Закупівлі в умовах воєнного стану — пояснює адвокат Тетяна Руденко

Війна вплинула на всі сфери життя. Тривалі і вже звично прозорі закупівлі у деяких випадках стали анкером для швидкого забезпечення потреб оборони. Закупівлі в умовах воєнного стану теж проводяться, але із особливостями. Усе про те, як замовники проводять закупівлі необхідних товарів, робіт та послуг в умовах воєнного стану та чим мають керуватися, пояснює Тетяна Руденко, адвокат у сфері захисту економічної конкуренції, публічних закупівель.

Закупівлі в умовах воєнного стану — точки відліку

Указом Президента України № 64/2022 запроваджено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Його було подовжено Указом № 133/2022 з 5 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Станом на зараз під час воєнного стану закупівлі здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169  (зі змінами).

Стосовно підстав проводити закупівлі, керуючись саме постановою КМУ, за наявності чинного Закону України «Про публічні закупівлі». Зауважу, що стаття 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» регулює діяльність Кабінету Міністрів України в цей період.

Зокрема, КМУ:

• розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася;
• організовує та здійснює керівництво центральними та іншими органами виконавчої влади в умовах воєнного стану.

Тобто запровадивши зміни до порядку проведення закупівель, Кабінет Міністрів України діяв в межах власних повноважень.

Повноваження КМУ в умовах воєнного стану

Крім того, Верховна Рада України 24.03.2022 прийняла закон, який регулює діяльність держави в умовах воєнного стану. Це Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про правовий режим воєнного стану» щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану» (реєстр. № 7153).

Відповідно до внесених змін частина 1 статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» викладена таким чином:

КМУ в разі запровадження воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях:

• приймає рішення з усіх питань, що потребують законодавчого врегулювання в умовах воєнного стану, з дотриманням статті 64 Конституції України щодо обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина,
• у тому числі рішення щодо визначення платників податку, об’єктів оподаткування, бази оподаткування, ставок податків, порядку обчислення податків, податкового періоду, строку та порядку сплати податків, строку та порядку подання податкової звітності, податкових пільг та порядку їх застосування.

Тобто Кабінет Міністрів уповноважений приймати рішення з усіх економічних питань, що потребують законодавчого врегулювання.

Отже, проводимо закупівлі, керуючись Постановою № 169

До тексту Постанови № 169 неодноразово вносились зміни такими нормативно-правовими актами:

• Постановою № 176 від 02.03.2022;
• Постановою № 195 від 04.03.2022;
• Постановою № 201 від 05.03.2022;
• Постановою № 290 від 16.03.2022;
• Постановою № 335 від 20.03.2022.

Ними змінювалися:

• строки публікації договору;
• сторони, що визначають переліки та обсяги закупівель;
• можливість передоплати.

Як саме мають проводитись закупівлі товарів робіт та послуг у воєнний час

Пунктом 1.1 Постанови № 169 встановлено, що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедури закупівлі це:

• відкриті торги,
• торги з обмеженою участю,
• конкурентний діалог,
• як виняток може бути переговорна процедура закупівлі.

Види оборонних процедур закупівель визначено в статті 16 Закону України «Про оборонні закупівлі».

Інакше кажучи, цим пунктом Постанови № 169 визначено, що всі без винятку замовники не проводять процедури закупівлі та спрощені закупівлі. Вони закуповують необхідні товари, роботи та послуги шляхом укладення договору із постачальником.

Процедури закупівлі та спрощені закупівлі не проводяться і в тому випадку, коли у замовника теоретично є можливість їх провести. Наприклад, спрощена закупівля, яка не потребує надання так званих «документів переможця» та перевірки замовником доброчесності переможця у відкритих реєстрах, або ж переговорна.

Постанова № 169 не містить таких непевних зворотів, як «у разі», «за можливістю» тощо. Натомість чітко та однозначно позбавляє замовника можливості проводити процедури закупівель та спрощені закупівлі в період дії воєнного стану.

Я проводити такі закупівлі?

