Жомова яма: ВС залишив в силі рішення ВАКС про стягнення необґрунтованих активів Іллі Киви

Касаційний цивільний суд ВС прийняв перше рішення про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів. Відповідна постанова була ухвалена ВС 27 квітня 2022 року у справі № 991/3401/21 у відомій «справі про жомову яму» Іллі Киви.

Деталі рішення повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Обставини справи

Держава Україна в особі САП Офісу Генерального прокурора подала позов до колишнього народного депутата про визнання необґрунтованими активів у вигляді:

• коштів у розмірі 1 242 236 грн, набутих у власність відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна;
• коштів у розмірі 10 000 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел».

Ці активи були заявлені до стягнення в дохід держави.

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов та стягнув з відповідача в дохід державного бюджету України необґрунтований дохід — кошти в розмірі 1 252 236 грн.

Вказане рішення залишила без змін Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

Мотивація

Суди взяли до уваги, що Ілля Кива як особа, уповноважена на виконання функцій держави, не бувши власником об’єкта оренди та не маючи правоможності щодо володіння, користування та розпоряджання ним, уклав із суб’єктом господарювання договір без наміру правомірного передання нерухомого майна в оренду. Його було вчинено з метою отримання коштів у розмірі 1 242 236 грн. Унаслідок таких дій тодішній парламентар набув у власність необґрунтований актив у зазначеній сумі та дохід від нього у вигляді комісійних доходів у розмірі 10 000 грн. Зазначений комісійний дохід також є необґрунтованим активом, оскільки має похідний характер від необґрунтованого активу.

Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу у 2007 році Німецька євангелічно-лютеранська релігійна громада м. Полтави продала гр-ну Киві гараж та жомову яму.

У 2010 році останній через свого представника продав ці об’єкти нерухомого майна гр-ну Л. Пізніше на підставі нотаріально засвідчених договорів купівлі-продажу гараж та жомова яма переходили у власність до інших покупців.

У січні 2019 року гр-н К. і ТОВ «Гарден-Клаб-Товар» уклали договір оренди гаража та жомової ями. У договорі зазначено, що об’єкти оренди належать орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 2007 року.

У грудні 2019 року ТОВ «Компанія «Сіквел» (змінено назву ТОВ «Гарден-Клаб-Товар») виплатило гр-ну Киві кошти в розмірі 1 242 236 грн шляхом зарахування на його банківський рахунок. На цей рахунок також було нараховано комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» у розмірі 10 000 грн за безготівкове зарахування на рахунок цієї особи вищезазначених коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел».

Також встановлено, що 29 серпня 2019 року гр-н Кива набув повноваження народного депутата України. Тобто з цього часу є особою, уповноваженою на виконання функції держави.

У щорічній декларації за 2019 рік гр-н Кива, зокрема, відобразив отримані ним доходи від передання майна в оренду.

Нормативне регулювання

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» від 31 жовтня 2019 року № 263-IX запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно із частиною 2 статті 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави вчиняється щодо:

•  активів, набутих після дня набрання чинності Законом України № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України;
• активів, набутих після дня набрання чинності Законом України № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 КК України, предметом злочину в якому були ці активи, закрито на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини 1 статті 284 КПК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;
• доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах 2 та 3 цієї частини.

Висновки КЦС ВС

Відповідно до статті 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких подано позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.

За статтею 292 ЦПК України активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, визнана необґрунтованою, а в разі неможливості виділення такої частини – її вартість.

КЦС ВС визнав обґрунтованими висновки ВАКС та Апеляційної палати ВАКС, що гр-н Кива не мав законних підстав передавати вказане нерухоме майно в оренду та отримувати від цього доходи. Оскільки на момент укладення договору оренди нерухомого майна та на час отримання орендної плати об’єкти оренди (гараж та жомова яма) не перебували у його власності.

Гр-н Кива, бувши народним депутатом України, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не маючи права власності на об’єкти оренди та не маючи правоможності щодо володіння, користування та розпоряджання ним, уклав із суб’єктом господарювання договір без наміру правомірного передання нерухомого майна в оренду та з метою отримання грошових коштів, у зв’язку з чим набув у власність необґрунтований актив та дохід від нього у вигляді комісійних доходів.