ВП ВС: правила виключної підсудності поширюються на спори щодо стягнення заборгованості за договором про користування нерухомістю

Велика Палата Верховного Суду вказала, що на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, укладеним щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

Суть справи

Прокуратура в інтересах держави звернулася до суду з позовом до медичного центру щодо стягнення заборгованості з орендної плати, обов`язок сплатити яку передбачено договором про передання майна територіальної громади міста Києва в оренду відповідачу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив:

• діагностичний центр орендоване майно фактично в оренду не передавав, а відповідач майном не користувався;
• у прокуратури відсутні підстави для звернення до суду з позовом, він не довів порушення інтересів держави;
• прокуратура не здійснила повідомлення про звернення до суду та порушила принцип територіальної юрисдикції діяльності органів прокуратури.

Суд частково задовольнив позов та стягнув частину заборгованості, апеляційний суд залишив рішення без змін.

Суди відхилили доводи відповідача про те, що відповідач був позбавлений можливості використовувати спірне приміщення, а також про необхідність передання справи за виключною підсудністю до іншого суду.

Висновок Великої Палати (постанова від 16.02.2021 № 911/2390/18)

Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередній інстанцій та направила справу на новий розгляд через порушення судами застосування правила про територіальну юрисдикцію.

ВП ВС вказала, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосувати під час вчинення позову інші норми, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені в статтях 27–29 ГПК України.

У чинній редакції ГПК України частина 3 статті 30 цього Кодексу вказує на виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцем розташування майна або основної його частини, що відповідає змісту частини 1 статті 30 ЦПК України

Отже, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов’язків, що пов’язані з нерухомим майном.

У зв’язку з цим Велика Палата Верховного Суду вирішила не відступати від висновку, викладеного КЦС ВС у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають із приводу нерухомого майна.