Видавництво 
У Києві завершив роботу XII Міжнародний судово-правовий форум від видавництва «Юридична практика». Завершальна сесія другого робочого дня була присвячена важливим аспектам судового захисту бізнесу в Україні. Модерував дискусію Антон Мартиненко, партнер АО «Шкребець і Партнери». Модератор зазначив, що cудовий форум став черговою чудовою нагодою для юристів обмінятися професійним досвідом та почути різні думки як із боку судової влади, так і з боку адвокатів-практиків.
Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у своєму виступі поділилася практикою Верховного Суду щодо форс-мажорів та суттєвої зміни обставин. Лише кілька років тому український бізнес, за словами пані Кібенко, доволі зверхньо ставився до положень щодо форс-мажорів, які включалися в договори, а застосування відповідних положень у судовій практиці було дуже поодиноким. Це здебільшого стосувалося зовнішньоекономічної діяльності. Але з початком пандемії, а згодом і війни бізнес змінив ставлення до цих норм у законодавстві та відповідних положень у договорах. Відповідно, почала активніше формуватися й судова практика, яка раніше сприймала ці проблеми більш теоретично.
Пані Кібенко констатує суттєве збільшення подібних судових справ, зокрема на рівні Верховного Суду. Спікерка розкрила поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які сьогодні містяться не лише в чинному законодавстві, але також розкриваються в актуальній судовій практиці (п. 38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Суддя нагадала, що сертифікат ТПП про наявність форс-мажорних обставин не завжди підтверджує форс-мажор. Зокрема, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Крім цього, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; вони мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та вв сукупності з іншими доказами (такі висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об’єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).
Спікерка також обговорила питання, чи є доказом існування форс-мажорних обставин лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, в якому ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для запровадження воєнного стану та зумовлює форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Цей лист ТПП України адресований “усім, кого це стосується”, тобто необмеженому колу суб’єктів, і його зміст має загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв’язку в конкретному зобов’язанні.
У своїй презентації пані суддя також зупинилася на інших актуальних питаннях форс-мажору:
- чи може сторона доводити існування форс-мажорних обставин за відсутності сертифіката ТПП?
- чи може контрагент за договором доводити існування форс-мажорних обставин у іншої сторони цього договору?
- які наслідки несвоєчасного повідомлення іншої сторони договору про форс-мажор?
- чи має сторона договору одночасно з повідомленням іншої сторони про форс-мажор надати сертифікат ТПП, яким засвідчуються форс-мажорні обставини?
- чи може сторона, яка посилається на наявність форс-мажорних обставин щодо певних зобов’язань, заперечувати їх наявність щодо інших?
- чим відрізняється форс-мажор від істотної зміни обставин?
Андрій Дацьків, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», виступив із доповіддю про виклики у сфері містобудування та архітектурної діяльності в умовах війни. Він підкреслив, що війна значно ускладнила містобудівну діяльність, збільшивши кількість спорів та конфліктів. Кожне третє будівництво є самочинним, а близько півмільйона споруд зведено незаконно. Це створює серйозні проблеми для судової системи та зумовлює необхідність внесення змін до законодавства.
Однією з ключових тем виступу стала статистика розгляду справ у Верховному Суді за останні роки. Зокрема, пан Дацьків навів такі дані: у 2023 році було переглянуто 392 судові рішення, з яких 45% залишено без змін, 5% змінено, а 50% скасовано. “Ці цифри свідчать про нестабільність та неоднозначність судових рішень у сфері містобудування”, – додав він.
Доповідач також зосередився на недоліках законодавства, відзначаючи відсутність єдиного уніфікованого акта – містобудівного кодексу, що ускладнює правове регулювання. “Законопроєкт № 5655, який мав би внести фундаментальні зміни, досі не підписаний Президентом України”, – підкреслив Андрій Дацьків, наголошуючи на необхідності термінових реформ.
Пан Дацьків також звернув увагу на проблеми, пов’язані із самочинним будівництвом. Він нагадав, що “кожне будівництво за чинним регулюванням має ризики стати самочинним”. Відсутність належного контролю та моніторингу лише погіршує ситуацію.
