прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Новини » «Загальна картина категорій справ, які будуть розглядатися судами, найближчим часом кардинально зміниться» — голова ККС ВС Станіслав Кравченко

«Загальна картина категорій справ, які будуть розглядатися судами, найближчим часом кардинально зміниться» — голова ККС ВС Станіслав Кравченко

  • 27.04.2022 10:16
Станіслав Кравченко

Про функціонування судів у період дії воєнного стану, роботу Верховного Суду, виклики під час розгляду кримінальних проваджень, актуальні законодавчі зміни та необхідність подальшого вдосконалення законодавства «Юридичній практиці» розповів Станіслав Кравченко, голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне російське вторгнення в Україну, яке стало частиною російсько-української війни, що розпочалася ще у 2014 році. Вже у перші дні воєнної агресії на територіях, зокрема, Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Житомирської областей велись активні бойові дії. Військовослужбовці рф вчиняли та вчиняють жахливі злочини, які, на моє переконання, можна кваліфікувати як злочини проти людяності, злочини агресії та воєнні злочини, злочини проти національної безпеки та інші.

У зв’язку із цим перед судами України постали великі проблеми щодо виконання конституційної функції — здійснення правосуддя. За період незалежності України судова система не стикалася з такими серйозними і складними викликами, а подібних проблем не бачили багато країн не лише Європи, але й усього світу. Водночас відповідно до вимог ст. 124 Конституції України та ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні здійснюють виключно суди у будь-якому правовому режимі, у тому числі воєнного стану. Виконуючи зазначені конституційні вимоги, суди в Україні мужньо зустріли виклики, пов’язані із війною, здійснювали правосуддя там, де дозволяли обставини, часто незважаючи навіть на реальну загрозу їх життю та здоров’ю. Дехто з них — ціною власного життя.

Виклики воєнного часу

Сьогодні ще важко визначити весь обсяг проблем, з якими зіткнулись суди під час здійснення правосуддя у цих умовах. Ці питання потребують додаткового аналізу. Водночас про більшість із них ми можемо говорити уже сьогодні.

По-перше, це суди, які залишились на захопленій загарбниками території. При цьому залежно від того, наскільки стрімко розвивалися події, можемо розділити випадки, де були евакуйовані суди та справи, а де — ні.

По-друге, це випадки, коли території не були захоплені, а приміщення судів були повністю або частково знищені (для прикладу, 6 березня 2022 року зруйновано історичну будівлю Харківського апеляційного суду).

По-третє, це діяльність судів, яким була визначена підсудність тих судів, які опинилися на непідконтрольній території і не можуть здійснювати правосуддя через активні бойові дії, та діяльність судів, які не є в зоні бойових дій.

Таким чином, обговорюючи питання здійснення правосуддя в умовах воєнного стану, ми можемо мати різну картину: від фактичної неможливості виконання конституційної функції щодо здійснення правосуддя до роботи судів у нормальному штатному режимі.

Робота Верховного Суду

Що стосується діяльності Верховного Суду, він не припиняв свою роботу з початку воєнних дій. Хоч і починаючи з 24 лютого та протягом усього березня забезпечити належну роботу ВС, яка полягає насамперед у дотриманні прав учасників процесу в судових засіданнях, було неможливо.

Перш за все це було пов’язано з активними бойовими діями на околицях Києва, обстрілами столиці ракетами, неможливістю прибути до суду, небезпекою пересування, транспортними проблемами, забезпеченням учасників судового процесу сховищами під час повітряних тривог та й у багатьох випадках наявністю реальної загрози для життя та здоров’я суддів і працівників секретаріату Касаційного кримінального суду.

Тому діяльність ВС у цей період була спрямована передусім на вирішення невідкладних питань, таких як розгляд подань про передання справ з одного суду до іншого (у порядку ст. 34 КПК України) у тих випадках, де особи утримувалися під вартою, забезпечення прийому касаційних скарг, інших процесуальних звернень від учасників проваджень та інших звернень громадян. Активізувалася робота щодо надання допомоги судам першої та апеляційної інстанцій. Відбувалась координація дій з Генеральним прокурором, Міністром юстиції та керівниками правоохоронних органів з питань організації роботи в умовах воєнного стану. Пожвавилася робота з парламентськими комітетами щодо внесення необхідних змін до Закону України «Про судоустрій і статус судів», КК та КПК України в умовах війни та інше.

Було організовано роботу судів щодо вивчення та імплементації нового законодавства, зокрема, стосовно встановлення відповідальності за колабораційну діяльність (Закон № 2108-ІХ) та посилення відповідальності за державну зраду та диверсію в умовах воєнного стану (Закон № 2113-ІХ).

З 1 квітня 2022 року Верховний Суд повернувся до роботи в штатному режимі, виконуючи функції, передбачені законодавством. Хоча і на цей час вона є ускладненою, насамперед у зв’язку з неможливістю забезпечення явки учасників судового процесу.

Конвоювання засуджених, які утримуються під вартою, на цей час не відбувається. Розгляд касаційних скарг у таких кримінальних провадженнях відкладається, ведуться консультації з представниками Національної гвардії України про можливість відновлення конвоювання до приміщень Верховного Суду.

З представників Касаційного кримінального суду троє осіб перебувають у лавах територіальної оборони та двоє — у лавах Збройних сил України. Детальніші розповіді про умови проходження служби залишимо на індивідуальний розсуд кожного із них. Водночас усі інші долучаються до справи перемоги у доступний для них спосіб.

