прапор_України

Генеральний партнер 2022 року

Видавництво ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА
Головна » Блог » YAKA BOOде доля compliance в Україні? Блог Андрія Левковця

YAKA BOOде доля compliance в Україні? Блог Андрія Левковця

  • 30.09.2022 12:43
Андрій Левковець, адвокат, партнер АО «Баррістерс»

На тлі гучних корпоративних скандалів та спричинених системними проблемами у фінансовому секторі економічних криз західний світ ще більш серйозно заглибився у питання необхідності встановлення та дотримання не тільки зовнішніх, а й внутрішніх правил ведення бізнесу.

У час цифрових технологій, коли соціальні мережі можуть за кілька хвилин донести до суспільства будь-яку новину і один невдалий допис може заподіяти неабияку шкоду, бізнес щораз більше розуміє цінність таких активів, як бренд та репутація, а тому більш популярним стає прозорий та ціннісно-орієнтований підхід до провадження діяльності.

У США та ЄС вже мало хто може здивуватись упровадженню не тільки стандартів, які регулюють відповідні сфери й сектори бізнесу з боку регуляторів, а й самостійно розроблених компаніями додаткових внутрішніх стандартів провадження бізнес-процесів та етики, які здебільшого збігаються із сучасними суспільними цінностями, зокрема щодо гендерної рівності, інклюзивності, недискримінації, внутрішньої протидії шахрайству тощо. Для західного ринку поняття комплаєнсу вже давно перестало бути якоюсь модною, але незрозумілою фішкою, а перетворюється на важливу, велику та невіддільну частину ведення бізнесу.

Отже, також існує попит й на послуги з комплаєнсу: компанії можуть створювати окремі посади комплаєнс-офіцерів чи навіть відділи комплаєнсу або ж співпрацювати у цій сфері із консалтинговими та юридичними компаніями.

На жаль, вказаний підхід в Україні тільки починає зароджуватись, бізнес особливо не намагається встановлювати для себе додаткові критерії, крім тих, які встановила держава. Відповідно, й сегмент комплаєнсу на юридичному ринку України також перебуває на початковій стадії розвитку, здебільшого зосереджуючись на розробленні внутрішніх інструкцій з метою дотримання вимог законодавства, встановлених державою, щоб уникнути накладення санкцій, які можуть зашкодити бізнесу.

Однак, як показав випадок із виконавчим директором інтернет-книгарні Yakaboo, українському бізнесу слід звертати увагу не тільки на зовнішні стандарти і ризики, пов’язані з накладенням відповідних санкцій контролювальними органами, а й на внутрішню культуру та правила поведінки, які формують імідж і бренд компанії, оскільки шкода від відсутності або недотримання таких стандартів може бути навіть більшою.

Хочу нагадати, що гендиректор Yakaboo Іван Богдан допустив сексистське висловлювання щодо читачок, унаслідок чого вони закликали бойкотувати вказаний магазин, що може призвести до значних фінансових втрат.

Хоча вибачення та чи то відсторонення, чи то залишення посади паном Богданом для України можна вважати досягненням, все ж такі дії навряд повинні виправити ситуацію, і ось чому.

По-перше, як випливає з даних ЄДРПОУ, Іван Богдан є не тільки гендиректором, а й одним із засновників компанії, тобто стосунку до компанії він не втратив і продовжуватиме отримувати вигоду від кожної купленої книжки.

По-друге, у вибаченнях пан Богдан зазначає, що він не хотів нікого образити. Але ж це означає, що він навіть не думав, що його слова є образливими і мають сексистський характер, тобто логічно припустити, що для нього така фраза є не образою, а звичним способом мислення.

Чому це важливо? Комплаєнс-компанії не тільки декларують наявність у них суспільних та моральних цінностей, а й упроваджують їх і застосовують у своїй роботі, причому починаючи з найвищого керівництва, вказане поняття має визначення Tone at the Top. За умови реалізації таких цінностей та політики мали би проводити тренінги, періодично акцентувати на недопущенні вказаної поведінки, і такий вислів та спосіб мислення просто не мав би місця. Враховуючи, що такої політики, вочевидь, у компанії нема або ж вона просто не діє, логічно також припустити, що таке або подібне ставлення може повторитись із боку інших співробітників вказаного магазину, особливо враховуючи, що як гендиректор Іван Богдан мав вплив на рішення щодо добору персоналу на інші керівні посади і немає гарантій, що він не підібрав людей зі схожими поглядами. А чи захочуть читачки повертатись до купівлі в цьому магазині, ризикуючи ще раз зазнати приниження?

На мій погляд, окрім самого звільнення, Yakaboo мав би негайно імплементувати антисексистські правила та політику гендерної рівності, провести відповідні тренінги і почати внутрішні зміни на краще. Такий крок дав би сигнал ринку і суспільству, що компанія може робити висновки із власних помилок, і запевнив би читачів у тому, що подібні ситуації залишились у минулому.

Чи навчиться Yakaboo на власних помилках, покаже час, проте іншим компаніям слід зробити висновки для себе з цієї ситуації та зрозуміти, що суспільство змінюється, що цінність репутації зростає і про неї потрібно дбати. Ще більше вона зросте після приєднання України до ЄС, оскільки українським компаніям, особливо тим, які захочуть скористатися перевагами вільного руху товарів й послуг і провадити бізнес за межами України, доведеться зіштовхнутися з іншим менталітетом споживачів та контролювальних органів. Щоби бути готовим до цього і не зіштовхнутись із небажаними ризиками, треба вже зараз починати впроваджувати механізми комплаєнсу у своїй діяльності.

А юридичним фірмам треба бути підготовленими до запиту на такі послуги.

* Сompliance (від англ. сomply – виконувати) – відповідність будь-яким внутрішнім або зовнішнім критеріям.

Автор: Андрій Левковець, адвокат, партнер АО «Баррістерс»

Поділитися

Підписуйтесь на «Юридичну практику» в Facebook, Telegram, Linkedin та YouTube.

tg-10
4_TaxForce600_90
covid
На-сайт_балы_600х90
На-сайт1_600x90
top50_2020_600x90
ULF_0002
Vacancies_600x90_ua
doroszab2

Чи потрібно відновити військові суди в Україні?

Подивитися результати

Loading ... Loading ...

PRAVO.UA