Видавництво 
Після завершення першої сесії XIII Щорічного форуму юрисконсультів відбулася відкрита розмова, присвячена особливостям лобіювання за новим законом.
Віктор Залізнюк, керівник практики GR юридичної компанії ADER HABER, керівник першої лобістської компанії в Україні ADER HABER Government Affairs, подискутував з Анастасією Єзерською, керівницею відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики Національного агентства з питань запобігання корупції, щодо готовності суспільства до закону про лобіювання, його сприйняття та очікувань.
Він нагадав, що закон діє вже два місяці, і запитав у посадовиці: як закон сприйняв основний бенефіціар – бізнес?
Як зазначила Анастасія Єзерська, сьогодні найскладніше завдання НАЗК – це проведення просвітницької роботи. Найбільш готовими до цього закону були суб’єкти лобіювання – потенційні лобісти. На відміну, наприклад, від об’єктів лобіювання – посадових осіб, які почали активно цікавитися цією темою за місяць до введення в дію закону.
Зараз триває просвітницька робота за різними напрямами. Зокрема, з посадовими особами, державними органами. Проводяться різні вебінари, зустрічі.
За словами спікерки, для посадових осіб нічого не змінилося, оскільки вони як співпрацювали з бізнесом, так і мають співпрацювати надалі.
«Питання лише до бізнесу як до потенційних лобістів, суб’єктів лобіювання, наскільки вони готові відкрито заявляти про те, що їхня діяльність є лобістською. Оскільки є певний користувацький фідбек від потенційних лобістів, і вони завжди шукають відповідь на запитання, як же так зробити, щоб їхня діяльність не вважалася лобістською», – зауважила Анастасія Єзерська.
Утім, цей закон насамперед про формування культури доброчесних впливів. Представниця НАЗК наголосила, що зараз ми відходимо від негативного сприйняття лобіювання, і просвітницька робота дає свої плоди, адже лобіювання – це правова рамка впливу.
За її інформацією, нині в Реєстрі прозорості зареєстровано 93 лобісти, з яких приблизно 50% – це юридичні особи, а інші 50% – фізичні. Загалом 172 особи сьогодні можуть лобіювати в Україні.
Водночас прийняття самого закону не скасувало недоброчесні практики впливу, як, наприклад, закон про запобігання корупції не поборов корупцію, коли його прийняли. Є певні сірі зони, але це лише початок, і добре, що він покладений.
Порушивши питання регулювання, Віктор Залізнюк зауважив, що мета бізнесу – більше заробити й менше витратити, менше вкласти – більше отримати. І якщо бізнесмен хоче менше віддати державі, то втрачає бюджет і втрачає держава. А лобіст стоїть десь посередині. Тож він поцікавився, де та межа, як усе це перетинається, чи це одвічний конфлікт, де лобіст буде поміж двох вогнів – державою і тими, хто веде бізнес?
Як зазначила співрозмовниця, бізнес не існує окремо від суспільства, це його частина. Якщо бізнес розвивається, то це про економічний розвиток загалом. Тобто про суспільний інтерес, зокрема. Адже, з одного боку, є бізнес, який пропагує певну економічну сторону суспільного інтересу, є певні ініціатори такого вдосконалення, нормативного врегулювання. А з іншого – громадськість, у якої теж є свої представники, що активно долучаються до напрацювання законодавства.
«Якщо говорити про світову практику, в Україні доволі цікава формула і принцип дії лобіювання, оскільки у нас бізнес у ролі лобіста виведено за межі тих громадських організацій, які представляють суспільний інтерес. Коли йдеться про більшість європейських країн, у яких є нормативне регулювання лобіювання, то це про вплив загалом. Тобто вони не відрізняють адвокацію, лобіювання. Це все одно вплив, і ті, хто впливає, декларують це», – наголосила пані Єзерська.
