Якщо справа розглядається у загальному суді, то клопотання адвоката на досудовому розслідуванні призначається до розгляду десь через 3-5 років, коли вже справа давно розглядається по суті, а судовий розгляд йде десятиріччями у зв’язку із зайнятістю суддів. Таким чином, щодо кримінальних справ на сьогодні фактично є антикорупційна практика та більше нема жодної.
Що ж до антикорупційної практики, то, як відомо, касаційна інстанція не бере участі в досудовому розслідуванні, за певними винятками, та під час розгляду по суті не досліджує докази, що робить фактично ВАКС та АП ВАКС правотворчими інстанціями. Та головною рисою останнього часу, на мій погляд, є певне переконання суддів, що, створюючи практику, вони можуть не обмежувати себе Конституцією, кодексами й законами та навіть іноді морально-етичними нормами, висновуючи нові норми права з особистого переконання. Саме на найбільш болючі питання такого правозастосування я й хочу звернути вашу увагу.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. І це начебто зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (іноді посилаються ще на інші рішення ЄСПЛ). Жодного разу «об’єктивного спостерігача» я у процесі не бачив, а суддів, які бачили привид та його переконання, бачу кожного разу.
Щодо справи ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011. Заявник підозрювався в умисному вбивстві. Приводом затримання стала підозріла поведінка заявника. Під час особистого обшуку в момент затримання було вилучено наркотичні засоби. Згодом було з’ясовано, що вилучені засоби не є наркотичними, а заявник зазнав катування. ЄСПЛ в рішенні зазначив таке: «Пункт 175. Суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри». Що ми бачимо? Мова йде саме про затримання. Та ЄСПЛ зосереджує увагу на необхідності обґрунтованих підстав затримання особи. За даними реєстру судових рішень, згадане рішення ЄСПЛ використане зі спотвореним змістом більш ніж 100 тисяч разів.
Дивна думка сторони обвинувачення, що розмір застави не є надмірним, бо саме тому підозрюваний/обвинувачений не порушував покладені на нього обов’язки, набула відповідного втілення у численних ухвалах слідчих суддів/судів. Таким чином, якщо:
Випадків, що застава була надмірною, не передбачено!
Ще одна дивна думка сторони обвинувачення, підтримувана слідчими суддями/судами, що якщо застава внесена, то її розмір не є надмірним апріорі.
У юридичній площині це має такий вигляд.
У чоловіка запитує суддя, чому він б’є дружину.
Чоловік: “Щоб не гуляла”.
Суддя: “А вона гуляє чи намагалась?”
Чоловік: “Ні, тому що я її б’ю”.
Суддя: “А не забагато ви її б’єте?”
Чоловік: “Ні, якраз достатньо, оскільки не гуляє”.
Тобто фактично презюмується як у першому, так і у другому випадках, що людина має НЕ виконувати покладені на неї обов’язки (чи зраджувати у шлюбі), і це доводити не потрібно. Не потрібно надавати якісь докази на підтвердження. І тільки запобіжний захід може бути належним запобіжником від порушень закону.
Як зазначає частина суддів, якщо з кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, виділити епізоди, у яких таке повідомлення було зроблене в окремому провадженні, то це перетворює первісне кримінальне провадження на таке, у якому повідомлення про підозру не здійснювалось, тобто повертає його до так званого первісного стану.
Дивна річ. Ніхто не поважає людей, що працюють повіями. Ніхто не користується їхніми послугами. Але найстаріша професія жива, та здається, буде жити.
Завдяки антикорупційним органам та суду в суспільстві намагаються створити таке саме ставлення до адвокатів. Адвокати, на відміну від суддів, прокурорів та детективів, отримують не білі кошти від держави, а брудні від злочинців. Адвокати не хочуть «чесно» змагатися у процесі, а чіпляються за процес та формальні порушення. Фактично адвокати є злом, яке не хоче бути мовчазною фіранкою, а має зухвалість сперечатися та намагається зашкодити швидкому просуванню антикорупційних справ.
Але, між іншим, коли хтось з антикорупціонерів набуває статусу підозрюваної особи, він шукає «повію» з найбільшим досвідом. Парадокс.
Щоб обґрунтувати висновок, що, незважаючи на рішення об’єднаної палати ВС, у якому визначено, що у об’єднаних провадженнях строки має продовжувати слідчий суддя, продовження строків прокурором не є порушення закону, судді достатньо зазначити, що питання про те, що з’явилось раніше: яйце чи курка, є невирішеним.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України «слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам». Водночас згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України «слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті».
Основна логічна хиба міститься якраз у ч. 3 ст. 183 КПК України (!!!), адже в ч. 1 ст. 183 КПК України зазначено таке: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам». Якщо прокурор довів слідчому судді, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, то як можливо визначати заставу? Довів же прокурор та погодився слідчий суддя, раз визначає тримання під вартою, що застава (як більш м’який захід) не зможе запобігти ризикам! А так ми отримаємо абракадабру: застава запобігти ризикам не зможе, але якщо особа її внесе, то хай буде на волі. Абсурд? То значить, зможе у певному розмірі застава запобігти ризикам, якщо слідчий суддя її визначив як альтернативу. Для чого тоді тримання під вартою?!!
Цитата з ухвали: «Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом під час оцінювання ризиків переховування» (рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Реальний зміст рішення:
Як відомо, висновки спеціаліста не є доказом в суді. Але вихід є! Під час огляду, наприклад, комп’ютерної техніки НАБУ залучає спеціаліста-детектива, який фактично на власний розсуд проводить експертне дослідження замість відповідного призначення експертизи до незалежної експертної установи. І все це оформлюється протоколом огляду та залюбки приймається судом.
Суди приймають експертизи, враховуючи лише висновки, та не звертають увагу на дослідницьку частину, яка зазвичай викладена таким чином, що її зміст незрозумілий не тільки для суддів, а навіть для експертів.
Важко прийняте те, що судді зазначають, що під час повідомлення про підозру може бути відсутній склад кримінального правопорушення, адже начебто саме досудове розслідування служить для того, щоб цей склад віднайти.
Але ще важче прийняти, коли судді зазначають, що слідчий суддя не повинен перевіряти строки у кримінальному провадженні, та закривати його в разі закінчення відповідних строків.
ВАКС та АП ВАКС одностайно дійшли висновку, що під час досудового розслідування в разі ненадання доступу до матеріалів кримінального провадження після завершення досудового розслідування неможливо звернутися зі скаргою на бездіяльність детектива.
Під час судового засідання суддя запитує в адвоката стосовно строків у кримінальному проваджені таке:
– А якщо б зґвалтували вашу дружину або доньку та інший адвокат зазначав, що закінчилися строки в кримінальному провадженні?
Адвокат:
– Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України.
Суддя:
– Так корупція – це те саме. Ґвалтують корупціонери нашу рідну неньку Україну.
Під час розгляду апеляційної скарги на запобіжний захід головуючий у справі в АП ВАКС надає на виступ адвокату 3 хвилини на висловлення своєї позиції.
Блог — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Як незалежне видання, «Юридична практика» може публікувати статті, що мають дискусійний характер або стосуються тих чи інших спірних питань. Точка зору редакції “ЮП” може не збігатися з поглядом автора блогу.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…