Видавництво У Києві продовжує свою роботу традиційний щорічний захід — Legal Banking Forum від видавництва «Юридична практика» та Financial club. Друга сесія була присвячена обговоренню питань PEP, санкцій та комплаєнсу. Модератором сесії став партнер EVERLEGAL Всеволод Волков.
Ольга Василевська-Cмаглюк, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, розповіла про законодавчі зміни щодо політично значущих осіб, а також нові законодавчі виклики для банківського сектору. Вона нагадала, що вперше поняття PEP було впроваджено в українське законодавство ще у 2019 році.
«Минулого року в Верховній Раді розгорнулася «трагедія в трьох діях» із прийняттям проєкту № 9269, яким були змінені правила фінмоніторингу політично значущих осіб. Цей проєкт лишався перепоною для позитивної оцінки з боку Єврокомісії щодо виконання умов для початку вступних переговорів. На зустрічах з українськими посадовцями представники ЄС постійно наголошували, що чекають на повторний розгляд законопроєкту та синхронізацію з європейською директивою через відновлення дострокового статусу PEP з обмеженням строку посиленого моніторингу до трьох років. Спочатку втомлені від постійних проблем у банківському обслуговуванні депутати та члени уряду переробили поданий урядом проєкт, щедро додавши до нього багато власних забаганок, які були несумісні з належними практиками організації фінансового моніторингу. Але під час розгляду проєкту в Комітеті у другому читанні неочікувано проскочила правка одного з депутатів, яка передбачала, що посилені довічні моніторинги мають бути впроваджені тільки після того, як Україна вступить у Євросоюз», — згадує пані Василевська-Смаглюк.
Як і слід було очікувати, ця правка була не досить доброю ідеєю. На щастя, згодом вона була знята й законопроєкт був ухвалений в належному стані. Але пізніше в кулуарах парламенту, оскільки в медіа та соціальних мережах здійнявся ґвалт і шторм критики щодо прийняття цього акта. Це тривало близько місяця, хоча відголос чутно й досі.
«Цей контекст є важливим, адже він визначає, наскільки прискіпливою буде увага парламентарів до належного виконання норм нового закону, і завчасно дає підстави припускати нульову толерантність до повторення банками практики, які призвели до його ухвалення», — вважає спікерка.
Пані Ольга наполегливо порадила присутнім на форумі представникам банківського сектору приділити значну увагу узгодженню своїх практик із прийнятим законом і рекомендаціями регулятора.
Олександр Вавдійчик, начальник управління правового забезпечення регулювання та нагляду юридичного департаменту Національного банку України, своєю чергою, розповів про правові аспекти професійного судження в діяльності НБУ: «Якщо ми говоримо про професійне судження, то це певний висновок або оцінка Нацбанку, але вона вмотивована і ґрунтується на принципах, закладених у законі, яких ми зобов’язані дотримуватись. Якщо ми кажемо про співвідношення професійного судження та дискреційних повноважень, то ми користуємось професійним судженням із самого початку дії закону про банки, — зазначає експерт. — Тобто фактично ми вже маємо 23 роки дії відповідної норми».
За словами пана Вавдійчика, із самого початку дії цього закону було передбачено норми, які де-факто вимагали від Національного банку під час прийняття індивідуальних рішень користуватись професійним судженням. Водночас, за словами спікера, банківське законодавство розвивається. І останнім часом завдяки народним депутатам законодавство України щодо застосування Національним банком професійного судження значно покращилося в частині його відповідності принципу правової визначеності та наблизилося до стандартів ЄС, зауважує Олександр Вавдійчик.
Виступ Дениса Шкаровського, партнера ЮК VB PARTNERS, стосувався теми банківського комплаєнсу в контексті санкційної політики. Згідно з відомостями Державного реєстру санкцій на сьогодні санкції застосовано до 10 084 фізичних, а також до 7 118 юридичних осіб. У цьому контексті викликами для українських банків спікер вважає:
- виявлення підсанкційних осіб;
- застосування санкцій до клієнтів банку;
- відстежування санкцій, застосованих іноземними державами;
- виявлення підконтрольних осіб;
- реалізацію банком права на предмет іпотеки, що належить підсанкційній особі.
Водночас головними викликами для клієнтів банків, на думку Дениса Шкаровського, залишається відсутність уніфікованих підходів до застосування санкційних обмежень всіма учасниками фінансового ринку, а також поширене ототожнення з підсанкційною особою.
Елеонора Ємець, радник ADER HABER, розповіла про алгоритми підготовки до візитів правоохоронних органів, комунікації та основні ризики, з якими можуть зіткнутися банки під час проведення слідчих дій. Серед основних ризиків, що виникають під час кримінального провадження, спікерка виділяє: втрату персоналу, зупинку роботи, арешт активів та втрату репутації.
Пані Ємець приділила увагу у своєму виступі тому, як саме банкам мінімізувати ці ризики, для того щоби банк міг продовжувати свою роботу попри будь-які слідчі дії, зберегти персонал і репутацію в непростих ситуаціях. Як превентивні заходи пані Ємець рекомендує провести роботи щодо перевірки та підготовки до можливих візитів правоохоронців. Зокрема, не слід нехтувати відповідним навчанням персоналу на відповідну фахову тематику.