Крім того, в нас є певна особливість: впливати в ролі лобістів можуть тільки ті, в кого є комерційний інтерес, що відрізняє наше регулювання від європейського та міжнародного. Тут слід говорити про різні частини єдиного цілого: бізнес, суспільство і державний інтерес.
Водночас є певний запит на визначення в законодавстві, що таке адвокація. Тут більше питання до громадськості, чи готове воно свою діяльність визначити як адвокацію. Це полегшило би сприйняття відмінностей між адвокацією та лобіюванням.
Як зазначив Віктор Залізнюк, можливо, проблема в балансі. Адже те, що отримують суб’єкти лобіювання, значно менше, ніж обов’язки, які на них покладаються.
«Закон про лобіювання точно потребує вдосконалення. На момент його ухвалення він був досить компромісний, тобто такий, що влаштовував усі сторони: громадськість, бізнес і народних депутатів, які за нього голосували. Плюс це була вимога Єврокомісії”, – зазначила Анастасія Єзерська.
Вона додала, що законопроєкт № 13339 є першим кроком, щоб забезпечити деякі додаткові гарантії і бонуси для лобістів, наприклад спрощені процедури доступу до адмінбудівель держорганів. І НАЗК готове до будь-яких пропозицій стосовно додаткових гарантій діяльності лобістів.
За її словами, набути статусу лобіста достатньо просто, і немає жодної адміністративної участі НАЗК в тому, щоб дати статус чи не дати: особа заходить в Реєстр онлайн, вводить інформацію, яку вимагає закон, і в ту саму хвилину набуває статусу. Все доволі просто.
Чи гарантує такий простий спосіб набуття статусу дотримання безпекових умов перебування в адмінбудівлях державних органів сьогодні? Тут питання балансу. Якщо статус легко отримати, то чи не з’являться охочі зловживати таким правом для якихось незаконних дій? Потрібен баланс також, щоб надати якісь бонуси, певні гарантії діяльності лобістам, які є в законі. Робота над вдосконаленням закону триває.
Вона наголосила, що закон – це правова рамка того, що вже існувало до того, як закон набув чинності. Раніше це було пов’язано з корупційними практиками, зараз є правова рамка лобіювання. І Реєстр прозорості як система є лише інструментом впровадження лобіювання і відповіддю на запитання, як саме здійснювати лобіювання.
Пані Єзерська також акцентувала, що закон містить статтю, яка визначає, що здійснюється державний контроль за діяльністю лобістів і дотриманням ними законодавства про лобіювання. Наразі розроблено порядок здійснення моніторингу, який вже затверджений в Мін’юсті і очікує свого опублікування. Він визначає процедуру здійснення такого моніторингу.
При цьому закон дозволяє повідомляти про порушення як фізичним, так і юридичним особам і об’єктам лобіювання.
Закон не дає НАЗК ініціативи для проведення моніторингу, лише за зверненням.
Цей порядок моніторингу визначає вимоги до повідомлення про порушення. Зокрема, мають бути зазначені конкретні факти порушення, які можна перевірити. Це закон про відповідальність кожної сторони.
«Практики проведення моніторингу поки що немає, але є великі компанії, які займаються лобіюванням і не набули відповідного статусу. Можемо сподіватися лише на свідомих громадян, які зможуть заявити про такі факти і ми зможемо перевірити, чи відповідають вони дійсності, та, ймовірно, притягнути до відповідальності», – зазначила Анастасія Єзерська.
Вона додала, що найпростіший шлях до формування нової культури – долучитися як лобіст і впливати, діяти прозоро й відкрито для всіх учасників ринку.
«Лобісти є безкоштовними помічниками і консультантами для тих, хто займається нормотворчістю. Тому варто як об’єктам лобіювання, так і потенційним лобістам спрямовувати свої зусилля на те, щоб діяти відкрито, впливати на політику, щоб відбувалися нормальні процеси і ми стали ще на крок ближче до правової держави», – резюмувала посадовиця.
Завантажується ...