Видавництво 
У Києві продовжує роботу Business & Legal Agri Forum від видавництва «Юридична практика». Друга сесія заходу була присвячена обговоренню питань фінансування та інвестування в аграрний бізнес України. Модератором сесії став Олексій Сошенко, керуючий партнер Redcliffe Partners. Незважаючи на всі поточні складнощі, зокрема збитки, заподіяні війною, та припинення міжнародного фінансування нашого агросектору, які все ж таки є можливості та фінансові інструменти для залучення банківського кредитування та інвестицій в цю галузь? Таке питання поставив пан модератор перед спікерами на початку дискусії.
Євгеній Шакотько, керівник напряму регуляторної політики та зв’язків з органами державної влади Advantage Ukraine, розпочав свій виступ, висловивши глибоку повагу українським експортерам агропродукції, які продовжують забезпечувати економіку валютними надходженнями в цих складних умовах. «Теза про те, що майбутнє України в економічному плані залежатиме від її здатності переорієнтувати експортну економіку з експорту продукції (такої як пшениця або кукурудза) на перероблення, сьогодні є як ніколи актуальною», – зазначив пан Шакотько. На його думку, це дуже добре корелюється в контексті питання збитків, завданих війною українському агросектору. Важливо згадати, що на рівні уряду вперше за останні 30 років сформовано узгоджену політику, спрямовану на те, щоби підтримувати й стимулювати інвестиції в перероблення та виробництво. Зокрема, за словами спікера, необхідних змін зазнав так званий закон про інвестиційних нянь, переорієнтувавшись під воєнні реалії й знизивши пороги для входу в Україну інвесторів. Ці зміни дають можливість для нових інвестиційних проєктів отримувати до 30% державної підтримки через звільнення від оподаткування, можливість ввозити обладнання без мита й отримувати земельні ділянки на пільгових умовах, підкреслив Євгеній Шакотько.
Олена Пененко, провідний банкір Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), розповіла за допомогою своєї презентації про роль ЄБРР у підтримці агросектору України. За її словами, поточний портфель ЄБРР в Україні становить €4,8 млрд. ЄБРР залишається найбільшим інвестором в Україні, адже його сукупні інвестиції становлять €19 млрд, інвестованих у понад 550 проєктів у різних галузях економіки України з 1992 року. З них €3,3 млрд – в агробізнес. За словами пані Пененко, бізнес-модель ЄБРР в Україні залишається незмінною, за винятком нових інструментів, які додались після початку війни. «Є продукти непрямого фінансування, коли ми працюємо з нашими банками-партнерами в Україні й ділимо з ними ризики як на рівні окремих клієнтів, так і на рівні окремих портфелів, що стало дуже актуально під час війни», – зізнається експертка. Продовжується також робота в політичному діалозі та співпраці з урядом.
За наведеною пані Пененко статистикою, в період 2022-2023 років загальні інвестиції в Україну сягнули понад €3,4 млрд з урахуванням грантів та обороту TFP. Водночас, за її словами, це набагато більший обсяг, якщо порівнювати з довоєнним періодом, – приблизно в 3,5 раза більше. 18% з цієї суми інвестицій спрямовано в агросектор. Окрім інвестицій в економіку, ЄБРР досить конструктивно підійшов до відтермінування та реструктуризації наявних кредитів.
На думку Дмитра Федечка, керівника юридичного відділу Louis Dreyfus Company Ukraine, робота міжнародних фінансових інституцій та робота з іншими урядами дає змогу з більшим оптимізмом дивитись на перспективи інвестування в Україну вже зараз. «Яким є потенціал України для міжнародних інвестицій? Валовий внутрішній продукт України щороку приблизно оцінюється в 200 млрд доларів. А капіталізація компанії Apple – 2 трильйони доларів. Звісно, не зовсім коректно порівнювати між собою ці цифри, але це дає нам певну можливість зрозуміти масштаби української економіки на міжнародному ринку, і головне – що буде, якщо ми створимо хороші умови для міжнародних інвесторів», – поділився думками пан Федечко. За його словами, це може бути дійсно повна зміна правил гри для української економіки. Для цього багато чого робиться та заплановано зробити найближчим часом. Зокрема, дуже важливим елементом для цього є стимулювання експорту, яке полягає в тому, що експортування не є об’єктом податку на додану вартість, і сплачений в Україні ПДВ має бути відшкодований експортером. Іще спікер позитивно відзначив запроваджений механізм так званого автоматичного відшкодування ПДВ. Також спікер помічає прогрес в українському судочинстві, який сьогодні серед інших проблем української Феміди часто не бачать. «Ми виграємо 100% справ стосовно відшкодування ПДВ. Інша річ, що відповідні позови побудовані податковою службою на абсурдних фабулах», – зізнається Дмитро Федечко.
Презентація Тараса Бургана, юридичного радника Міжнародної фінансової корпорації (IFC), була присвячена аграрним розпискам, а саме доступу до фінансування під час війни та перспективам цього інструмента в майбутньому. Пан Тарас поділився поточною ринковою статистикою і механікою дії аграрних розписок. Зокрема, станом на 2023 рік видано аграрних розписок на загальну суму 167 427 962 млн доларів. Середня вартість аграрної розписки в Україні становить 198 845 доларів США. При цьому було видано 842 аграрні розписки, отримали фінансування 535 господарств від 65 локальних та міжнародних кредиторів. Лідерами серед українських областей з видачі аграрних розписок є Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Вінницка та Хмельницька. Лідерами серед кредиторів залишаються банки, дистриб’ютори, постачальники тощо.
Марія Захаренко, керівник відділу взаємодії з органами державної влади АТ «Прозорро.Продажі», розповіла про перспективи подальшого розвитку та відкриття земельного ринку в 2024 році. Спочатку спікерка провела коротку ретроспективу й пригадала, як формувався цей ринок, коли було проведено земельну реформу. У 2021 році, зокрема, було запроваджено електронні земельні торги та обов’язкове проведення всіх рухів земельними ділянками комунальної та державної власності через такі електронні торги. За весь час станом на сьогодні було оголошено майже 21 тисячу земельних аукціонів, при цьому їх дохідність становила 674 млрд грн (щодо земель с/г призначення). Середня конкуренція таких аукціонів – 3 учасники. Спікерка зауважує, що ця статистична вибірка стосується й продажу та оренди земель c/г призначення.
Говорячи про ринок приватних земель, Марія Захаренко зазначає, що загалом в ЕТС опубліковано 12570 електронних аукціонів, із них проведено успішних із визначенням переможця 1321. За результатами аналізу середній дохід за один аукціон становить 314 тис. грн, середня площа продажу ділянки – 4,93 га, середня вартість однієї ділянки – 63 тис. грн.
Наступного року,за словами пані Захаренко, на нас чекає друга частина земельної реформи, яка стосується аграрних земель. Адже з липня 2021 року приватні особи – громадяни України отримали право купувати землі с/г призначення й набувати право власності на них. А з 1 січня 2024 року таке право набувають юридичні особи, що зареєстровані в Україні.
Завантажується ...
