Перша сесія Business & Legal IT Forum, який проходить у київському UNIT.City за підтримки генерального партнера – юридичної компанії Stron, відбулася у форматі дискусії про диджиталізацію України, модератором якої став Юрій Котляров, партнер Asters.
Він нагадав, що раніше у фокусі подібних форумів була практика ІТ-юристів.
«Наразі використання цифрових технологій є стратегічним імперативом клієнтів і разом із цим почала стрімко розвиватися практика у сфері кібербезпеки, захисту даних. Це стало новою нормою роботи юристів, і порядок денний форуму це також відображає», – підкреслив він.
Про цифрові сервіси держави: «Дія», е-суд, e-health – розповіла учасникам форуму Людмила Рабчинська, заступниця міністра цифрової трансформації України. Вона повідомила, що цього тижня українська делегація в онлайн-форматі бере участь у розробці нового уніфікованого закону про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в рамках роботи Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). У розробці беруть участь представники понад 60 країн, котрі розробляють закон понад чотири роки.
«Сподіваюся, що вже 2022 року ми матимемо універсальне глобальне регулювання сфери електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, спрямоване на покращення електронної торгівлі”, – підкреслила Людмила Рабчинська.
Також вона зазначила, що Україна працює над питаннями захисту персональних даних, і в парламенті вже напрацьовано два ґрунтовні комплексні законопроекти. Також йде робота над створенням нових електронних сервісів і електронних послуг, таких як портал «Дія», через який вже зараз можна отримати понад 70 послуг. Вона пообіцяла збільшення кількості послуг, які можна буде отримати через додаток «Дія» та “Електронний суд”. Зокрема, це інформація про призначення судової справи, у додатку «Дія» будуть доступні виконавчі документи та рішення суду.
Говорячи про недоліки роботи е-суду, пані Рабчинська зазначила, що:
Тому наразі йде робота з покращення наявної системи.
Активно, за словами Людмили Рабчинської, розвивається і система e-health. Зокрема, в додатку «Дія» доступні документи, пов’язані із системою охорони здоров’я:
«Буде встановлено нове правове регулювання ліцензування лікарських засобів та медичних виробів, повністю буде переведено в електронний вигляд взаємодію щодо донорства крові – не лише стосовно здачі крові, але і її подальшого використання. Відбудеться також цифрова трансформація у сфері закупівлі лікарських засобів – е-сток», – наголосила вона.
Законодавча підтримка цифрової трансформації держави стала темою доповіді Єгора Чернєва, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації. Він розповів учасникам Business & Legal IT Forum про головні напрями, над якими зараз працює Комітет:
Одним із ключових завдань депутат назвав переведення документообігу в безпаперовий формат, і не лише у комунікації громадянин-держава, але і держава-держава.
«Основною ідеєю цієї ініціативи є те, щоб у громадянина не вимагали жодних паперових довідок, особливо у випадку, коли один державний орган під час звернення до нього громадянина вимагає від нього довідку іншого органу, – наголосив Єгор Чернєв. – Якщо держава має всі дані про громадянина, то вона повинна сама всі ці дані зібрати».
Сприятиме цьому ухвалений у другому читанні законопроєкт про державні реєстри, яких наразі налічується понад триста.
Пан Чернєв повідомив, що члени Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації розробляють законопроєкт про захист персональних даних, оскільки чинний закон, ухвалений ще 2010 року, вже не відповідає реаліям сучасності та вимогам Євросоюзу.
«Фактично це реформа захисту персональних даних, яка складається з декількох законопроєктів, основним з яких буде максимально наближений до норм GDPR законопроєкт «Про захист персональних даних», а також проект закону про регулятора в комісію із захисту персональних даних, оскільки нинішній уповноважений не має достатньо законодавчих важелів для регулювання цієї сфери», – підкреслив Єгор Чернєв.
Про впровадження Національної стратегії збільшення прямих іноземних інвестицій в Україну розповіла Ольга Магалецька, керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Офісі Президента України.
Стратегію, за словами спікера, було розроблено:
Крім ІТ-сфери, в Стратегії також розкриваються такі напрями, як енергетика, транспортна інфраструктура та переробка аграрної продукції.
«Цифрова інфраструктура дає поштовх для розвитку інших галузей економіки», – наголосила Ольга Магалецька.
Пані Магалецька повідомила, що українські технологічні компанії залучили минулого року 571 млн доларів інвестицій:
Минулий рік став рекордним за залученням інвестицій в ІТ-сферу та кількістю M&A-угод у сфері послуг ІТ. За даними різних джерел:
Лідерами тут є Великобританія, Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди.
«Внесок сектору інформації та телекомунікації у ВВП країни щороку зростав на 4,3% впродовж останнього десятиліття, навіть коли решта секторів перебували в стагнації. Як результат, його частка зросла з 2,5% у 2010-му до 4,9% у 2020-му», – підкреслила Ольга Магалецька.