Відповідно до змін, внесених до законодавства про судоустрій і статус суддів (Закон № 2112-ІХ), під час воєнного стану на Голову Верховного Суду покладено обов’язок змінювати територіальну підсудність справ з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність. Вказані вимоги закону Головою ВС виконано. І ця робота продовжується. На сьогодні вирішується питання про відновлення роботи деяких судів. На інформаційних ресурсах ВС постійно оновлюється карта територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції.

Поширені кримінальні провадження

Якщо говорити про категорії справ, які розглядаються судами, то, враховуючи, що більшість кримінальних проваджень надійшло на розгляд ще до початку воєнної агресії, то вони формують загальну картину, яка була і раніше. Це кримінальні правопорушення проти власності, життя та здоров’я людини, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інші.

Водночас слід передбачити, що загальна картина категорій справ, які будуть розглядатися судами, найближчим часом кардинально зміниться.

Так, за даними Офісу Генерального прокурора, у січні 2022 року було зареєстровано, зокрема, 24 кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, 72 злочини проти національної безпеки. А вже станом на 27 квітня 2022 року відкрито 8 488 кримінальних проваджень за фактами вчинення злочинів агресії та воєнних злочинів, а також 4 026 проваджень щодо злочинів проти національної безпеки. Серед підозрюваних — 620 представників військово-політичного керівництва рф.

Відповідно до вимог національного законодавства проведення досудового розслідування без судового контролю є неможливим. Зокрема, слідчі судді вирішують питання про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, на проведення обшуків, виїмок, вирішують питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та інше.

Таким чином, суди проводять величезну за обсягом роботу щодо забезпечення дотримання законодавства ще на стадії розслідування справ. Хоча тут доречно зазначити, що відповідно до законодавчих змін (зокрема, ст. 615 КПК України) у тих випадках, коли суди не можуть здійснювати свою діяльність, повноваження про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій, обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою не більше ніж на 60 діб, покладено на відповідних прокурорів.

Суди очікують надходження таких категорій справ для розгляду по суті. Вони до цієї роботи готові. Хоча слід розуміти ті складнощі щодо розгляду справ у таких умовах, про які згадувалося вище.

Законодавчі новації

Хотілось би звернути увагу на такі новели у законодавстві, як можливість скасування або зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо осіб, які виявили бажання долучитися до захисту Батьківщини зі зброєю в руках (у порядку ст. 616 КПК України). Таких звернень до судів надходить велика кількість. Хотів би роз’яснити, що закон чітко визначив: особи, які виявили таке бажання, повинні звернутися до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом. Прокурор, перевіривши всі обставини, може звернутися з клопотанням до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом. Якщо таке клопотання буде задоволено, саме на прокурора покладено обов’язок по контролю за виконанням взятих особою на себе обов’язків, зокрема, проходження військової служби за призовом у період воєнного стану.

На сьогодні є необхідність законодавчому органу розширювати роботу у цьому напрямі. На мій погляд, можна було б внести відповідні зміни до кримінального закону, зокрема, ввівши норму, яка б дозволяла звільнення від відбування покарання, в тому числі й у виді позбавлення волі у зв’язку із проходження військової служби за призовом у період воєнного часу щодо осіб, які виявили бажання захищати рідну землю.

У тих випадках, коли особи засуджені до позбавлення волі і виявляють бажання захищати Україну, але вироки щодо них набули законної сили, ці питання вирішуються Президентом України у порядку помилування. За інформацією Департаменту з питань виконання кримінальних покарань України, станом на 9 квітня 2022 року таких випадків 363.

Щодо доцільності з точки зору права запроваджувати кримінальну відповідальність для тих чоловіків, які виїхали за межі України в умовах воєнного часу, вважаю, що в державі є необхідним існування механізму забезпечення мобілізаційних процедур і передбачення відповідальності за їх невиконання, зокрема кримінальної. Водночас, аналізуючи ситуацію з точки зору права, слід зазначити, що відповідно до загальних засад кримінального законодавства закон, який вводить або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної сили. У разі прийняття такої норми її можна буде застосувати тільки щодо тих осіб, які виїхали за межі України в умовах воєнного часу, починаючи з дня набрання таким законом чинності.

Щодо необхідності відновлювати систему військових судів

Відповідно до статистичних даних Державної судової адміністрації України у 2021 році на розгляді судів першої інстанції перебувало 215 тис. справ кримінального провадження (у тому числі нові надходження — 116 тис.). З цієї кількості 5 199 проваджень (2 328 з них — нові надходження) — щодо кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення). Крім того, на розгляді було 48 проваджень щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (у тому числі нові надходження — 30 справ).

Загалом у 2021 році суди розглянули 113,5 тис. справ кримінального провадження. У тому числі щодо військових кримінальних правопорушень — 2 426, щодо кримінальних правопорушеннях проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку — 9.

Ми можемо констатувати той факт, що українські суди успішно справляються із завданням щодо здійснення правосуддя, зокрема, й у таких категоріях справ. Переконаний, що суди подолають і нові виклики за умови надання державою належного забезпечення, передусім, кадрового, можливо, із впровадженням відповідної спеціалізації.

На завершення

Отже, існують такі напрями роботи на найближчий час у сфері кримінальної юстиції:

  • Вжиття організаційних заходів щодо забезпечення процесуальної діяльності судами всіх інстанцій.
  • Продовження надання регулярної методичної допомоги судам з тих регіонів, що постраждали внаслідок бойових дій та мають складнощі в процесі здійснення правосуддя.
  • Вирішення питань, пов’язаних із відновленням втрачених матеріалів і справ.

Саме зазначені заходи дадуть змогу забезпечити належну роботу судів, а відповідно, і повноцінну реалізацію конституційної функції щодо здійснення правосуддя, зокрема у складний для України воєнний час.

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA