Вища рада правосуддя припинить роботу: скоро може не стати кворуму

Якщо до цього моменту ви тішили себе надіями, що ось-ось міжнародні експерти прийдуть і допоможуть перезапустити судову владу в Україні, то в мене для вас погані новини.

Після двох років відсутності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона не відновить роботу найближчим часом. Навпаки. Згодом припинить свою діяльність і Вища рада правосуддя, яка ледь не щодня ризикує залишитися без кворуму.

Усе, що відділяє судову владу від колапсу, це відсутність рішення Ради суддів України про визначення трьох членів Етичної ради. Тому, якщо хтось переконаний, що Рада суддів України блокує судову реформу, то погляньте на це під іншим кутом: вона рятує судову владу і ваше право на справедливий суд.

Я про що. А про те, що на момент, коли запрацює Етична рада з перевірки членів ВРП, перевіряти не буде кого. Чимало обраних (не за посадою) членів ВРП готові піти у відставку, щойно буде визначено всіх претендентів до складу Етичної ради і розпочнеться відлік п’яти днів для затвердження її остаточного складу.

Може статися так, що ВРП встигне затвердити склад самої Етичної ради, і тоді буде шанс на формування ВРП у новому «доброчесному складі». Але про швидке відновлення роботи не йдеться за жодних обставин.

Що сталося?

Змінами до Закону «Про Вищу раду правосуддя» щодо доброчесності складу ВРП (більш відомого за номером законопроєкту № 5068) було запроваджено Етичну раду при ВРП, подібну до тієї, яку вже одного разу Конституційний Суд визнав неконституційною.

Наприкінці минулого тижня посли іноземних країн затвердили від імені міжнародних організацій, з якими Україна співпрацювала у питаннях підтримки судової реформи та боротьби з корупцією, та надали погоджений список із шести претендентів на три посади членів Етичної ради.

Цього понеділка, 13 вересня, Рада суддів України мала зробити те саме, надавши список із трьох членів цієї самої Ради, проте не змогла зробити цього, зважаючи на недоліки в документах усіх претендентів, та законодавстві, що регулює ці питання.

Після цього, ще перебуваючи з візитом у США, глава держави миттєво і різко заявив про недопущення блокування судової реформи. А Офіс Президента України повідомив, що на 16 вересня скликається спеціальна зустріч за участі послів так званої G7 і керівництва судової влади з цього приводу.

У чому причина?

Проблема в тому, що більшість членів ВРП не бажають бути перевіреними на доброчесність Етичною радою, правовий статус та законність процедури формування якої викликають сумніви.

Питання не у факті участі в складі цієї ради міжнародних експертів, а у тому, що:

• міжнародним експертам відводиться головна роль і вирішальний голос, тим самим дискредитується самостійність і добросовісність судової влади України;
• міжнародних експертів обрали не міжнародні організації, які підтримували Україну в судовій реформі та боротьбі з корупцією, а посли, тобто посадові особи іноземних держав;
• у процесі формування складу Етичної ради прямо порушувався закон № 5068 хоча б у тому, що звертатися до міжнародних інституцій та остаточно визначати експертів, які увійдуть до складу Етичної ради, має голова Вищої ради правосуддя, а ця посада уже пів року залишається вакантною і від імені ВРП діє виконувач обов’язків голови.

Що може статися?

Власне, ситуація з виконанням Закону № 5068 така, що, хоч виконавши його, хоч ні, порушиш закон. Тому ВРП не поспішає ухвалювати рішення, а члени цього органу готують заяви про відставку.

Якщо свої посади полишать хоча б двоє, це означатиме, що ухвалення всіх рішень ВРП заблоковано. ВРП не може проігнорувати бажання члена ВРП звільнитися і повинна розглядати такі заяви на найближчому засіданні.

Що може зробити ВПР, щоб хоча б встигнути сформувати Конкурсну комісію з відбору членів ВККС та Етичну раду ВРП?

Вона може звільнити членів ВРП, але, скажімо, з наступного дня чи через два дні. Таким чином своїм правом на звільнення у відставку чи за власним бажанням зможуть скористатися всі охочі члени ВРП.

Доки рішення про звільнення набуватиме чинності, день чи два, члени ВРП зможуть добросовісно попрацювати, щоб закрити всі актуальні питання, наприклад, дозволити запустити процес формування нового складу ВРП. Або, скажімо, хоча б розглянути заяви про відставки суддів, які, розуміючи ризики «зависнути» на тривалий період навіть у разі досягнення граничного віку, оперативно звернуться із заявами про відставку до ВРП.

Головне результат?

Звісно, це можна сприйняти як очищення судової влади від осіб, чию доброчесність не перевірено. І багато хто це сприйме за успіх реформи.

Але реальними наслідками цього стане:

• заблокована ще щонайменше на рік ВККС;
• заблокована щонайменше на рік ВРП.

Перекладаю:

• жодного суддю не буде призначено;
• суд із питань інтелектуальної власності не запрацює і 2022 року;
• жоден суддя не зможе бути звільненим;
• чинні судді будуть втрачати повноваження (останні з «п’ятирічок» чи після досягнення 65-річчя);
• судів, які припинили здійснення правосуддя, стане більше;
• навантаження на решту суддів буде зростати;
• якість розгляду справ буде знижуватися;
• строки розгляду справ будуть збільшуватися;
• позови, які ви подасте в найближчий рік, буде розглянуто в найкращому випадку через рік;
• дисциплінарні скарги, які ви захочете подати на суддів, не буде розглянуто.

Тобто право на справедливий суд у розумні строки стане максимально декларативним, а судову реформу не буде проведено. Про судовий захист прав в Україні можна буде забути. Якщо ви раптом станете жертвою злочину, порушника не покарають у розумні строки.

Працювати більш-менш непогано зможуть тільки Верховний та Вищий антикорупційний суди. Але вони й так працювали добре.

Чи на таку судову реформу очікувало роками українське суспільство?