Закон України «Про медіа»: порядок внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа у зв’язку зі зміненням структури власності ліцензіата

Віктор Сурник, керуючий партнер АО ALARIUS

31 березня 2023 року набув чинності Закон України «Про медіа», який є важливим етапом у проведенні медійної реформи та інтегруванні українського законодавства в правове поле Європейського Союзу, адже ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС.

Необхідно звернути увагу, що з прийняттям Закону України «Про медіа» втратили чинність Закон України «Про телебачення і радіомовлення», Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закон України «Про інформаційні агентства», Закон України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Відповідно до преамбули Закону України «Про медіа» цей закон спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіасервісів, регулювання діяльності у сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа, а також він визначає правовий статус, порядок формування, діяльності та повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

В умовах воєнного стану нині дуже гостро постає питання прозорості відображення структури власності суб’єктів у сфері медіа (зокрема, аудіовізуальних медіа), з огляду на це порядок внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа (далі – Реєстр) у зв’язку зі зміненням структури власності ліцензіата наразі є вкрай актуальним.

Положеннями ст. 25 Закону України «Про медіа» унормовано, що структура власності суб’єкта у сфері медіа має бути прозорою.

Вона є прозорою, якщо одночасно виконуються такі вимоги:

• відомості про структуру власності суб’єкта у сфері медіа дають змогу встановити:
• усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у цьому суб’єкті або можливість значного чи вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта;
• усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння його корпоративними правами;
• характер взаємозв’язків між зазначеними в цьому пункті особами;
• серед власників істотної участі у суб’єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні трасти, крім випадку, якщо трастовий керуючий (комерційний агент, номінальний власник або номінальний утримувач) діє виключно в інтересах установника трасту, який заявляє себе як кінцевий бенефіціарний власник чи власник істотної участі суб’єкта у сфері медіа або контролює та керує трастом виключно в інтересах вигодонабувача (вигодоодержувача) чи бенефіціара дискретного трасту, який заявляє себе таким;
• серед власників істотної участі в суб’єкті у сфері медіа на всіх рівнях структури власності відсутні юридичні особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

Не може бути суб’єктом у сфері медіа юридична особа, в якої структура власності є непрозорою відповідно до цього закону.

Своєю чергою, ст. 26 Закону України «Про медіа» визначає, що суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа та постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра, крім суб’єктів, які провадять діяльність як фізичні особи – підприємці, зобов’язані:

• у випадках, передбачених цим законом, подавати до Національної ради відомості та оновлені відомості про структуру власності за формою, що встановлюється Національною радою;
• розміщувати актуальні відомості про структуру власності на своєму вебсайті (за наявності);
• не пізніше від 10 червня року, що настає за звітним роком, подавати до Національної ради передбачену податковим законодавством України річну фінансову звітність у порядку та обсязі, що визначаються Національною радою.

Ба більше, в разі якщо в структурі власності суб’єкта у сфері медіа, зазначеного в ч. 1 цієї статті, відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, такий суб’єкт зобов’язаний впродовж 45 робочих днів із дня, коли відбулися відповідні зміни, подати до Національної ради заяву про внесення змін до Реєстру та оновлені відомості про структуру власності.

Відповідно до положень ч. 1. ст. 60 Закону України «Про медіа» в разі виникнення підстав, передбачених цією статтею, ліцензіат подає до Національної ради заяву про внесення змін до Реєстру за формою, встановленою рішенням Національної ради.

Згідно з  п. 2 ч. 2 ст. 60 Закону України «Про медіа» підставою для внесення змін до Реєстру є змінення структури власності ліцензіата, внаслідок якої відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про медіа» в разі виникнення підстав для внесення до Реєстру змін, передбачених п. 2 ч. 2 цієї статті, ліцензіат зобов’язаний впродовж 45 робочих днів із дня, коли відповідні зміни відбулися, подати до Національної ради заяву про внесення змін до Реєстру та оновлені відомості про структуру власності.

Таким чином, у разі виникнення змін структури власності ліцензіата (аудіовізуальне медіа), внаслідок чого відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, ліцензіат зобов’язаний впродовж 45 робочих днів із дня, коли такі зміни відбулися, оновити свою структуру власності. Слід звернути увагу, що, зокрема, Законом України «Про телебачення і радіомовлення» було встановлено строк у 30 робочих днів для оновлення структури власності телерадіоорганізації.

Враховуючи, що розкриття структури власності компанії (аудіовізуального медіа) може потребувати значного обсягу часу, що обумовлюється складною та розгалуженою внутрішньою системою пов’язаності осіб і характером впливу учасників на управління такою компанією, збільшення законодавцем у Законі України «Про медіа» строку на оновлення відомостей про структуру власності є позитивною зміною.