«Будь-який тренінг або навчання персоналу щодо підготовки до візиту правоохоронного органу зазвичай породжує дуже багато розмов серед співробітників і може всередині банку спричинити ризики для керівництва компанії. Ці інформаційні ризики, звісно, треба брати до уваги, адже люди в будь-якому випадку будуть обговорювати проведення тренінгу. Втім, таке навчання на сьогодні є обов’язковим», — вважає експертка й рекомендує перед тренінгами доводити до людей, що це стандартна процедура підвищення кваліфікації.
У рамках підготовки керівникам також варто приділяти увагу таким питанням, як оснащення приміщень камерами та надійним освітленням, особливо в умовах можливого блек-ауту. Необхідно також розуміти, де в банку розташовано важливі приміщення та як облаштований до них доступ. Служба безпеки має розрахувати, скільки часу у вас буде після того, як у будівлю завітає правоохоронний орган, а керівник має розробити алгоритм дій у таких випадках.
Марина Хеленюк, радник Stron Legal Services, розповіла про відкриття банківських рахунків у ЄС та відповідний комплаєнс. За словами експертки, комплаєнс є невіддільною частиною відкриття рахунку в будь-якому банку Європейського Союзу. Щобільше, він відіграє зазвичай ключову роль для банків і клієнтів. Пані Марина відзначила, що в Європейському Союзі абсолютно всі банки підлягають комплаєнсу, вони повинні впроваджувати та створювати ефективні системи комплаєнсу для забезпечення фінансової безпеки як своїх клієнтів, так і системи в цілому. Тому комплаєнс гарантує довіру до банків Європейського Союзу, й відповідно, ці банки мають популярність. Що стосується відкриття рахунку, то зазвичай це розпочинається з процедури KYC. В кожного банку є своя аплікаційна форма. Проте варто зазначити, акцентує пані Хеленюк, що більшість інформації та документів, які просять надати банки, є схожою у всіх фінустановах. Під час своєї доповіді спікерка розповіла докладніше, які саме питання в банків можуть виникати до клієнтів на етапі подання документів, а також дала професійні рекомендації щодо їх заповнення.
Любов Литовчак, директор департаменту комплаєнс-контролю АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», керівник підгрупи комітету НАБУ з питань регуляторної політики та комплаєнсу, також приділила увагу питанню комплаєнсу під час війни. Вона розповіла, на що першочергово звертають увагу українські та іноземні банки. Незалежно від того, чи це міжнародний, чи український банк, останніми роками вони приділяли увагу регуляторному комплаєнсу, зазначає експертка. З початком війни банкам довелось мобілізуватись, аби дуже швидко приймати ризики та одночасно дотримуватися вимог постанови НБУ № 18, балансуючи таким чином між інтересами клієнтів і вимогами регулятора. Але, за словами пані Литовчак, у найскладніші часи банки вистояли та надавали послуги клієнтам. Ще одним викликом для банків були швидкі законодавчі зміни, до яких довелось налаштовуватись.
Комплаєнс-офіцери та юристи були першими на початку війни, хто мав мобілізувати свої зусилля й надати дорожню карту для розуміння реалізації відповідних законодавчих змін. «За цей період ми вже навчилися жити та працювати з новими фінансовими обмеженнями і заборонами, автоматизували їх та виконуємо», — резюмує пані Литовчак.
Виступ Олександра Карпова, директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЄМА», був присвячений темі «Open Banking: переваги, продукти, регуляторні вимоги, timeline». За його словами, Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем “ЄМА” вже 25 років працює для того, щоб зробити використання безготівкових платіжних інструментів і технологій під час розрахунках і кредитування в Україні обов’язковим елементом фінансової культури, таким самим зручним і звичним, як у країнах G7 і ЄС. Завдання Асоціації — всебічно сприяти розвитку зручних і безпечних безготівкових платіжних інструментів та сервісів в Україні.
У 2021 році за рішенням членів Асоціації та за погодженням із НБУ була створена Open API Group — постійна ініціатива платіжного та фінансового ринку України за участі 4 департаментів НБУ. Вона охоплює 52 організації, 280+ учасників. Ця спільна робота, за словами пана Карпова, концентрується на розробці специфікацій, стандартів, правил і принципів відкритого банкінгу відповідно до закону та з урахуванням побажань учасників ринку для забезпечення потреб клієнтів. На сьогодні відкритий банкінг — це консолідована з різних джерел інформація про клієнта щодо анкетно-ідентифікаційних даних, фінансового стану та платоспроможності, фінансових операцій та платіжної поведінки, структури споживання продуктів і послуг тощо.
Максим Зінченко, експерт із бізнес-розвідки YouControl, розповів про перевірку наявності санкцій у контрагентів банківських установ. Він нагадав, що компанія YouControl працює на ринку з 2014 року й на сьогодні 98% українських банків користуються їхнім продуктом. Компанія використовує дані зі 160 відкритих реєстрів. І навіть якщо реєстр є закритим, існують певні технічні можливості отримувати з нього дані. Протягом своєї презентації пан Зінченко наочно продемонстрував, як знаходити дані щодо санкційних осіб та як працювати з відповідною інформацією.
Завантажується ...