Наразі в ІТ створено 290 тис. робочих місць, а українські ІТ-фахівці входять у першу десятку ІТ-розробників світу, що приваблює іноземних інвесторів приходити в Україну і створювати тут бізнес.
Про правові ризики цифрової трансформації держави, коли інновації випереджають регулювання, була доповідь Максима Курочка, керуючого партнера MK Legal Service. Він наголосив, що:
До того ж у разі ухвалення таких законів для їх повноцінної роботи знадобиться ще низка підзаконних актів, які будуть деталізувати та конкретизувати положення законів.
«На цю титанічну роботу піде не один рік, а бізнес вже сьогодні має чимало проблем через прогалини та колізії у чинному законодавстві про інформаційні технологій», – підкреслив Максим Курочко.
Великою проблемою він назвав заборону доступу до сайтів:
Не менш важливою проблемою, яка потребує правового регулювання, є, на думку пана Курочка, торгівля метаданими:
наразі немає спеціального розмежування метаданих та персональних даних.
Також відсутнє законодавче регулювання діяльності штучного інтелекту, тож невідомо, хто має відповідати за шкоду, ним заподіяну, та хто буде власником майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, створені штучним інтелектом.
Також неврегульованою залишається ціла індустрія криптобірж, віртуальних активів та криптовалюти, яка давно функціонує, і Україна є активним гравцем на міжнародному ринку криптоактивів.
«Перший біткоїн було згенеровано 3 січня 2009 року, а ми досі не маємо профільного закону», – наголосив Максим Курочко.
Принагідно він також зазначив, що відсутнє законодавче регулювання хмарних сервісів, попри те що ними всі користуються. Відповідний законопроєкт ухвалено в першому читанні, і він, за словами спікера, є одним із найпередовіших у світі.
Про прикладну кібербезпеку та захист даних розповів учасникам Business & Legal IT Forum Єгор Аушев, CEO Cyber Unit Technologies. Він повідомив:
Говорячи про світовий досвід у цій сфері, спікер наголосив, що Україна є одним зі світових лідерів із диджиталізації.
«Досвід реалізації проєкту «Держава в смартфоні» засвідчив, що нам потрібна «держава в захищеному смартфоні, – підкреслив Єгор Аушев. – Адже через слабку захищеність проєкту сили, які виступають проти диджиталізації, мають змогу її дискредитувати».
Зростання попиту на спеціалістів із кібербезпеки відбувається паралельно з процесами диджиталізації. Наразі у світі існує понад 3,5 мільйона відкритих вакансій у секторі кібербезпеки. Особливо великий дефіцит спеціалістів спостерігається саме у державному секторі.
«Якщо в компанії працює 500 осіб, то незалежно від форми власності у неї має бути підрозділ з кібербезпеки, який складається з 5 сертифікованих спеціалістів», – переконаний Єгор Аушев.
Наразі в Україні близько 800 об’єктів критичної інфраструктури та приблизно 200 тисяч держслужбовців. Таким чином, в держсекторі вже мають працювати близько 2 тисяч сертифікованих експертів із кібербезпеки. Але в реальності добре, якщо їх набереться кілька сотень.
Саме це підштовхує сектор до державно-приватного партнерства та залучення приватних компаній до надання послуг та створення продуктів у сфері кібербезпеки.
Про те, як працюють цифрові сервіси держави, на досвіді Естонії розповів учасникам Віталій Галицьких, керівник талліннського офісу ЮФ «Ілляшев та Партнери». Він розповів про історію створення інформаційної політики Естонії, яка дала поштовх для розвитку ІТ-сфери та переведення державних сервісів у цифровий режим.
На фінансування ІТ-сфери Естонія витрачає 1% ВВП.
Це зіставно з витратами на всі наукові розробки чи національну безпеку. Віталій Галицьких підкреслив, що процес цифровізації відбувався за тісної співпраці держави і приватного сектору, а драйверами змін стали банки, котрі надали сервіс з онлайн-банкінгу ще у 1996 році. Саме в цей період розпочалося і запровадження електронного документообігу в державних органах.
Пришвидшила процес залучення громадян до електронних сервісів і необхідність сплачувати за листування з державою на паперових носіях.
«Гаманець – найкращий стимул для переведення послуг в онлайн-формат», – наголосив Віталій Галицьких.
Важливим поворотом стало запровадження у 2000-му році електронного декларування податків, і наразі 98% населення та компаній Естонії декларує свої податки у електронній формі:
Усі ці досягнення стали можливими завдяки створенню в 2001 році системи e-road, яка з’єднує в одну мережу всі сервіси та реєстри, що були оцифровані ще на початку 90-х.
Наявність усієї інформації в онлайні та можливість її безперешкодної циркуляції зробила непотрібним надання різного роду документів і довідок:
Ви також можете подивитися фоторепортаж та трансляцію цієї сесії Business & Legal IT Forum.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…