Видавництво У Києві сьогодні проходить XIII Щорічний форум юрисконсультів, організований видавництвом «Юридична практика» спільно з Асоціацією українських корпоративних радників (АУКР). Генеральний партнер форуму — Dynasty Law & Investment, професійний партнер — «Ілляшев та Партнери», експертний партнер — «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», стратегічний партнер — «ДТЕК Енерго», галузевий партнер — ADER HABER.
Перша сесія форуму була присвячена актуальним питанням діяльності корпоративних юристів в умовах воєнного часу: інвестиційним очікуванням та євроінтеграційним викликам, проблемам енергетичного сектору, ризикам у сфері публічних закупівель, забезпеченню виконання контрактів та іншим аспектам правового супроводу бізнесу.
Модераторкою дискусії стала Наталія Гадзінська, партнер Dynasty Law & Investment, яка відкрила сесію словами привітання з учасниками та окреслила головні акценти обговорення. У своєму вступному слові пані Гадзінська наголосила, що в умовах воєнного часу роль юрисконсульта виходить далеко за межі традиційного розуміння.
«Сьогодні український юрисконсульт — це не просто фахівець у сфері права. Це стратег, кризовий менеджер і ключовий гравець у забезпеченні економічної стійкості. Адже саме від наших рішень, нашої стійкості та здатності адаптуватися до викликів залежить виживання української економіки», — зазначила вона.
Модераторка підкреслила, що перша сесія форуму є однією з найгостріших, адже об’єднує теми, які безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість України, стабільність бізнесу та формування державної політики в умовах війни.
Галина Янченко, народний депутат України, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів, розпочала дискусію з аналізу законодавчих ініціатив, спрямованих на захист інвестицій та покращення бізнес-клімату в Україні.
Народний депутат наголосила, що економічна стабільність країни неможлива без захищених прав власності та довгострокового планування бізнесу. За її словами, парламентська спецкомісія, яку вона очолює, працює не лише над вирішенням конкретних проблем компаній, що опинилися в складних ситуаціях, а й над системними питаннями, які визначають функціонування економіки загалом.
Особливу увагу пані Янченко приділила законопроєкту № 9211, що передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу та має на меті захист інтересів бізнесу під час обшуків, вилучення або арешту майна. Вона зазначила, що законопроєкт уже пройшов перше читання, проте його розгляд у другому читанні гальмується, і для його ухвалення необхідна активна підтримка з боку професійних об’єднань та бізнес-асоціацій.
«Зміни до Кримінального процесуального кодексу потрібні не лише для комісії чи депутатів, а для всього бізнесу й економіки країни. Ми не можемо чекати, що ці зміни відбудуться самі собою, — важлива підтримка асоціацій, клубів і бізнес-груп, які допомагають пришвидшити ухвалення законопроєкту», — підкреслила вона.
Пані Янченко наголосила, що нинішній час вимагає активної взаємодії між державою та об’єднаннями бізнесу для забезпечення прав інвесторів і створення передбачуваного та безпечного правового середовища.
Віктор Дубовик, генеральний директор директорату з питань правової політики Офісу Президента України, у своєму виступі зосередив увагу на євроінтеграційних викликах і реформуванні правосуддя в умовах війни.
Він наголосив, що Україна проходить унікальний шлях адаптації національної правової системи до стандартів Європейського Союзу, одночасно протистоячи повномасштабній агресії та складним економічним умовам. Ключовим орієнтиром для реформ, зазначив пан Дубовик, є звіт ЄС щодо виконання умов євроінтеграції та два тіньові звіти громадських організацій, які системно оцінюють прогрес і рекомендації для України.
Особливу увагу він приділив питанням захисту прав власності, підкресливши, що цей аспект є критично важливим як для бізнесу, так і для громадян.
Він також окреслив проблемні аспекти реформ адвокатури, юридичної освіти та діяльності правоохоронних органів, акцентувавши необхідність спільної роботи держави та зацікавлених стейкхолдерів для досягнення ефективних змін.
