Видавництво 
У Києві продовжується IT Busines & Legal Forum, організований видавництвом «Юридична практика». Друга сесія заходу була присвячена особливостям розвитку цифрових інновацій фінансового сектору та ринку юридичних послуг. Модератором сесії став Олександр Молотай, партнер «Молотай і Партнери». Модератор подякував організаторам за проведення заходу та, звісно, Збройним силам України й окремо кожному українському воїну, які забезпечують можливість організації таких фахових дискусій.
Ростислав Дюк, голова правління Української асоціації фінтех та інноваційних компаній, у своїй доповіді поділився «секретним соусом» цифрової трансформації фінансового сектору. Для цього, за його словами, достатньо поглянути на сучасний світовий фінтех крізь призму цифр. Зокрема, у фінтех щороку інвестуються 50 млрд доларів. Щороку створюються понад 500 нових фінтех-проєктів. За прогнозами 75 млн інтернет-речей з’явиться у світі розумних речей до 2025 року, а для побудови цифрового банку 40% наявних банківських процесів буде замінено на ML. 2 млрд людей, які сьогодні не обслуговуються в банку, зможуть отримати фінпослуги через смартфон. Водночас 2/3 фінансових трансакцій у світі сьогодні проводяться онлайн.
Важливість розвитку фінтеху спікер бачить передусім у перспективах економічного зростання, фінансовій інклюзії, стійкості бізнесу та його здатності масштабуватися, а також швидкості та якості відповідних цифрових фінпослуг.
Що стосується українського фінтеху у 2023 році, то 68% проєктів вже пройшли точку беззбитковості, водночас 77% із загальної маси відповідних компанії базуються в столиці України. 33% українських стартапів працюють на міжнародному ринку, 7 компаній були засновані під час війни – у 2022 році.
Що стосується рівня нормативного регулювання відповідної сфери, спікер згадує про набрання чинності Законами України «Про хмарні послуги» та «Про платіжні послуги». Також підписано Закони «Про віртуальні активи», «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо платіжних послуг) й затверджено Концепцію відкритого банкінгу в Україні.
Михайло Шомін, незалежний член наглядової ради банку “Український капітал”, у своєму виступі розповів про актуальні виклики розвитку цифрового банкінгу.
Зокрема, за результатами дослідження InMind, проведеного на замовлення Mastercard у листопаді – грудні 2022 року методом онлайн-опитування, 94% українців, які мають платіжну картку, користуються цифровим банкінгом. Водночас 51% готові за найближчі два роки повністю перейти в цифровий банкінг.
Згідно з опитуванням 75% громадян України надають перевагу банківським мобільним застосункам, 11% обирають онлайн-банкінг, 14% – користуються і мобільним застосунком, і онлайн-банкінгом.
Найпопулярнішими для українців банківськими операціями в додатках залишаються поповнення мобільного рахунку (82% респондентів), переказ коштів із картки на картку (80%), оплата комунальних послуг (72%) тощо. Водночас найбільш очікуваними функціями в цифровому банкінгу серед користувачів залишаються оформлення банківських карток онлайн, управління рахунками різних банків в одному мобільному застосунку, придбання квитків на транспорт, придбання криптовалюти, фінансове консультування з управління активами тощо.
Максим Глотов, старший радник із регулятивних питань міжнародної платіжної системи Mastercard (Східна Європа, Близький Схід та Африка), розповів про особливості фінтех-компаній у середовищі міжнародних платіжних систем. За його словами, загалом фінтех-компанії з’являлись на «небосхилі» з міжнародною платіжною системою в контексті їх співпраці з банківськими установами. Як правило, фінтех-компанії надавали послуги технологічного характеру, які лише полегшували споживання фінансових послуг. Їх зазвичай називають сервіс-провайдерами. Утім, останнім часом експерт спостерігає за трендом, за яким стара парадигма активно змінюється. Сьогодні проактивні фінкомпанії перестають бути «супутниками навколо Сонця», а вже намагаються стати планетами, тобто самостійними сервіс-провайдерами, які безпосередньо працюють з клієнтами. У цій моделі вже незрозуміло, що навколо чого обертається – чи то фінтех навколо банку, чи вже банк навколо фінтеху.
Ігор Помаз, засновник та CEO LocalCounsel Ukraine, розповів детальніше про свій стартап на ринку юридичних послуг. За його словами, LocalCounsel – це швидка та зручна платформа для порівняння пропозицій юридичних фірм і ефективного спілкування з обраними кандидатами. Наприклад, тендер на 10 юридичних фірм можна провести буквально в декілька кліків. Для цього потрібно внести параметри пошуку потрібного юридичного радника, заповнити інформаційний запит, який відправляється одночасно всім кандидатам. Замість переповненого імейла, за словами спікера, клієнт отримує зручний та структурований єдиний робочий простір із закритими чатами під кожну юридичну фірму. Звіт також отримується в один клік у зручному exel-форматі. Вказана платформа пропонує юрфірмам новий канал продажів без фактичних витрат завдяки безкоштовній реєстрації.
Cергій Бойко, радник VB PARTNERS, виступив із доповіддю на тему «Міжнародна співпраця правоохоронців: потенційні ризики для IT-бізнесу та їх мінімізація». До різновидів міжнародної співпраці належать: екстрадиція осіб, одержання показань свідків, вручення судових документів, проведення обшуку та накладення арешту, огляд об’єктів та місць, надання інформації, речових доказів тощо.
До форматів міжнародної співпраці експерти відносять безпосередню співпрацю з міжнародними організаціями та установами, укладення прямих двосторонніх домовленостей з правоохоронними органами іноземних держав для обміну інформацією.
Зокрема, такі домовленості Україна уклала з Федеральним бюро розслідування США, спеціальними службами Литви, Латвії, Польщі, Молдови, Румунії, ФРН, Великої Британії, Чехії тощо.
Найбільше українські правоохоронні органи надсилають запитів до ФРН, Кіпру, Швейцарії, Великої Британії та Латвії.
До сьогоднішніх ризиків для IT-бізнесу спікер відносить такі:
1. інформація за кордоном відкрита для українських правоохоронців: рахунки, банківські сейфові скриньки;
структура власності компаній (бенефіціари); майно; об’єкти інтелектуальної власності тощо;
2. правоохоронці зможуть на власний розсуд трактувати цю інформацію, використовувати в рамках кримінального провадження;
3. репутаційні ризики: блокування рахунків, арешт активів тощо.
Завантажується ...
