Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду вказав, коли боржник може бути виселений із житла, яке є предметом іпотеки, без надання йому іншого житла. Про це повідомляє пресслужба ВС.
Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю – набуло права власності на предмет іпотеки – квартиру, проте виявило, що у квартирі проживають відповідачі, які не допустили позивача до житла.
Посилаючись на вказані обставини, ТОВ просило усунути перешкоди у здійсненні його права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу до квартири та визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням у зв’язку з втратою ними права власності на нього
Районний суд відмовив у задоволенні позову, оскільки:
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та усунув перешкоди для позивача у здійсненні права користування квартирою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення апеляційного суду й залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши такий правовий висновок.
ВС урахував, що вимога про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, у разі її задоволення має фактичним наслідком позбавлення відповідачів права на житло та, відповідно, виселення їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян під час звернення стягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.
Таким чином, зазначеною нормою встановлено загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого житлового приміщення.
Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого житлового приміщення під час звернення стягнення на житлове приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення.
Отже, визначальним під час вирішення питання про те, чи є підстави для виселення осіб, які проживають у житловому приміщенні, що було передане в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, є встановлення того, за які кошти придбано іпотечне майно.
Якщо іпотечне майно придбано за особисті кошти позичальника, а не за рахунок кредиту, то виселення таких громадян можливе лише з одночасним наданням іншого постійного житла.
Верховний Суд дійшов висновку, що колишні власники та особи, що проживають у житлі, яке придбано за їхні кошти та передано в іпотеку, навіть після звернення іпотекодержателем стягнення на таке майно, в силу положень ст. 109 ЖК Української РСР мають право на користування таким житлом до моменту виселення із наданням їм іншого постійного житла.
При цьому Верховний Суд застосував принцип пропорційності та відповідну прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки спірну квартиру придбано за особисті кошти позичальника, а не за кредитні кошти, відповідно, немає підстав для визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірною квартирою до моменту їх виселення та надання їм іншого постійного житла.
© Юридична практика, 1997-2024. Всі права захищені
Кількість адвокатських балів | Вартість |
---|---|
Відеокурс з адвокатської етики | 650 грн |
10 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 2200 грн |
16 адвокатських балів (включаючи 2 бали за курс з адвокатської етики) | 3500 грн |
8 адвокатських балів (без адвокатської етики) | 1800 грн |
Щодо додаткової інформації
Email: [email protected]
Тел. +38 (050) 449-01-09
Пожалуйста, подождите…