LHS Discussion Hub: податкова частина режиму «Дія.City» є чи не найважливішим складником під час його реалізації

27 липня на сторінці освітньої платформи Legal High School у Facebook відбувся LHS Discussion Hub «Дія.City»: переваги та недоліки» за модераторства Олега Мальського, партнера, голови практики корпоративного права та М&А, практики міжнародної торгівлі ETERNA LAW.

Участь у дискусії взяли:

• Тарас Утіралов, партнер та директор українського офісу PETERKA & PARTNERS;
• Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.

За словами модератора, сьогодні перед українською ІТ-сферою постало питання, діяти чи не діяти, адже скільки компаній вже встигло приєднатись до «Дія.City» та скористуватись його перевагами, стільки ж міркують, чи варто переходити на спрощений режим оподаткування, чи все ж таки краще на цьому етапі залишитись у ролі спостерігача.

Гіг-контракти

Тарас Утіралов у своєму виступі розкрив питання так званих гіг-контрактів. Вони є новелою українського законодавства, якою пропонують скористатись компаніям-резидентам у регулюванні трудових питань із простором для маневрів для обох сторін. Так, гіг-контракти укладаються між ІТ-компаніями та потенційними співробітниками на невизначений строк, якщо інше не передбачено законом або не погоджено сторонами. Важливим нюансом, за словами спікера, є те, що, на відміну від трудових контрактів чи договорів із ФОП про надання послуг, такі угоди встановлюють, що відповідальність гіг-спеціаліста не може бути у вигляді відрахувань чи зменшення розміру винагороди, крім компенсації та відповідальності за шкоду, заподіяну майну резидента «Дія.City» з вини спеціаліста. У разі покладання на гіг-спеціаліста відповідальності за шкоду сума щомісячних відрахувань не може перевищувати 20% місячної винагороди. Водночас за трудовим контрактом застосовується правило обмеження відповідальності з відрахування не більше від середнього місячного заробітку, а за договором із ФОП про надання послуг це питання регулюється відповідно до самого договору або до трудового законодавства.

Не менш цікавим, за словами Тараса Утіралова, є нормування графіка виконання роботи гіг-спеціалістами: щонайбільше 40 годин на тиждень та 8 годин на день. Понаднормова робота та винагорода за неї в такому випадку додатково обговорюються сторонами. Трудовий контракт же не встановлює кількості робочих годин на день, а договір із ФОП взагалі це питання не регулює.

Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo, додала, що гіг-контракти в цілому, як і сам режим «Дія.City», є вигідними як для ІТ-спеціалістів, так і для компаній-резидентів з огляду на роль України на світовому ринку інформаційних технологій. На жаль, у зв’язку із повномасштабним вторгненням росії та запровадженням воєнного стану дуже складно реалізувати на повну потенціал режиму. За словами спікера, навряд найближчим часом варто очікувати концептуального збільшення кількості резидентів з огляду на сьогоднішні реалії.

Податковий режим

До абсолютних податкових переваг «Дія.City» Ірина Стародуб віднесла такі:

• зменшення кількості паперової роботи та диджиталізацію: для підтвердження переходу прав інтелектуальної власності на результати праці ІТ-фахівцям знадобиться менше документів;
• можливі регуляції зі сторони влади стануть менш непередбачуваними та несподіваними: на позапланову перевірку до резидента «Дія.City» можна прийти тільки за погодження з головою або заступником голови ДСНС та інших державних органів, окрім податкової служби та правоохоронців;
• гіг-контракти дають змогу відобразити в них реальні домовленості з фахівцями: оплачувана відпустка, лікарняні, надання офісу, техніки. ФОП не можуть такого поки що собі дозволити.

Звісно, існують й певні недоліки:

• необхідність проходження аудиторської перевірки щодо всієї документації для набуття резидентства. Для великих компаній це не є проблемою, а от для стартапів може стати фінансовою перешкодою;
• надмірність фінансових умов для набуття резидентства саме для молодих стартапів щодо забезпечення середньої винагороди своїм співробітникам в еквіваленті 1400 доларів США;
• існує висока імовірність підвищення податкового навантаження на резидентів з плином часу.

За словами модератора Олега Мальського, податкова частина режиму «Дія.City» є чи не найважливішим складником під час його реалізації. Утім, він додав, що беззаперечним плюсом є й безпека діяльності ІТ-компаній в контексті кримінальних переслідувань та вилучення обладнання. Сюди партнер ETERNA LAW також відніс і можливість призначати керівником підприємства юридичну особу, що фактично дає змогу зменшити відповідальність конкретної особи – директора, приваблюючи й інші українські компанії поза ринком інформаційних технологій.

Модератор зауважив, що найгарячіші дискусії завжди викликало питання саморегулювання ІТ-індустрії через запровадження реєстру «Дія.City». Залишаючись осторонь, компанії втрачають право голосу й впливу на законодавців й ринок у цілому. Постає питання: чи хочуть компанії стати частиною індустрії з можливістю прямо впливати на ситуацію на українському ІТ-ринку? Таким чином, резиденти отримують унікальний шанс забезпечити своє місце під сонцем.

Детальніше про нюанси гіг-контрактів, податкові переваги та недоліки «Дія.City», негативне й позитивне ставлення на ринку, а також захист прав інтелектуальної власності ІТ-спеціалістів ви зможете дізнатись, переглянувши запис вебінару.