Військовий облік жінок — практичні аспекти

Павло Теслюк, адвокат АО AVER LEX

Руслана Петя, помічник адвоката АО AVER LEX

Питання військового обліку жінок викликає широкий ажіотаж у публічному просторі, особливо перед наближенням 1 жовтня 2022 року, коли територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військові комісаріати) повинні повноцінно запрацювати у цьому напрямі.

На початку вересня на державному рівні обговорюються формати від добровільної постановки жінок на облік до створення прототипу ізраїльської моделі. І хоча зараз офіційними документами передбачено обов’язковий облік жінок, які мають фах, споріднений з військовою службою, а це 14 спеціальностей та 7 професій, проте до 1 жовтня ситуація може змінитися. Зі змін прогнозується обов’язковий облік для жінок 3 спеціальностей: медичні працівники, кухарі та радіоелектрики, а для інших облік буде за власним бажанням.

Незважаючи на те, кого з жінок стосуватиметься військовий облік, постановка на нього визначатиме такі умови:

• жінкам з відповідним фахом та бажанням необхідно буде особисто з’явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для надання відносно себе військово-облікових даних, пройти медкомісію, під час якої буде визначено ступінь придатності жінки до військової служби;
• після постановки на військовий облік такі жінки вважаються військовозобов’язаними, їм видають військово-обліковий документ – військовий квиток та зараховують у запас для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період (до речі, військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться);
• відповідно до правил військово обліку, передбачених Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язані жінки повинні:
• перебувати на військовому обліку за місцем проживання, а також у разі тимчасового вибуття за межі України – за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
• з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах;
• не змінювати місце фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки
• виконувати інші обов’язки, визначені постановою КМУ від 07.12.2016 № 921.

Крім питання обов’язковості постановки та необхідних спеціалізацій, є ще декілька моментів, щодо яких необхідні додаткові роз’яснення

1. Прогнозуючи, що перелік споріднених професій може включати 3 спеціалізації, не варто забувати, що кожного року до 1 березня Генеральний штаб Збройних сил України може його переглядати і за необхідності вживати заходів щодо внесення до нього змін.
2. Залишається відкритим питання, як будуть визначати, чи володіє жінка відповідною спеціальністю та/або професією та чи потрібно вставати на облік тим, хто не працював за спеціальністю. Тобто потрібно орієнтуватись на інформацію з диплому чи з трудової книжки, враховуючи, що багато жінок працюють не за спеціальністю?
3. Що стосується обмеження військовозобов’язаних жінок щодо перетину кордону, то в період воєнного стану вони не зможуть виїхати закордон без отримання спеціального дозволу від територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Але це не стосується жінок, які не підлягають призову згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наприклад, багатодітні, жінки, які самостійно виховують неповнолітню дитину, матері дітей з інвалідністю та інші. Втім, наразі однозначної відповіді на питання про порядок перевірки жінок на предмет наявності у них статусу військовозобов’язаного та перебування на військовому обліку немає, оскільки Державна прикордонна служба України не є розпорядником інформації щодо військовому обліку громадян України.

Наостанок дещо про відповідальність

• Взяття жінок на військовий облік не означає автоматично їх призов. Однак жінки, які уже перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний же час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
• Крім територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ще державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання), у тому числі на умовах трудового договору (контракту, угоди), строком понад 3 місяці.

Варто зазначити, що законодавством не покладено обов’язку ведення персонального обліку військовозобов’язаних на фізичних осіб – підприємців у разі використання ними праці найманих працівників.

• За невиконання правил військового обліку чинним законодавство встановлено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення військовозобов’язаними жінками правил військового обліку, що веде до накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн). За повторне порушення протягом року – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).

Кримінальна відповідальність за ухилення військовозобов’язаною від військового обліку настає лише після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та веде до накладення санкції у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 до 8 500 грн) або виправних робіт на строк до 1 року (ч. 1 ст. 337 КК України).

Проте існує думка, що жінки, які мають вперше стати на військовий облік, не можуть бути притягнуті до відповідальності за вказані вище правопорушення через наявність колізії, оскільки суб’єктом вчинення правопорушень, передбачених ст. 210 КУпАП та ч. 1 ст. 337 КК України, є військовозобов’язаний. Однак, на відміну від чоловіків, жінки набувають статусу військовозобов’язаного після взяття на військовий облік.