ВС пояснив, коли кримінальне правопорушення кваліфікується як вчинене за попередньою змовою групою осіб

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду пояснив умови, за яких кримінальне правопорушення вчиняється за попередньою змовою групою осіб. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суть справи

Згідно з вироком місцевого суду двох осіб, одна з яких була раніше судимою за злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, визнано винними в тому, що вони за попередньою змовою групою осіб незаконно придбали невстановлену кількість таблеток, що містять наркотичний засіб – бупренорфін, обіг якого обмежено, та, діючи умисно, незаконно зберігали їх та продавали.

Апеляційний суд вирок місцевого суду залишив без змін.

У касаційній скарзі один із захисників порушив питання щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час визнання кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення вчинення його за попередньою змовою групою осіб.

Висновок ККС ВС (постанова від 10 грудня 2020 року у справі № 464/710/18)

Домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення не обов’язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій – поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційні скарги захисників двох засуджених.

ККС ВС вказав, що положеннями ч. 2 ст. 28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об’єктивного боку.

Як видно з матеріалів кримінального провадження та встановлених фактичних обставин, особи перебували в родинних відносинах і проживали разом в одній квартирі. Кожен із них окремо, але з урахуванням обізнаності іншого та за спільним корисливим умислом, збували оперативному закупному фрагменти таблеток, що містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

З огляду на це на підставі аналізу доказів, детально наведених у вироку, зважаючи на конкретні обставини провадження, суд правильно надав юридичну оцінку узгодженим діям осіб та обґрунтовано кваліфікував їх за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.