Для вирішення наявних проблем необхідно створити чітке та прозоре законодавство, яке забезпечувало би баланс між приватними та публічними інтересами. “Тільки через комплексний підхід до законодавства та впровадження нових норм можна досягти стабільності й розвитку у сфері містобудування”, – резюмував доповідач.
Радник EQUITY Андрій Іванів виступив із доповіддю на тему “Сучасні тенденції у вирішенні судових спорів у податковій сфері”. Він підкреслив важливість об’єктивного підходу до податкових суперечок, особливо у світлі новітніх змін у законодавстві та судовій практиці.
Експерт наголосив на необхідності ретельного дотримання законодавчих норм і судової практики під час вирішення податкових спорів. Доповідач навів кілька прикладів з актуальної судової практики, які підкреслюють значення системного підходу до розгляду податкових справ. “Сьогодні, з урахуванням змін законодавства, важливо забезпечити однакове застосування норм права у всіх податкових спорах”, — підкреслив пан Іванів. Він також звернув увагу на те, що “належне документальне оформлення операцій та правильне ведення обліку є запорукою успішного вирішення спорів у податковій сфері”.
Крім цього спікер представив статистику щодо вирішення податкових спорів в українських судах. За його словами, за останні три роки було переглянуто понад 1200 рішень судів попередніх інстанцій у податкових справах. “Близько 60% рішень залишаються без змін, що свідчить про високий рівень правової визначеності у цій сфері”, — зазначив він.
Також експерт навів приклади рішень Верховного Суду, зокрема у справах, що стосуються оскарження податкових повідомлень-рішень. Ці рішення мають суттєвий вплив на формування практики нижчих судів та забезпечення єдності судової практики.
Андрій Іванів підсумував, що “сучасні тенденції у вирішенні податкових спорів спрямовані на забезпечення правової визначеності та передбачуваності рішень”. Він також зазначив, що “активне використання сучасних інформаційних технологій і аналітичних інструментів допомагає підвищити ефективність судового процесу та знизити рівень правової невизначеності”.
Арсен Мілютін, заступник голови правління АТ «Ощадбанк», поділився своїм баченням актуальної практики Верховного Суду у спорах за участю банків. Спікер зазначив, що хоча суди є ефективним засобом вирішення спорів із проблемними боржниками, вони як в Україні, так і в інших юрисдикціях дають найменший грошовий ефект для сторін спору. За його словами, в 99% випадків домовленість із клієнтом приносить банку більше грошей, ніж судовий процес. Пан Мілютін підкреслив, що ефективна правова база, яка забезпечує швидкий та ефективний захист цивільних прав, створює сприятливі умови для переговорів. Якщо переговірник розуміє, що судовий процес буде тривалим, з незрозумілими рішеннями або високою ймовірністю повернення справи з касації в першу інстанцію, це значно знижує його переговорні позиції.
Арсен Мілютін також зупинився на окремих судових кейсах, які задають тон розвитку практики у сфері банківських спорів, розглядаючи як “проборжникові”, так і “прокредиторські” напрями. Він підкреслив важливість постійного аналізу судової практики для розуміння тенденцій та формування відповідних стратегій у вирішенні спорів.
Артем Ярмола, керівник департаменту правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Fozzy Group, представив доповідь на тему “Порушення митних правил: змінити не можна залишити”. Спікер запропонував аудиторії за результатами доповіді самостійно визначити, де саме поставити кому в зазначеному твердженні, сформувавши власну позицію.
Увага в доповіді була зосереджена на аналізі основних кейсів та статей Митного кодексу України (МКУ), які регулюють порушення митних правил. Зокрема, пан Ярмола детально розглянув ст. 468 МКУ, яка стосується порушення режиму зони митного контролю і передбачає штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). Він зазначив, що такі порушення не зумовлюють конфіскацію, і рішення щодо них виносить митниця, що стосується як бізнесу, так і фізичних осіб.