На завершення спікер закликав учасників панелі ознайомитися з офіційними та тіньовими звітами, які містять пріоритети розвитку правової системи, і сформувати власне бачення щодо подальших кроків:
«Раджу розпочати з двох звітів, щоб мати цілісну картину того, куди буде рухатися система правосуддя і правове життя України найближчим часом».
Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго», у своєму виступі окреслив ключові юридичні та нормативні виклики, з якими стикаються підприємства енергетичного сектору в умовах війни та євроінтеграції.
Він наголосив на безпрецедентності атак на об’єкти критичної інфраструктури та важливості забезпечення стабільності енергетичної системи України, підкресливши, що для цього критично важливою є скоординована робота енергетичних компаній і держави.
Пан Юрков детально розповів про процес інтеграції енергосистеми України до ЄС, зазначивши, що українське законодавство у сфері енергетики вже частково адаптоване до третього та четвертого енергетичних пакетів ЄС, проте залишається багато нормативних питань, які потребують оперативного врегулювання протягом найближчих двох років.
Він звернув увагу на проблему заборгованості між учасниками ринку, яка залишається значним викликом для балансувального ринку, та на необхідність вирішення цього питання для забезпечення стабільності галузі.
Серед нових вимог євроінтеграції пан Юрков виділив такі:
-
впровадження механізму СВАМ (вуглецеве коригування імпорту), що з 1 січня 2026 року вплине на вартість імпортованої електроенергії та товарів;
-
імплементацію ІСЖ-звітування, яке передбачає створення внутрішніх систем обліку та статистики для подальшого звітування відповідно до європейських стандартів.
Він підкреслив, що ці процеси формують нову юридичну реальність для енергетичного сектору та потребують уже сьогодні підготовки відповідних підрозділів і фахівців.
Світлана Ренькас, юридичний директор ГК AVTEK, у своєму виступі зробила акцент на щораз більшій ролі держави в економічних процесах, а також на викликах, з якими стикається бізнес у взаємодії з державними органами.
Вона підкреслила, що у воєнний час держава стає не лише регулятором, але й страховкою та підтримкою для бізнесу і громадян. На прикладі власного досвіду пані Ренькас розповіла про отримання компанією витягів із Державного реєстру майна, пошкодженого внаслідок терористичних актів, і зазначила, що така допомога показує «державу з людським обличчям».
Воднораз вона звернула увагу на негативні аспекти впливу держави, який зростає, зокрема на посилення ролі правоохоронних органів. Юристка наголосила, що постійні перевірки та процесуальні дії з боку прокуратури, які іноді не зумовлені обґрунтованою шкодою державі, гальмують роботу бізнесу та створюють додаткові юридичні ризики.
Спікерка закликала бізнес і державу до балансу між контролем і свободою дій, підкресливши, що контроль є виправданим лише в межах закону і має забезпечувати справедливість, а не перешкоджати діяльності компаній.
«Ми повинні шукати баланс між державою та бізнесом навіть у часи абсолютної нестабільності. Контроль має бути справедливим, а державна допомога — ефективною», — наголосила пані Ренькас.
Артем Ярмола, керівник департаменту правового супроводу ЗЕД та роботи з контролюючими органами Fozzy Group, поділився власним баченням того, що очікує український бізнес від держави.
За словами пана Ярмоли, ключовими очікуваннями бізнесу є сприяння розвитку, ефективне регулювання та створення рівних конкурентних умов. Він зазначив, що дослідження Європейської бізнес-асоціації у 2025 році визначили топзавдання для уряду на 2026 рік: боротьба з корупцією, судова реформа, верховенство права та макроекономічна стабільність.
Юрист зосередив увагу на кадровому голоді та підтримці державою мобілізованих і ветеранів, зазначивши, що наявні центри й хаби поки що не здатні повністю задовольнити потреби цих категорій.
