Волонтерство як підґрунтя національної єдності — аналіз законодавчих ініціатив

Катерина Маєвська, адвокат Dynasty Law & Investment

З початком російської агресії щодо України кожен із нас в тій чи іншій формі став волонтером. Хтось надав прихисток тимчасово переміщеним особам, хтось організовував збір необхідних речей чи закуповував устаткування для потреб тимчасово переміщених осіб чи бійців ЗСУ, жоден українець не залишився байдужим у ситуації, в якій опинилася наша країна. А отже, кожен українець є волонтером. Волонтерський дух та волонтерська діяльність відтепер є частиною нашого життя, нашої національної свідомості та одним із підґрунть єднання нації довкола спільної ідеї — наблизити перемогу нашої країни у війні, всіма засобами, які є доступними кожному українцю.

Крім того, волонтерських рух є унікальним взірцем самоорганізації різних прошарків суспільства задля досягнення певної мети, що є одним з основоположних принципів побудови громадянського суспільства у вільній демократичній державі.

Саме тому беззаперечною є необхідність підтримання інституту волонтерства з боку держави.

Законодавче врегулювання

З метою своєчасної та ефективної відповіді на виклики, які постали перед Україною через військову агресію російської федерації, в нашій країні тільки за перші декілька діб війни волонтерській рух потужно та стрімко набрав обертів та продовжує надавати необхідну допомогу, наближаючи перемоги на своєму — волонтерському – фронті.

А тому держава не повинна залишатися осторонь та має доступними державними механізмами підтримувати такі процеси у суспільстві. Одним з таких механізмів є законодавче регулювання волонтерської діяльності. На сьогодні в Україні чинним є Закон України «Про волонтерську діяльність». З метою внесення змін, обумовлених тими громадянськими процесами, які вже фактично є сталими у нашому суспільстві, стосовно здійснення волонтерської діяльності до Верховної Ради України подано законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність» щодо підтримки волонтерської діяльності» № 7363.

Вказаний законопроєкт було розроблено саме з метою охоплення на законодавчому рівні волонтерського руху в Україні, який значно розширився через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України.

Враховуючи положення, що пропонується законодавчо закріпити в Законі України «Про волонтерську діяльність», держава передбачає можливість розроблення та імплементації загальнодержавних цільових волонтерських програм, що має на меті, на нашу думку, подальшу плідну скоординовану співпрацю держави та волонтерського руху.

Законопроектом № 7363 пропонується розширити види діяльності, які є волонтерськими, що є також констатацією та законодавчим оформленням вже наявних напрямів волонтерського руху в Україні.

Крім того, на нашу думку, важливим є також включення у перелік видів волонтерської діяльності такого напряму, як надання волонтерської допомоги для відновлення України після збройної агресії російської федерації проти України, що дає надію на швидке відновлення країни після перемоги.

Важливість волонтерського руху в Україні також підкреслюється у вказаному законопроєкті пропозицією доповнити частину 4 статті 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» новими абзацами 2–6 такого змісту:

«Держава в особі її органів та посадових осіб підтримує громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності, гарантує і забезпечує захист передбачених Конституцією України та законами прав, свобод і 3 законних інтересів волонтерів, отримувачів волонтерської допомоги, організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні забезпечити сприятливі умови для здійснення волонтерської діяльності, підвищення її суспільного престижу та створення передумов для її розвитку, підтримки та заохочення діяльності волонтерів в Україні. Державна підтримка волонтерської діяльності може здійснюватися у вигляді: надання правової, фінансової, організаційної, методичної, інформаційної допомоги волонтерам, організаціям та установам, що залучають волонтерів до провадження волонтерської діяльності на території України; розробки та імплементації загальнодержавних цільових програм з підтримки розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів; інших видів державної підтримки».

Таким чином, держава на законодавчому рівні закріплює всебічні підтримку та сприяння волонтерському руху в України, а отже, й закріплює на національному рівні важливість волонтерства як суспільного інституту.

Вказаний законопроєкт також пропонує надати можливість долучатися до волонтерської діяльності неповнолітнім. Законопроєктом передбачено таке:

«Неповнолітні особи здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. Неповнолітні особи не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим-десятим, а також абзацами чотирнадцятим та п’ятнадцятим частини третьої статті 1 цього Закону, а також у медичних закладах. До досягнення чотирнадцятирічного віку особа може здійснювати волонтерську діяльність виключно спільно з батьками чи піклувальниками з метою формування культури волонтерства та розвитку соціальної активності особистості.»

Однак, на нашу думку, наявність такого положення у вказаному законопроєкті та подальше внесення подібних змін до Закону України «Про волонтерську діяльність» має корелювати насамперед із міжнародною Конвенцією про права дитини.

Відповідно до статті 3 вказаної Конвенції «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».

Отже, під час надання на законодавчому рівні доступу до волонтерської діяльності неповнолітнім, які в розумінні вказаної Конвенції є дітьми, слід насамперед зважати на якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

Підбиваючи підсумок, варто зазначити, що зараз наша країна проходить історичне випробування, складність та важливість наслідків якого, неможливо переоцінити, а ті процеси у відбудові громадянського суспільства в нашій державі, які набули сталого розвитку саме на тлі повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну, будуть об’єднувати всі верстви населення нашої держави довкола спільної мети – відновити, побудувати нову вільну, потужну країну. І на нашу думку, волонтерський рух в Україні є одним з інструментів для досягнення такої мети.