ВС: вимоги немайнового характеру не можуть розглядатись апеляційним судом у порядку спрощеного провадження

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановив: вимоги немайнового характеру не можуть розглядатись апеляційним судом у порядку спрощеного позовного провадження. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Апеляційний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу банку у справі за позовом банку про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом позичальника про визнання кредитного договору недійсним.

Суд залишив без змін рішення місцевого суду, ухваленого в порядку загального позовного провадження, яким відмовлено в задоволенні позову та задоволено зустрічний позов.

Висновок КЦС ВС (постанова від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши такі правові висновки.

Відкриваючи провадження у справі за позовом банку про стягнення кредиту, суд першої інстанції призначив її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. Проте після подання зустрічного позову позичальника про визнання кредитного договору недійсним суд об’єднав позовні заяви в одне провадження та здійснив перехід у загальне позовне провадження (ч. 4 ст. 193 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ст. 369 цього Кодексу.

Апеляційний суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, яка встановлює, що апеляційні скарги на рішення суду у справах із ціною позову менш ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зі змісту ч. 1 ст. 176 цього Кодексу вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, в яких заявлено вимоги майнового характеру. У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

У справі, що переглядається, предметом позову є немайнова вимога – про визнання кредитного договору недійсним.

Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи – у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Зазначене позбавило позивача розумної можливості представляти свої інтереси як учасника справи за правилами, передбаченими процесуальним законодавством, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Це, своєю чергою, перешкодило стороні належним чином користуватися передбаченими ст. 43 ЦПК України процесуальними правами.