Важливим аспектом він назвав передбачуваність регуляторного середовища, яке складається з двох компонентів: нормотворчої діяльності та правозастосовної практики. Спікер підкреслив, що бізнес часто стикається з непередбачуваною поведінкою державних органів, що змушує юристів розробляти додаткові механізми мінімізації ризиків.
Водночас він відзначив позитивні зрушення: держава останніми роками активно слухає бізнес через асоціації, комітети та засідання, що сприяє розвитку приватно-державного діалогу і пошуку балансу між регуляторними вимогами та потребами компаній.
«Якщо роль держави зростає, вона має брати на себе відповідальність за свої дії та наслідки. Пошук балансу — складний процес, але саме він дає змогу бізнесу розвиватися навіть в умовах невизначеності», — підкреслив пан Ярмола.
Він закликав державу продовжувати методичну роботу, давати чіткі роз’яснення та уникати зайвих процедур, які створюють додаткове навантаження на бізнес, наголошуючи, що спільна робота держави й бізнесу в ускладнених умовах може допомогти знайти прості та ефективні рішення.
Світлана Глущенко, радниця VB PARTNERS, розкрила тему захисту виконання контрактів і ролі держави в цьому процесі. За її словами, дієве виконання контрактів є ключовим фактором для залучення інвестицій та стабільності бізнесу, особливо в умовах війни. Пані Глущенко наголосила, що бізнесу важливі не обіцянки, а конкретні механізми, які забезпечують, зокрема, повне й безумовне виконання судових рішень.
Вона зазначила, що, попри прогрес у реформуванні судової системи та трансформації системи примусового виконання рішень із 2016 року, ціна стягнення боргу для бізнесу залишається високою, а кредитування дорожче, ніж у країнах ЄС. Одним із ключових позитивних кроків стала поява приватних виконавців, які демонструють високу ефективність: у 2024 році один приватний виконавець стягнув у шість разів більше, ніж один державний.
Спікерка зробила акцент на важливості цифровізації та автоматизації процесів примусового виконання, доступу до всіх публічних реєстрів і банківських систем, щоб забезпечити швидке й прозоре виконання рішень. За її словами, такі кроки є ключовими для балансу інтересів між кредитором і боржником.
«Судова практика повинна бути збалансованою: судді мають враховувати права як боржника, так і кредитора, щоб Україна залишалася привабливою для інвестицій», — підкреслила пані Глущенко.
Вона закликала до подальшого вдосконалення законодавства щодо примусового виконання й рівності повноважень державних і приватних виконавців, а також до впровадження цифрових інструментів, які забезпечать оперативність і прозорість процедур.
Андрій Котик (проєктна команда Defence City) презентував доповідь про адаптацію правового поля до викликів воєнного часу та особливості правового режиму Defence City. Спікер розповів, що концепція Defence City передбачає спеціальний правовий режим для підприємств оборонно-промислового комплексу, включно з податковими пільгами, звільненням від оподаткування за умови реінвестування прибутку у виробничі потужності та можливістю відкриття виробництв за кордоном у рамках ініціативи Build with Ukraine.
За його словами, мета проєкту — максимально спростити роботу оборонних підприємств, забезпечити для них зелене світло щодо всіх коридорів і можливостей з одночасним дотриманням правил державного контролю. Закон про Defence City вже прийнятий та містить окремий розділ у законі про національну безпеку, а Кабміном розроблені порядки щодо реєстрації резидентів, контролю за реінвестуванням прибутку та кваліфікації доходів.
У майбутньому команда Defence City планує впроваджувати додаткові пільги й заходи підтримки бізнесу, забезпечуючи прозорість і відкритість для обговорень із підприємствами та асоціаціями.
«Ідея Defence City спочатку була концепцією, а зараз це майже завершений проєкт, прогресивний і готовий до ефективної імплементації», — наголосив спікер.
Завантажується ...