ВП ВС вказала, в якому випадку внесення коштів на депозитний рахунок суду не обов’язкове під час поділу спільного майна

Якщо у справі про поділ майна подружжя не заявляється вимога про припинення права одного з подружжя на частку у спільній власності, то той з подружжя, у якого залишається неподільна річ, не зобов’язаний попередньо внести кошти на депозитний рахунок суду.

На це вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року (оприлюднена 21 липня 2022 року) у справі № 209/3085/20. В цій справі ВП ВС відступила від низки висновків Верховного Суду України та Касаційного цивільного суду у складі ВС.

Обстави справи

Позивачка звернулася з позовом до колишнього чоловіка про поділ набутого ними під час шлюбу автомобіля. Оскільки об’єктом поділу є неподільна річ, просила визнати право власності на автомобіль за відповідачем, за яким він зареєстрований, а їй сплатити грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності.

Районний суд задовільнив позов та визнав автомобіль спільним майном подружжя, припинив їхнє право спільної сумісної власності на автомобіль і виділив його у власність відповідача. На користь позивачки суд стягнув грошову компенсацію у розмірі 1/2 ринкової вартості автомобіля.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову в частині вимог про припинення права спільної сумісної власності подружжя на автомобіль, виділення його відповідачеві у власність і стягнення з нього на користь позивачки грошової компенсації. Суд зважав на те, що поділ автомобіля є неможливим без згоди відповідача на викуп у позивачки її частки у спільному майні подружжя та без внесення ним на депозитний рахунок суду відповідної суми.

Питання, яке вирішував ВС

Чи має відповідач внести на депозитний рахунок суду суму компенсації, яку з нього хоче стягнути позивачка за належну їй частку у праві спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ?

Висновки Великої Палати ВС

Щодо необхідності попереднього внесення коштів

ВС частково скасував постанову апеляційного суду.

ВП ВС, зокрема, вказала що приписи частин 4 та 5 статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так:

• правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації);
•  якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

«Інакше кажучи, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов’язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду», — констатував ВС.

Також ВП ВС зауважила, що факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації сам собою не може бути ознакою надмірності тягаря такої виплати.

Якщо у відповідача будуть відсутні кошти для реального виконання рішення суду, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ.

Щодо згоди на виплату компенсації

• ВП ВС наголосила, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов’язковою.
• За змістом частини 4 статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно під час його поділу має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд.
• Цей припис узгоджується з приписом частини 2 статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі

Відступ від правових позицій

Відповідно, ВП ВС відступила від висновків ВСУ (постанова від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15) та КЦС ВС (постанова від 16 червня 2021 року у справі № 559/609/15), за якими суд має визначити ідеальні частки співвласників у неподільній речі без її реального поділу та залишити відповідне майно у спільній частковій власності у разі, коли відповідач попередньо не вніс на депозитний рахунок суду кошти за частку позивача у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, а останню не можна поділити в натурі відповідно до часток.

Також ВП ВС відступила від висновків ВСУ (постанова від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15) та КЦС ВС (постанова від 29 серпня 2019 року у справі № 371/1369/15-ц), що для вирішення питання про застосування частини 2 статті 364 ЦК України юридичне значення має те, чи сплачує співвласник-відповідач, який володіє та користується спільним майном, матеріальну компенсацію позивачеві за таке володіння та користування відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України, чи спроможний співвласник-відповідач виплатити співвласникові-позивачеві грошову компенсацію вартості його частки і чи не буде така виплата надмірним тягарем.

Також читайте: Визнання грошових вимог банку в частині винагороди за користування кредитом у справі про банкрутство — висновок банкрутної палати КГС ВС