норми потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються заподіяної злочином шкоди здоров’ю, а слідчий зобов’язаний прийняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з’ясування всіх обставин, що згідно ст. 91 КПК України належать до предмета доказування.

Колегія суддів вказала, що у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що потерпіла надавала слідчому чи прокурору будь-які медичні документи для долучення їх до матеріалів кримінального провадження.