Пунктом 2.1 Постанови № 169 передбачено, що переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників / державних замовників, що здійснюють такі закупівлі.

Це має бути саме рішення замовника у вигляді наказу, рішення, розпорядження — розпорядчого документу, підписаного керівником замовника. Однак це не може бути рішення уповноваженої особи, що відповідає за проведення закупівель. Стосовно оформлення вказаного розпорядчого документа: Постановою № 169 визначається лише, що він має містити переліки та обсяг закупівель. Інших вимог до його оформлення немає. Наприклад, замовник може видати наказ щодо проведення закупівель в умовах воєнного стану, при цьому переліки та обсяги додаються у вигляді додатків.

Тобто для задоволення нової потреби не треба буде готувати окремий наказ.

Чи встановлено будь-які вимоги до замовників в разі проведення закупівель під час воєнного стану?

Так, Постановою № 169 передбачено, що замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель.

Натомість державні замовники у сфері оборони повинні дотримуватися таких принципів здійснення оборонних закупівель:

• своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України,
• забезпечення потреб безпеки та оборони;
• ефективність використання коштів,
• результативність.

Закупівлі не включаються до річного плану. Станом на зараз під час оприлюднення інформації про закупівлю створення річного плану не передбачається.

Що і коли потрібно оприлюднювати замовнику за результатами здійснення закупівель в період воєнного стану?

Замовник / державний замовник оприлюднює:

• звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель,
• договір про закупівлю та всі додатки до нього —

не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.

Постановою № 169 не передбачено, хто саме оприлюднює інформацію про закупівлю та які вимоги встановлюються до такої особи. Отже, замовник може призначити відповідальною за проведення таких закупівель будь-яку службову (посадову) особу, яка має можливість працювати.

Під час визначення тієї чи іншої інформації в договорах такою, що є з обмеженим доступом, замовнику необхідно керуватися визначеннями, наведеними у Законах України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації».

Інформація з обмеженим доступом – це конфіденційна, службова або ж таємна інформація.

Також у вказаних Законах визначено, яка інформація не може бути визнана такою, що має обмежений доступ. Замовнику необхідно врахувати, що безпідставне віднесення інформації до будь-якої із вищевказаних категорій має наслідком неоприлюднення договору про закупівлю у визначені законодавством строки, що є порушенням законодавства у сфері закупівель.

Стосовно того, що замовник має право оприлюднювати необхідну інформацію будь-коли, хоч у день укладення договору, хочу зауважити таке.

Оскільки інформація в електронній системі закупівель є відкритою та будь-хто має можливість її переглянути, раджу замовникам оприлюднювати інформацію про закупівлю після припинення чи скасування воєнного стану, що цілком відповідає нормам Постанови № 169.

У період воєнного стану оприлюднення відомостей про потреби того чи іншого замовника, придбання товарів та послуг, координати постачальника вважаю недоречним. Така первинна інформація з відкритих джерел після її аналітико-синтетичної переробки може мати немалу цінність для ворога.

Також звертаю увагу, що у період дії воєнного стану необхідно насамперед займатися закупівлями, в яких існує нагальна потреба. Натомість закупівлі, що можуть почекати, що не є такими, які забезпечують життєдіяльність замовника, що не є терміновими, краще відкласти на майбутнє. Це стосується таких закупівель, як роботи з будівництва та ремонту, заміна вікон, дверей, ремонт доріг тощо.

Розрахунки у процедурах закупівель

Текст Постанови № 169 містить також низку пунктів стосовно попередньої оплати товарів робіт і послуг, які стосуються державних замовників у сфері оборони та військових адміністрацій,  а саме:

• попередня оплата товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється на строк та у розмірах, визначених державними замовниками у сфері оборони у державних контрактах (договорах) про закупівлю товарів, робіт і послуг;
• військові адміністрації під час закупівлі засобів індивідуального захисту можуть здійснювати попередню оплату на строк та у розмірах, визначених у договорах про закупівлю товарів і послуг;
• дія пункту 4 та абзацу 2 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 не поширюється на державних замовників у сфері оборони та військові адміністрації під час здійснення попередньої оплати відповідно до вищевказаного пункту;
• державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім’я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів.

