Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути скасовано для призову на військову службу під час мобілізації

15 березня ц.р. прийнято закон, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути скасовано для призову на військову службу під час мобілізації (р.н. № 7149).

Цим законом передбачається:

• можливість підозрюваного, обвинуваченого, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

Передумовою такого права є:

• запровадження в Україні або окремих її місцевостях (на адміністративній території) воєнного стану,
• здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації та/або інших держав проти України.

За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право:

• звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, має невідкладно розглянути таке клопотання.

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше ніж протягом 24 годин, з’явитись для призову на військову службу під час мобілізації.

У разі нез’явлення такої особи в цей строк для призову на військову службу під час мобілізації прокурор має подати клопотання про обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо інших запобіжних заходів

Крім того, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутись до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, має звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.

Законом передбачено також, що відповідна процедура не застосовується до:

• осіб, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України,
• злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України.