Підслідність ДБР можуть поширити на адвокатів

Підслідність справ щодо злочинів, у скоєнні яких підозрюються адвокати, може бути передано до Державного бюро розслідувань України.

Відповідний проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення авторитету адвокатури» № 6206 від 22.10.2021 зареєстровано у Верховній Раді України.

Законопроєкт передбачає доповнення таких статей Кримінального процесуального кодексу України:

• ст.216 КПК;
• ст. 482-3 КПК.

Ст. 216 Кримінального процесуального кодексу пропонується доповнити пунктом про надання слідчим органам Державного бюро розслідувань України повноважень на здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених адвокатами, право на зайняття адвокатською діяльністю яких не зупинено.

Положення нової ст. 482-3 КПК розроблені з метою встановлення особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності, затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката.

Законопроєкт № 6206 передбачає, що повноваження стосовно внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливого скоєння адвокатом кримінального правопорушення здійснюється Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) або його заступником.

Генеральний прокурор (особа, що виконує обов’язки Генерального прокурора) або його заступник, має погоджувати:

• клопотання про дозвіл на затримання адвоката;
• обрання адвокату запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту; обшук, порушення таємниці листування;
• перевірку телефонних розмов адвоката, телеграфної та іншої кореспонденції;
• застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи адвоката, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді.

Розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Клопотання, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, розглядаються за обов’язкової участі представника ради адвокатів регіону, у якому провадить свою діяльність адвокат. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно, але не менш як за три години до початку, повідомити раду адвокатів регіону, в якому провадить свою діяльність адвокат, про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.

Якщо представник ради адвокатів регіону без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без його участі.

Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) або його заступником, дозволяється затримання адвоката лише у таких випадках:

• адвокат затриманий під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства;
• злочин, вчинений адвокатом, спричинив загибель людини.

Орган чи посадові особи, які затримали адвоката, повідомили йому про підозру, або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше ніж за 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це раду адвокатів регіону, в якому провадить свою діяльність адвокат.

Якщо зазначені дії вчиняються стосовно членів органів адвокатського самоврядування, орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше ніж за 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це голову Ради адвокатів України або його заступника.

Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених КПК.