ВП ВС: припинення громадянства України внаслідок його втрати через дії, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України

Оприлюднено текст постанови Великої Палати Верховного Суду, якою відмовлено в задоволенні апеляційної скарги бізнесмена Вадима Альперіна у справі про скасування указу Президента України про припинення громадянства України.

Велика Палата ВС постановою від 15 вересня 2022 року (оприлюднено 11 жовтня 2022 року) у справі № 9901/166/21 залишила без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 23 грудня 2021 року.

КАС ВС відмовив у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 14 квітня 2021 року № 161/2021 «Про припинення громадянства» у частині втрати громадянства України Альперіним.

Нагадаємо, що підставою для втрати громадянства України Альперіним слугувало добровільне набуття ним громадянства держави Ізраїль.

Висновки ВС

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, ВП ВС вказала на таке.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про громадянство України» громадянство України припиняється:

1. внаслідок виходу з громадянства України;
2. внаслідок втрати громадянства України;
3. за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Підстави для втрати громадянства України регламентовано в п. 1 ч. 1 ст. 19 цього закону, і такою підставою є добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.

Отже, припинення громадянства України внаслідок його втрати через активні дії повнолітньої людини, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України.

Велика Палата ВС зауважила, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

• Факти та обставини, які стосуються припинення громадянства Ізраїлю, з огляду на доводи позивача мали би бути відомими саме йому як особі, щодо якої такі існували чи існують та його стосувались чи стосуються. Обов’язок доказування факту припинення громадянства Ізраїлю (тобто спростування доводів відповідача про правомірність його указу) лежав виключно на позивачеві. Але він цього обов’язку не виконав.
• До того ж у позовній заяві позивач зазначив, що він добровільно звернувся із заявою про набуття громадянства Ізраїлю та внаслідок такого звернення набув його. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про громадянство України» причини такого набуття не мають юридичного значення для оцінки правомірності видачі відповідачем оскаржуваного указу.

«Вимоги законодавства щодо припинення громадянства України внаслідок його втрати через добровільне набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави були доступними, чіткими та передбачуваними для позивача. У разі необхідності він міг з’ясувати зміст відповідних приписів, які регламентують припинення громадянства України внаслідок його втрати, в осіб, які надають професійну правничу допомогу. Твердження представників позивача про очевидні суперечності у приписах законодавства України про громадянство є безпідставними», — зазначила ВП ВС.

Втрата громадянства позивачем внаслідок добровільного набуття громадянства іншої держави свідчить про відсутність порушення ст. 7 Європейської конвенції про громадянство та ст. 8 Конвенції про скорочення безгромадянства, які ратифіковані Верховною Радою України.

Також ВС звернув увагу, що законодавство України є досить ліберальним щодо поновлення у громадянстві після його втрати. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про громадянство України» громадянство України набувається внаслідок поновлення громадянства, порядок якого визначено ст. 10, і позивач може цим ефективним юридичним засобом скористатися.

Велика Палата ВС констатувала, що дії Президента України щодо видання указу в частині припинення громадянства України позивача не були свавільними та нераціональними, оскільки ґрунтувались на вимогах законодавства, були підтверджені доказами та в будь-якому випадку не були помилковими щодо фактів, зокрема факту добровільного набуття позивачем громадянства Ізраїлю та перебування в такому і, як наслідок, наявності підстав для видання зазначеного указу.

Також читайте: На вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину поширюється позовна давність — об’єднана палата КЦС ВС