З прийняттям Закону України «Про медіа» механізм подання заяв для ліцензування суб’єктів у сфері медіа (зокрема, аудіовізуального медіа) регулюється Порядком подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа (затверджений рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.05.2023 № 350).

Так, відповідно до абз. 2 п. 10 цього порядку до заяви в разі реорганізації ліцензіата додаються документи, які підтверджують правонаступництво, або їх нотаріально засвідчені копії. У разі змінення структури власності ліцензіата, внаслідок якої відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, подаються оновлені відомості про структуру власності. Якщо змінилися технічні характеристики чи територія покриття каналу мовлення або каналу ефірної багатоканальної електронної комунікаційної мережі (зокрема, місце розташування чи потужності передавачів, території поширення каналу або частоти мовлення), – копія розрахунку електромагнітної сумісності для радіообладнання мовлення Українського державного центру радіочастот.

Форми відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, власників істотної участі, ключових учасників затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.05.2023 № 355.

Отже, на сьогодні суб’єкт у сфері медіа (зокрема, аудіовізуальне медіа) у разі виникнення змін структури власності ліцензіата, внаслідок чого відбулися зміни кінцевого бенефіціарного власника, ключових учасників чи власників істотної участі, має подати до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення:

• заяву про внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа щодо ліцензіата та умов ліцензії (додаток 5 до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа (пункт 3 цього порядку);
• документи, що підтверджують зміни до ліцензії, передбачені пунктом 10 Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо ліцензування суб’єктів у сфері медіа (наприклад, договір, на підставі якого було змінено власників (-ка) ліцензіата);
• форму № 1 «Відомості про кінцевих бенефіціарних власників, власників істотної участі, ключових учасників» (затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.05.2023 № 355);
• форму № 2 «Схематичне зображення структури власності суб’єкта у сфері медіа» (затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18.05.2023 № 355);
• форму № 3 «Відомості про зміни у структурі власності» (затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 18.05.2023 № 355).

Необхідно також акцентувати, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про медіа» суб’єкт у сфері медіа має розмістити актуальні відомості про структуру власності на своєму вебсайті.

Доцільно звернути увагу, що до прийняття Закону України «Про медіа» процедуру подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення інформації про структуру власності було визначено Порядком подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності (затверджено рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 21 січня 2016 року № 2).

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності заявник разом із заявою про видачу (продовження) ліцензії або переоформлення ліцензії у зв’язку зі зміненням відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) подає до Національної ради:

• схематичне зображення структури власності суб’єкта інформаційної діяльності, складене відповідно до п. 3 розд. II цього порядку, за зразком, наведеним у додатку до цього порядку;
• відомості про власників істотної участі, складені за визначеною формою № 2;
• відомості про пов’язаних осіб, складені за визначеною формою № 3;
• відомості про зміни в структурі власності за поточний рік, складені за визначеною формою № 4;
• відомості про кінцевих бенефіціарних власників, складені за визначеною формою № 5;
• відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру кінцевого бенефіціарного власника за рік, який передує даті звернення із заявою, за формою податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року № 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25 квітня 2019 року № 177).

Тобто до прийняття Закону України «Про медіа» суб’єкт у сфері медіа (аудіовізуальне медіа), крім відомостей про зміни в структурі власності, повинен був подавати до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (податкову декларацію про майновий стан і доходи) кінцевого бенефіціарного власника за рік, який передує даті звернення. Наразі ж такої вимоги законодавством не встановлено.

Вважаємо, що відсутність наразі необхідності подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи кінцевого бенефіціарного власника суб’єкта у сфері медіа (аудіовізуального медіа) спрощує процедуру внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа у зв’язку зі зміненням структури власності ліцензіата, однак може негативно відобразитися на прозорості такої структури.

Висновки

Прийняття Закону України «Про медіа» загалом повинно позитивно вплинути на регулювання медійної індустрії в Україні та поглибити інтеграційні процеси українського законодавства та законодавства Європейського Союзу.

Після прийняття вказаного вище закону було спрощено процедуру внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа у зв’язку зі зміненням структури власності ліцензіата (зокрема, аудіовізуального медіа), однак вважаємо, що з подальшим впровадженням і реалізацією медіареформи відповідна процедура може бути доопрацьована з метою забезпечення реальної прозорості відображення структури власності суб’єкта медіа та його пов’язаних осіб. Адже в період воєнного стану інформаційна безпека країни є одним із ключових елементів забезпечення загальної безпеки громадян, а тому є недопустимим здійснення контролю над суб’єктами медіа (зокрема, аудіовізуальними медіа) представниками країни-агресора.