Впровадження цифровізації в Україні й право на судовий захист – баланс інтересів

Сьогодні цифровізація є невіддільною складовою частиною розвитку економіки. Упровадження цифровізації в Україні поставлено в пріоритет порядку денного, однак відбувається не без труднощів.

«Цифровізація — один з основних векторів розвитку української економіки впродовж наступних 10 років. За підрахунками, цифровізація здатна забезпечити зростання української економіки на 10-12% на рік. Тому вона є пріоритетом уряду нашої країни у всіх сферах. Європа — наш стратегічний партнер у плані цифрових реформ. Разом ми вже цифровізували 31 послугу», — зазначив Михайло Федоров на Українській конференції реформ.

Вже зроблені перші кроки в цій сфері:

• наша держава стала першою в світі, де цифрові паспорти у додатку «Дія» юридично прирівняно до звичайних документів,
• те ж саме стосується і COVID-сертифікатів,
• картки платника податків,
• свідоцтва про народження дитини,
• водійських посвідчень,
• студентських квитків,
• довідок внутрішньо переміщених осіб.

Ба більше, приватні підприємці можуть тепер швидко реєструвати свій бізнес.

Але чимало проблем залишаються неврегульованими, а тому створюють перешкоди для цифровізації в Україні.

28 жовтня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення № 640/30039/21, яким зупинив дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2021 № СП-510/2021/4411-03 про скасування рішення Комісії від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03 “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту”. Наслідком такого рішення стало впровадження неринкового мита на кабельну продукцію розміром понад 20%.

Впровадження неринкового мита на кабельну продукцію

У листопаді відбулась пресконференція, під час якої експерти обговорили це питання. Експерти визначили такі важливі аспекти:

• таке рішення призведе до монополізації ринку кабельної продукції. Вони припускають, що наслідком будуть дефіцит, підвищення цін і погіршення якості продукції, зрив державних програм інтернетизації;
• рішення щодо необхідності мита ґрунтуються на викривлених тенденційних посиланнях, під час його прийняття аргументи фахівців і статистичні дані було проігноровано;
• накладання обтяження на продукцію, яка не виробляється в державі, – це елемент непродуманого лобізму.

Як наслідок, зараз українські оператори змушені чекати, поки на складах з’явиться обладнання, водночас виробник величезну кількість своєї кабельної продукції надсилає на експорт до країни-агресора, – такий висновок зробив заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко

Водночас Міністерство цифрової трансформації повинно забезпечити 95% сільського населення швидкісним фіксованим інтернетом до 2024 року, на що виділено 500 млн гривень. За словами директора директорату фіксованого та мобільного ШСД Міністерства цифрової трансформації України Юрія Мацика, таке рішення суду сповільнює їх роботу. Національні виробники, на жаль, замість того щоб підвищувати виробництво і якість продукції, ініціюють підвищення ціни на продукцію.

Проблема, за словами експертів, у тому, що:

• мито запроваджено в тому числі на ті види кабелю, які в Україні не виробляються. Тому це змусить провайдерів перекласти додаткову вартість на користувачів;
• запорукою загального успіху є вільний ринок і конкуренція, а ціну має диктувати споживач, а не регулятор.

Тож експерти зійшлися на думці, що захист порушених прав має бути справедливим не тільки до сторін справи, а й до суспільства у цілому. Додатково вони вказали на необхідності чіткого нормативного врегулювання, яке б дійсно створювало умови для впровадження цифровізації, а не перешкоджало їй.

Читайте також: Уряд планує пришвидшити цифровізацію України