VIII Міжнародний податковий форум: податковий ландшафт в Україні треба вирівнювати – Олексій Любченко, голова ДПС

У Києві стартував VIII Міжнародний податковий форум, організований видавництвом «Юридична практика» за підтримки UNIC. Генеральний партнер заходу – Юридична група EUCON.

Форум розпочався з відкритого обговорення «Податковий ландшафт України та світу». Модератором обговорення став Ярослав Романчук, керуючий партнер Юридичної групи EUCON. За його словами, ця тематика не втрачає актуальності, адже податкові правовідносини – це фундамент у відносинах платників податків і держави.

«Кожного року ми спостерігаємо, як змінюється податкова проблематика в Україні та світі», – зауважив пан Романчук.

Нова місія ДПС

«Податковий ландшафт в Україні треба вирівнювати», – переконаний Олексій Любченко, голова Державної податкової служби України. Має бути створено рівні умови для ведення бізнесу та оподаткування преференційованих олігархічних бізнес-структур.

«Вирішальними є не ставки податків. Я не підтримую підвищення цих ставок. Усі питання в адмініструванні. Яскравий приклад: нічого не змінилося в ставці податку на додану вартість, але бізнес платив на 1,6 раза більше, ніж торік», – навів приклад Олексій Любченко.

За його словами, тепер місія Державної податкової служби України полягає в транспарентності, відкритості, вони повинні стати сучасною модерновою організацією.

«Я докладу максимум зусиль для того, щоб відкрити персональні дані українців про сплачені податки. Не про отримані доходи, а про сплачені податки. Тоді ми справді вирівняємо податковий ландшафт», – пообіцяв голова ДПС.

Міжнародні стандарти

Анжела Седелль, радник Глобального форуму з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей ОЕСР, зосередилася на ключових трендах податкової прозорості та міжнародному обміні податковою інформацією. У цій сфері вже багато років домінує тема міжнародних аспектів в ухиленні від сплати податків за допомогою активів, які перебувають у міжнародних фінансових центрах або за кордоном.

Україна приєдналася до Глобального форуму у 2013 році і взяла на себе зобов’язання імплементувати стандарти щодо обміну інформацією за запитом, а також автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Кількість країн, які вже імплементували ці стандарти, невпинно зростає.

Які є результати цього процесу? Анжела Седелль повідомила, що Глобальний форум завершив оцінку законодавчого поля різних країн, а тепер займається оцінкою якості імплементованих змін, тобто практикою обміну інформацією.

«Важливою частиною оцінки є не лише те, як держава обмінюється інформацією, а й конфіденційність і захист даних», – зазначила спікер.

Ярослав Романчук додав, що ОЕСР готує революційні зміни в частині електронної торгівлі:

1. принципово новий підхід до розподілу прав на оподаткування доходів між юрисдикціями;
2. гарантія сплати мінімального податку міжнародними компаніями.

Податкова рада

Марчін Свєнчіцький, бізнес-омбудсмен України, зазначив, що податкові питання становлять близько 60% усіх звернень до Ради бізнес-омбудсмена, а за 6 років роботи вони отримали близько 5 тисяч скарг від бізнесу на податкові органи.

«Це не свідчить про те, що податкові органи працюють погано. Це свідчить про те, що кожне підприємство в процесі своєї роботи зіштовхується з податковою», – додав спікер. Проте характер спорів бізнесу з податковими органами змінюється.

Марчін Свєнчіцький зупинився на тих питаннях, де спостерігається певний прогрес. Наприклад, значно менше скарг надходить на повернення ПДВ. Також вдалося підвищити мінімальну суму податків, за ухилення від сплати яких настає кримінальна відповідальність, з 1 млн грн до 3 млн грн.

Актуальними залишаються проблеми внесення компанії в список ризикових платників податків, масового блокування податкових накладних.

Податкова амністія

На податковій амністії зупинилася Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. За її словами, ця тема порушується в Україні не вперше. Податкова амністія аж ніяк не означає легалізацію незаконно отриманих коштів чи майна.

Наталія Блажівська зауважила, що такі глобальні кроки мають засновуватися на ретельному аналізі досвіду інших країн, а також слід визначитися, яку країну ми обираємо як зразок, або ж ми створюємо власну унікальну систему.

«Основоположною проблемою ідей, які виносяться на розгляд парламенту, є недостатня прогнозованість виконання того чи іншого закону на практиці: чи не породить він чергових зловживань та проблем», – вважає суддя.

Адже зрештою всі недоліки законодавства буде покладено на плечі суду, саме суду доведеться вирішувати спори, які виникнуть під час застосування неякісного закону.

Ярослав Романчук додав, що безперечно податкова амністія спровокує чимало судових спорів.

Перспективи БЕБ

Перспективи створення та функціонування Бюро економічної безпеки проаналізував Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. На момент ухвалення відповідного закону ситуація в нашій країні була катастрофічною: на мільйон підприємств, які працюють, правоохоронні органи проводили близько 100 тис. обшуків на рік.

«Усі спроби якось виправити цю вакханалію шляхом ухвалення законів «Маски-шоу стоп», «Маски-шоу стоп – 2» не призвели до відчутного результату», – переконаний Семен Ханін.

А тепер є нова спроба виправити ситуацію через ухвалення закону про БЕБ, хоча, на його думку, це не призведе до відчутних результатів, а лише змінить назву податкової поліції, міліції чи органів ДФС.

«Це помітно з подій, що відбуваються, зі змісту закону і з нашої практики», – вважає керуючий партнер ЮК «АМБЕР».

Нова парадигма

Світлана Мусієнко, партнер Sayenko Kharenko, зауважила, що ще не всі українські бізнесмени прийняли нову «податкову реальність», дехто досі вірить, що ці зміни не настануть. Але ускладнення правил фінансового моніторингу за кордоном змушує бізнес діяти за новими правилами, перелаштовувати свої бізнес-структури під інші реалії.

Світлана Мусієнко вважає, що сьогодні найкращий час для запровадження податкової амністії, адже Україна стоїть на порозі введення CRS-стандарту автоматичного обміну інформацією щодо фінансових рахунків на глобальному рівні. Утім, на її думку, інформації про CRS у публічному просторі наразі мало.

Проблеми передання

Людмила Куса, керівник практики вирішення спорів  GRACERS law firm, розповіла про кримінальні переслідування платників податків. Основний ризик у цьому контексті – створення Бюро економічної безпеки. Вона також немає позитивних очікувань від діяльності цього органу, адже вже протягом тривалого часу спільнота спостерігає лише зміну вивісок на податкових органах.

Людмила Куса зупинилася на питанні передання справ зі старого органу в новий. На прикладі НАБУ і ДБР вона розповіла про справи, які просто «зависали», ставало неможливо добитися проведення будь-яких слідчих дій, експертиз, взагалі неможливо довідатися, якому слідчому передали справу.

Головна проблема

Іван Сакаль, фінансовий директор групи компаній Agrofusion, зауважив, що реформування податкового сектору дало перші позитивні плоди. Але реформа – це дорога з двостороннім рухом: бізнес має пропонувати ідеї та йти назустріч державі, інакше нічого не вдасться.

Також він розповів про мережу UNIC і зазначив, що найбільшою проблемою в Україні є тіньовий бізнес.

«Чесний бізнес не може конкурувати з тіньовим», – сказав спікер і додав, що чесний бізнес має ставати партнером податкових адміністрацій на місцях.