Сторони кримінального процесу однаково зловживають процесуальними правами, вважають експерти IV Міжнародного кримінально-правового форуму

Третя сесія IV Міжнародного кримінально-правового форуму відбулася у вигляді батлу про зловживання процесуальними правами між процесуальними опонентами — обвинуваченням та захистом. Модерував батл Віталій Сердюк, старший партнер АО AVER LEX.

Модератор запропонував до розгляду низку питань. Розпочали з того, як відрізнити зловживання процесуальними правами від якісної роботи у справі як із боку слідства, так і з боку захисту.

Виявляти повагу

Олена Панченко, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, зазначила, що, на відміну від інших процесуальних кодексів, у КПК України немає визначення зловживання процесуальними правами. Вона пов’язує це з тим, що:

• у кримінальному процесі вирішується доля людей,
• рівень правовідносин у цій царині на декілька щаблів вищий порівняно з іншими процесами.

На її думку, зловживання у самій своїй суті містить умисел — вживання правом з якоюсь метою. Це може бути затягування процесу, введення в оману суду чи однієї зі сторін. Водночас Олена Панченко наголосила, що неможливо говорити про зловживання процесуальними правами лише зі сторони захисту, оскільки процесуальні права сторін у процесі рівні, тому зловживання ними можливе і з боку сторони обвинувачення.

Прокурор також звернула увагу учасників форуму на те, що у КПК України лише двічі згадується можливість зловживань процесуальними правами:

• у частині відводів,
• у частині вступних промов.

Інші види зловживань (неявка без поважних причин, залучення перекладачів тощо) не регламентовані, і лише сам суд може оцінювати їх.

«Ми юристи, і основна наша мета — дотримання прав людини. Ми повинні поважати одне одного, нашу професійність і компетентність. Лише в цьому випадку в нас буде конструктивний діалог», — наголосила Олена Панченко.

Підвищити дисципліну

Олександр Шадрін, партнер АО Barristers, вважає, що зловживань процесуальними правами з боку сторони захисту бути не може. Натомість є проблеми з простою реалізацією своїх процесуальних прав. А от зловживання процесуальними правами прокуратурою, зокрема неявка в суд, зводить нанівець фундаментальні права захисту. Позитивною практикою він вважає ситуацію, коли суд вирішує розглядати справу без участі прокурора, який не з’явився на засідання попри належне його повідомлення. За словами Олександра Шадріна, це суттєво підвищить дисциплінованість прокурорів.

Улюбленими способами зловживання процесуальними правами опонентів він назвав заявлення відводу.

Адже заявлений судді відвід на стадії судового розгляду, навіть якщо в ньому буде відмовлено, дасть змогу заявити про відсутність у судді неупередженості. А це, своєю чергою, може мати наслідком скасування вироку і скерування справи на новий розгляд.

Курс на ознайомлення

Говорячи про співмірність кількісного складу команд сторони обвинувачення і захисту в кримінальному процесі, Дмитро Терьохін, керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, наголосив, що можна створити слідчу групу хоч зі ста осіб, проте це не означає, що справа буде розслідувана у сто разів швидше. На його думку, лише один слідчий може ефективно керувати процесом збирання доказів і, по суті, кримінальне провадження розслідує лише одна людина.

Найбільш поширеним зловживанням з боку сторони захисту він назвав процес ознайомлення з матеріалами справи. Наприклад, коли ознайомлення відбулося занадто швидко. Тоді сторона обвинувачення має вручити обвинувальний акт, якого на цій стадії, як правило, не існує, бо слідчий не встигає його підготувати. Хоча й тут, на його думку, мова скоріше йде про реалізацію права, а не про зловживання ним.

«Це правоохоронцям можна лише те, що дозволено законом, стороні захисту можна все, що законом не заборонено», — підкреслив Дмитро Терьохін.

Рахунок — рівний

Натомість Євгенія Тонконожко, адвокат ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», вважає, що буде несправедливо демонізувати сторону обвинувачення та ідеалізувати сторону захисту. Аналізуючи судову практику, вона зазначила, що слідчі судді як зловживання процесуальним правом у своїх ухвалах найчастіше виділяють неявку прокурора та заявлення безпідставних відводів стороною захисту.

Таким чином, якщо прокурор не зацікавлений, щоб якесь клопотання чи заява захисника були розглянуті, він не з’являється і таким чином відкладає судове засідання. Якщо ж сторона захисту бажає досягти якоїсь мети, вона використовує своє право на неознайомлення, на неявку в судове засідання або заявлення відводу слідчому судді.

Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, вважає, що найбільше зловживань відбувається на стадії досудового розслідування. Адже це найактивніша стадія кримінального процесу. Для розуміння того, чи є якась дія слідчого судді чи прокурора зловживанням, потрібно пам’ятати, що є буква закону, а є дух закону.

Він навів приклад. КПК України визначає, що ознайомлення з клопотанням відбувається три дні, після чого в разі відмови вручається постанова. А от у пана Грушовця був випадок, коли, представляючи потерпілого, він ознайомлювався з матеріалами справи шість місяців. У тій справі прокурор чинив перешкоди та не хотів надати матеріали, які адвокати хотіли використовувати для представництва інтересів потерпілого.

«На мою думку, це вже не зловживання, а злочин», — наголосив Євген Грушовець.

Розумність строків

Олександр Черненко, старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України, зазначив, що раніше:

• робота слідчого не завершувалася переданням справи до суду,
• справа вважалася закритою, коли слідчий підшивав до неї вирок суду.

Слідчий брав участь на всіх етапах судового розгляду, зокрема забезпечував явку свідків. Проте нині та кількість справ, яку розслідує один слідчий, не дає йому змоги настільки детально підходити до справи. Тож порушення зв’язків між досудовим та судовим розслідуванням призводить до негативних результатів у суді.

Олександр Черненко наголосив, що закон ніяк не визначив термін «розумні строки». Проте сторона захисту не може ознайомлюватися з одним томом справи місяць і вважати це розумним строком. Ті ж самі адвокати, що представляють сторону потерпілого і таким чином діють на стороні обвинувачення, обурюються через те, що сторона захисту так довго ознайомлюється зі справою.

На його думку, один том справи на день – цілком розумний строк, хоча томи бувають різні. У справах про економічні злочини кількість томів обчислюється десятками, якщо не сотнями, проте:

• є дуже важливі документи, які вивчаються найпершими для формування стратегії захисту,
• а є томи малозначні в цьому сенсі, які адвокат перегортає нашвидкуруч, щоби зрозуміти, які процесуальні дії провів слідчий.

Явна неявка

Найважчим зловживанням сторони обвинувачення Олександр Банник, прокурор першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській обл. та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській обл. та в умовах збройного конфлікту, департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, вважає неявку на судове засідання. Проте, на його думку, адвокати також часто не з’являються на судові засідання, приміром, для розгляду клопотань про продовження запобіжного заходу.

Резюмуючи, Віталій Сердюк наголосив, що основою успішної роботи сторони захисту та слідчої групи завжди є взаємна повага. На ньому і повинна будуватися нормальна конструктивна робота.

«Можна закрити очі на певні процесуальні зловживання опонента, проте в жодному разі не можна допускати переходу на особистості. Цього варто максимально уникати, адже такий перехід не лише псує відносини з процесуальними опонентами, але й шкодить клієнту, якого ви захищаєте», — підкреслив він.

Також дивіться фоторепортаж.