Обмеження щодо здійснення попередньої оплати для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів існувало не один рік.

Попередня оплата товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти дозволяється у розмірі передоплати, що не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641).

Водночас у договорах, що укладаються для забезпечення потреб оборони, завдяки Постанові № 169, дозволено оплату на строк та у розмірах, визначених в договорах.

Здійснення платежів Державною казначейською службою України.

Це питання регулюється пунктом 19 Постанови КМУ від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження порядку виконання повноважень Державною казначейською службою особливому режимі в умовах воєнного стану» з урахуванням змін, що внесені Постановою КМУ від 21.03.2022 № 346 та стосуються черговості здійснення платежів за дорученням клієнтів.

Черговість здійснення платежів встановлена пунктом 19 Постанови № 590.

Першочергово здійснюються платежі за видатками на національну безпеку та оборону, також у пріоритеті платежі за захищеними статтями видатків, далі ‑  інші платежі.

Разом з тим, замовники повинні врахувати, що за окремими видатками платежі здійснені не будуть. Перш за все це стосується капітальних видатків.

Тому ще раз відмічу, що замовникам варто переглянути плани проведення закупівель, обсяги визначеної потреби з тим, щоб закупівлі були максимально спрямовані на забезпечення життєдіяльності підприємства в умовах воєнного стану.

Оновлення системи публічних закупівель та новини для потенційних постачальників

Сьогодні, 30 березня, ДП «Прозорро» запустило нову платформу ProZorro+ для забезпечення нагальних потреб держави та відновлення українського бізнесу в  часи війни.

Цей проєкт розроблений для використання в умовах воєнного стану, відтворює модель, яка забезпечує більш ефективне проведення закупівель в нових умовах та враховує ряд чинників, що раніше не були задіяні. Проект реалізується на п’яти електронних майданчиках.

ProZorro+ працює для потреб:

• державних або місцевих органів влади,
• військово-цивільних адміністрацій,
• гуманітарних штабів,
• Збройних сил України.

Тепер до звичного ланцюжка «замовник ‑ постачальник», чого було достатньо в умовах мирного часу і що теоретично забезпечувало співвідношення «ціна ‑ якість», додані ланки, що не менш важливі та покликані всі разом перемогти новий виклик ‑  просто та швидко забезпечити максимальну потребу замовника.

Ними є команда ProZorro+ та міжнародні донорські організації.

Організація роботи із закупівлями зазнає певних змін відповідно до потреб часу.

Так, замовник надає в електронній системі закупівель свою потребу, зазначаючи при цьому про наявність/відсутність фінансування, логістики. Пошук постачальника може здійснюватися як замовником самостійно по базі, так і командою ProZorro+, а також потенційний постачальник може сам знайти замовника з відповідною потребою.

Постачальник надає ціни на свої товари. Поточні ціни вносяться в систему як постачальниками, так і командою ProZorro+. Участь у проєкті дасть можливість підприємцям відновити бізнес, отримати ринок збуту, у разі потреби — переналаштувати виробництво на актуальні рейки.

Команда підтримки ProZorro+ обробляє потреби та залучає постачальників. Донори надають фінансування як під потребу так і під постачальників.

Необхідність та актуальність такого проєкту важко переоцінити. Замовники та постачальники вже знайомі із системою електронних закупівель, тому не буде витрачатися час на навчання та ознайомлення.

Prozorro+ вже запрацювало в пілотному режимі для 15 замовників, серед них:

• Міністерство аграрної політики та продовольства,
• Міністерство соціальної політики,
• Укрзалізниця,
• Львівська ОДА,
• Штаб гуманітарної допомоги при Національному агентстві з питань запобігань корупції (фонд Штаб UA).

Від себе бажаю всім якнайшвидше налаштуватися на роботу в нових умовах.

Разом до перемоги! Слава Україні!