Особливості здійснення правосуддя в умовах війни

Гринюка Олеся, юрист АО «Юрлайн»

Понад 120 днів на території України ведуться бойові дії, українці мужньо обороняються від збройного нападу росії. З 24.02.2022 в країні запроваджено воєнний стан, який було продовжено низкою указів Президента України, зокрема й останнім від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим законом від 22.05.2022 № 2263-IX.

В умовах воєнного стану держава максимально старається налагодити й забезпечити стабільну роботу її органів. Проте, живучи в реаліях сьогодення, бачимо, що важко забезпечити безперебійну діяльність державних інституцій так,  як це  було в Україні у мирний час. Не стала винятком і судова система.

Нормативною основою правового режиму воєнного стану є положення п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (Закон № 389-VIII).

Відповідно до статті 64 Конституції України не підлягає обмеженню право на судовий захист.

У чч. 1, 2 ст. 26 Закону № 389-VIII зазначено таке: «Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється».

Робота судів на передовій

Внаслідок російської військової агресії судова система зіткнулася з багатьма викликами. Насамперед постали питання щодо діяльності судів, розташованих на територіях, на яких ведуться активні бойові дії та які перебувають під тимчасовою окупацією, зазнав змін і судовий розгляд справ.

Законом України від 03.03.2022 №2112-IX “Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо визначення територіальної підсудності судових справ” уточнено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передання до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду.

Внаслідок ведення бойових дій у деяких областях України робота судів не є безпечною, через це відповідними розпорядженнями Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, територіальну підсудність судових справ, що розглядались у таких судах, було змінено. Тобто режим роботи конкретного суду залежить від ситуації в регіоні, де він розміщений.

У березні Голова ВС змінював територіальну підсудність у Донецькій, Київській, Луганській, Херсонській областях, окремих судах Миколаївської, Сумської, Чернігівської, Запорізької та Харківської областей.

За останньою інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Верховного Суду станом на 23.06.2022, суди загальної юрисдикції в таких областях, як Донецька, Луганська, Харківська, Херсонська, частково Запорізька та Сумська, в АРК Крим, досі не мають змоги функціонувати. Водночас  у Київській, Чернігівській, частково Сумській областях роботу правосуддя відновлено.

Також варто підкреслити, що після відновлення роботи суду, підсудність якого змінювалась, забезпечити розгляд справи, що надійшла, має суд, якому визначалась територіальна підсудність справ.

Відповідно, функціонування суду наразі залежить від поточної ситуації у конкретному регіоні. Для отримання точної інформації щодо роботи суду варто стежити за оновленнями його сайту або офіційної сторінки у Facebook.

Щодо особливостей судового розгляду

Радою суддів України (РСУ) на їхньому офіційному вебсайті опубліковано Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 (Рекомендації від 02.03.2022), згідно з якими судам, що здійснюють правосуддя, рекомендується:

«5. За можливістю відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв’язку з небезпекою для життя.

Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

7. Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою)».

В  умовах воєнного стану  суди у місті Одеса працюють в особливому режимі роботи, що підтверджується відповідними локальними актами голів судів. Зокрема, наказом голови  П’ятого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2022 № 9-од/с, наказом голови  Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2022 № 10-ОД, наказом голови Одеського окружного адміністративного  суду від 24.02.2022 № 9- ОС/Д/С, рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022, оформленим протоколом № 916-2/2022, розпорядженням голови Малиновського районного суду міста Одеси від 24.02.2022 № 2-р/с, рішенням зборів суддів Суворовського районного суду м. Одеси від 23.05.2022. Повідомлено про особливий режим роботи й на офіційних вебсайтах  Приморського районного суду міста Одеси, Київського районного суду міста Одеси.

Зважаючи на такі рекомендації вищого органу суддівського самоврядування, розгляд судами справ, що не є невідкладними,  наразі відкладається або знімається з розгляду. Часто суди відкладають розгляд справи незалежно від надходження від сторін клопотання про відкладення справи, оскільки суду невідомо, чи мають змогу учасники справи подати заяву про відкладення.

Однак не завжди відсутність клопотання про судовий розгляд справи може свідчити про наявність обставин, що становлять небезпеку для життя одного з учасників.

Крім цього, підкреслено, що справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження.

Тому у разі заявлення клопотання про відкладення розгляду справи або неявки когось з учасників процесу суди, найімовірніше, відкладатимуть розгляд справ.

Слід наголосити, що не завжди учасник справи «справедливо» скористається таким правом, адже часто одна із сторін таким чином  використовує цю можливість заради затягування процесу.

Варто зазначити, що, попри рекомендації РСУ відкладати розгляд справ, більшість судів з травня почали призначати справи після їх відкладення до розгляду. Судові засідання проводяться як з викликом сторін, так і через відеоконференцзв’язок

Щодо розумного строку розгляду справи

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сказано: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах “Савенкова проти України”, no. 4469/07 від 02.05.2013, “Папазова та інші проти України”, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Таким чином, зважаючи на п. 5 Рекомендацій від 02.03.2022, передбачена Конституцією України та Законом № 389-VIII «безперебійність» здійснення правосуддя у разі відкладення та зняття з розгляду справ фактично порушується. Адже відкладення чи зняття справи з розгляду не є вирішенням справи по суті.