Під час виступу пан Ярмола також сфокусував увагу на статті 470 МКУ, яка регулює перевищення строку транзитних перевезень товарів. Зокрема, він навів приклад, коли перевищення строку більш ніж на 20 діб може призвести до штрафу у розмірі 10 000 НМДГ, а також можлива конфіскація. Такі справи розглядаються районними судами і стосуються як бізнесу, так і фізичних осіб.
Одним із ключових моментів доповіді була дискусія про правове регулювання недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами. Артем Ярмола зазначив, що згідно зі статтею 471 МКУ недекларування валютних цінностей, що перевищують дозволену суму, карається штрафом у розмірі 20% від суми, яка перевищує дозволену. Він підкреслив, що це правило стосується виключно фізичних осіб і відповідне рішення виносить митниця.
Пан Ярмола також підкреслив необхідність внести зміни до законодавства, зазначивши, що чинна система не забезпечує належних гарантій для суб’єктів господарювання. Він запропонував змінити підхід до процедури розгляду справ про порушення митних правил, забезпечивши належні гарантії для всіх учасників процесу.
Альона Колінько, керівник судового відділу та юридичних запитів ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Moneyveo), виступила з темою «Споживче кредитування: таємниця фінансової послуги та відновлення нарахування неустойки». Вона підкреслила актуальність цієї теми у зв’язку з численними адвокатськими запитами, які часто оформлюються неналежним чином. У своїй доповіді пані Колінько звернула увагу на важливість правильного оформлення та збирання доказів під час звернення до фінансових установ за інформацією, що стосується правочинів і рахунків клієнтів.
Пані Колінько нагадала, що 1 січня 2024 року набрав чинності закон про фінансові послуги та фінансові компанії, який впровадив поняття таємниці фінансової послуги для небанківських установ. Це поняття аналогічне банківській таємниці, але має свою нормативно-правову базу. Вона рекомендувала адвокатам у своїх запитах посилатися саме на цей закон, а також на постанову НБУ № 163, яка визначає поняття таємниці фінансової послуги, порядок її збереження надавачами фінансових послуг, а також межі та підстави для її розкриття іншим особам.
Спікерка зазначила, що такою підставою може бути письмова згода або письмовий запит клієнта, щодо якого укладений правочин про отримання кредитних коштів. Тому, крім документів, які посвідчують право адвоката на надання правової допомоги, разом з адвокатським запитом обов’язковим є письмовий запит або письмова вимога клієнта про розголошення такої інформації. Хоча форми для такої згоди наразі законодавством не встановлено, важливо, щоб вона мала електронно-цифровий підпис клієнта або його власноручний підпис, який буде затверджений керівником надавача фінансових послуг.
Євген Дядюк, керівник управління судово-правової діяльності та взаємодії з контролюючими органами ТОВ «Метінвест Холдинг», детально розглянув «вічну», на його думку, тему щодо взаємодії з податковими органами, а саме в частині добросовісності податкових органів у спорах із трансфертного ціноутворення, звернувши увагу на нові тренди та актуальні проблеми в цій сфері.
“Cумніви трактують на користь платника податку” чи “сумніви трактують на користь податкового органу” – це питання, яке часто стає предметом судових розглядів. Як приклад спікер навів заборону ретроактивної дії норм права, підкреслюючи, що наразі відсутні чіткі роз’яснення як Мінфіну, так і ДПСУ щодо адекватної реакції органів податкової влади під час проведення перевірки і незазначення ними тих правопорушень, які не були такими на момент перевірки або складання звітності.
Пан Дядюк звернув увагу на проблему суперечливої поведінки податкових органів. “Заборона суперечливої поведінки та практика ЄСПЛ є ключовими факторами у вирішенні податкових спорів”, – наголосив він, посилаючись на статтю 58 Конституції України та відповідні рішення Верховного Суду.
Одним із найважливіших аспектів доповіді була добросовісність податкових органів у питаннях трансфертного ціноутворення. Також Євген Дядюк зазначив про недобросовісне вибіркове застосування податковими органами норм щодо Platts (підп. 14.1.269-270 ст. 14 Податкового кодексу), які регулюють відносини оподаткування рентної плати з видобування корисних копалин, а не для визначення ціни в контрольованих операціях у трансфертному ціноутворенні.
Завантажується ...