Крім того, чи ефективно відкладати розгляд справи на невизначений строк? Адже розумним слід вважати саме той строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного судового захисту.

Проте це питання є дискусійним та залежить від обставин кожної конкретної справи.

Щодо поновлення процесуальних строків

Питання, пов’язані з процесуальними строками, є одними із ключових у судовому процесі. Прямої вказівки, що  воєнний стан є підставою для продовження процесуальних строків, немає ні у Конституції України, ні у Законі № 389-VIII.

Проте в Рекомендаціях від 02.03.2022, прийнятих РСУ, зазначено таке:

«6. Виважено підходити до питань, пов’язаних із поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану».

Таким чином, РСУ фактично визнала воєнний стан об’єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

У ст. 127 ЦПК України, ст. 119 ГПК України, ст. 121 КАС України зазначено: «Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення».

Щодо цивільного процесу, то варто взяти до уваги, що Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон № 2120) внесено зміни до ЦК України щодо строків давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 19,  згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, подовжуються на строк його дії.

Про поновлення процесуальних строків під час війни Голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив таке: «Воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, але кожен суддя буде оцінювати цю причину індивідуально в межах справи, яка розглядатиметься».

Таким чином, воєнний стан є однією із вагомих причин, що береться до уваги під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків, проте кожен випадок індивідуальний та остаточне рішення за результатом оцінки всіх обставин прийматиме суд.

Онлайн-судочинство

Карантинні обмеження минулих років розширили можливості учасників судового процесу.  Було прийнято необхідну кількість нормативної бази, створено програмне забезпечення,  що дає змогу учасникам справи брати участь у судових засіданнях та подавати процесуальні заяви віддалено. Так, використовуючи підсистему «Електронний суд», учасники справи та їх представники мають можливість подавати документи до суду, отримувати документи, знайомитись із матеріалами справи тощо. Крім цього, Державною судовою адміністрацією було розроблено порядок проведення відеоконференції під час судового засідання за участі сторін поза межами приміщення суду з використанням системи EasyCon.

Проте проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи EasyCon у кримінальних провадженнях не було можливим. Так, Верховним Судом у постанові від 01.12.2021 у справі № 760/15429/20 вказано: «Під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції в процесі трансляції з іншого приміщення з використанням власного облікового запису в системі EasyCon реалізація положень ч. 4 ст. 366 КПК України є неможливою».  Відповідно, клопотання про забезпечення участі  в засіданні поза межами суду з використанням системи EasyCon задоволенню не підлягало.

У листі Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану»  № 1/0/2-22 від 03.03.2022 зазначено:  «Якщо через об’єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз’яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов’язків».

Нові реалії вплинули й на судову практику, змінення якої можна простежити в останніх судових рішеннях.

Так, в ухвалі ВАКС від 10.05.2022 у справі № 991/6462/21 зазначено: «Колегія суддів враховує, що на цей час внаслідок воєнних дій з боку росії здійснюються ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах на всій території України, триває збройне протистояння у багатьох населених пунктах держави, що вочевидь створює небезпеку для всіх без винятку громадян. Крім того, у всіх містах України запроваджено комендантську годину,об`єктивно існують суттєві обмеження щодо вільного пересування внаслідок відсутності, нерегулярності чи небезпечності транспортного сполучення.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність об`єктивних перешкод та реальної небезпеки для учасників кримінального провадження щодо безпосередньої участі у судовому засіданні, особливо якщо така участь пов`язана з пересуванням по території України на значні відстані.

Тому, беручи до уваги вказані виключні обставини, з метою забезпечення швидкого судового розгляду, під час якого кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а також задля безпеки учасників кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне проводити наступне судове засідання, призначене на 11 травня 2022 року на 12 год. 00 хв., в дистанційному режимі».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2022 у справі № 947/9635/22 підкреслено: «Таким чином, враховуючи, що на території України введений воєнний стан, з метою забезпечення оперативності судового провадження слідчий суддя вважає за доцільне провести судове засідання з розгляду вказаного клопотання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду».

Задоволено клопотання про проведення судових засідань у дистанційному режимі й ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.06.2022 у справі № 522/14439/20,  ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 15.06.2022 у справі № 523/24069/21.

Варто зазначити, що на розгляді у ВРУ перебуває законопроєкт № 7316 від 26.04.2022, що передбачає внесення змін до КАС України, ЦПК України та ГПК України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану). Зазначеним законопроєктом запропоновано поширити особливості розгляду судових справ, які застосовувалися у зв’язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), також і на період дії воєнного чи надзвичайного стану.

Проте постановою Кабінету Міністрів № 630 від 27.05.2022 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин подовжено до 31.08.2022. Таким чином, учасники судового процесу до кінця серпня 2022 року зможуть користуватись карантинними нормами і під час воєнного стану.

Отже, в умовах воєнного стану  держава налагоджує життєдіяльність її інститутів, не є винятком і судова система. Правосуддя здійснюється, але з певними особливостями.  Так, в основному судовий розгляд справ (крім невідкладних) зараз рекомендовано відкладати або знімати з розгляду.  На сьогодні немає й прямої нормативної вказівки щодо подовження процесуальних строків у зв’язку із воєнним станом . Тому задля уникнення негативних наслідків у майбутньому для учасників процесу слід унормувати всі новації.