VIІІ Форум із реструктуризації та банкрутства: відновлення платоспроможності фізичних осіб — складнощі та перспективи

Завершила VIІІ Форум із реструктуризації та банкрутства сесія про відновлення платоспроможності фізичних осіб. Модератор сесії Микола Ковальчук, старший партнер L.I. Group, відкриваючи дискусію, зазначив, що відновлення платоспроможності фізичних осіб – це доволі новий інститут, який був започаткований в жовтні 2019 року. Наскільки розвинулась ця практика, з якою проблематикою зустрілись, яка тепер актуальна судова практика — це все і більше у фокусі сесії.

Учасники дискусії:

• Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України
• Олександр Банасько, суддя КГС ВС
• Юрій Моісеєв, заступник директора департаменту юридичного забезпечення Міністерства економіки України
• Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»
• Андрій Джура, заступник директора департаменту – начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ»

Відновлення платоспроможності і війна

Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, розповів про функціонування інституту відновлення платоспроможності фізичних осіб в умовах воєнного стану. Головна частина доповіді була присвячена статистичним даним за 2022-й та попередні роки. Така інформація допомагає побачити тенденції і зрозуміти прогалини в інституті банкрутства фізичних осіб.

Пан Владислав Філатов навів такі цифри у справах про неплатоспроможність:

• за 2021 рік відкрито 511 справ,
• за 2022-й – 400 справ.

«Звісно, війна завадила, але попри це фізичні особи – боржники звертаються до суду, саме щоб вирішити питання своїх боргів. Підхід законодавця спрямований на лояльність і виконання соціального завдання цієї книги Кодексу. Практикою застосування це підтверджується», — зауважив пан Філатов.

Так, за його інформацією, в 2021 році щодо неплатоспроможності фізичних осіб було співвідношення 50/50: половина була в процедурі реструктуризації боргів, а інша половина перейшла в процедуру погашення боргів.

У 2022 році ситуація кардинально змінюється: 82% – це процедура реструктуризації боргів, лише 18% йдуть у процедуру погашення боргів.

Тут спікер звернув увагу на проблематику, яку потрібно вирішувати змінами до Кодексу. Це стосується визначення розмірів житла, яке лишається у боржника, і незначного перевищення таких розмірів.

«Попри воєнний стан, у нас укладено втричі більше планів реструктуризації – це позитивна історія для боржників», — зазначив Владислав Філатов.

Можливо, несподіваною стала відповідь на запитання, скільки кредитори отримують. 4% у справах про банкрутство. Не багато, але, на думку спікера, це означає, що кредитори мають йти на домовленості з боржником і боржники також не повинні зловживати своїм правом.

Інші статистичні дані від спікера — у відеотрансляції форуму.

Судова практика з банкрутства

Олександр Банасько, суддя КГС ВС, представив судову практику щодо банкрутства фізичних осіб. Він зауважив,  що є значне зростання кількості справ, які зараз переглядають в касаційному порядку. Детальна доповідь судді є у відеотрансляції, там само доступна докладна і актуальна презентація пана судді (пізніше з’явиться в програмі форуму).

Серед іншого Олександр Банасько звернув увагу на складність норм, адже під час розгляду певних справ судді звертались до пояснювальної записки для тлумачення норм, які були складними в правозастосуванні. Крім цього, є ціла низка висновків суду, які вже імплементовані в законодавство.

«Право на використання такої процедури, як відновлення платоспроможності фізичної особи, має тільки доброчесний, сумлінний боржник. Якщо є зловживання, то звільнення від боргів чи реструктуризація не допускається», — зазначив Олександр Банасько.

Також пан суддя навів дані про кількість справ на розгляді палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС:

• у 2021 році  – 26,
• у 2022 році – 10,
• у 2023 році – 1.

Важлива судова практика, на яку є посилання в презентації та доповіді:

• авансування винагороди арбітражному керуючому — постанова КГС у складі ВС від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, постанова КГС у складі ВС від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, постанова КГС у складі ВС від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20;
• підстави відкриття провадження у справі — постанова КГС у складі ВС від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20;
• дія мораторію на вимоги забезпечених кредиторів — постанова КГС у складі ВС від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, постанова КГС у складі ВС від 01.10.2020 у справі № 910/17501/19, постанова КГС у складі ВС від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20, постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.

Перспективи розвитку інституту

Юрій Моісеєв,  заступник директора департаменту юридичного забезпечення Міністерства економіки України, досить критично виступив щодо перспектив розвитку інституту відновлення платоспроможності фізичних осіб в Україні, а також запропонував статичні дані за весь час існування інституту з 2019 року:

відкрито проваджень 1295 у справах про відновлення платоспроможності фізичних осіб, із них лише в 500 провадженнях визнано боржника банкрутом і запроваджено процедуру погашення;

звільнення фізичних осіб від своїх боргів — у 332 провадженнях. Тільки 9 проваджень закінчилось повним виконанням планів реструктуризації;

відновлення платоспроможності фізичних осіб становить менш ніж 1% від загальної кількості справ, однак результативне завершення після повного циклу процедур відновлення платоспроможності — приблизно 65%.

Дійсно, визнав пан Юрій Моісеєв,  процедура відновлення платоспроможності доволі популярна, але не така, як корпоративне банкрутство, там цифри вищі.

Говорячи безпосередньо про перспективи розвитку інституту, доповідач зауважив, що законопроєкти № 4409, № 8442, які містять зміни до книги IV Кодексу,  не змінюють кардинально інституту платоспроможності фізичних осіб. Що потрібно зробити, на думку пана Юрія?

• Перше, що має вагоме значення, – це доступ до самої процедури відновлення. Процедура дорога. Це є перешкодою у доступі.
• Друге – зміни законодавства – еволюційний шлях. Запозичення досвіду інших країн і врахування реалій нашого стану. Це має бути комплексний акт зі змінами не тільки до Кодексу про банкрутство.
• Третє – популяризація і конкурування цього інституту і процесу з виконавчим провадженням. Відновлення платоспроможності – більш тривалий процес порівняно з виконавчим провадженням.

Податкові «сюрпризи»

Про податкові перевірки боржника в процедурах банкрутства та їх наслідки розповів Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери». Зокрема, спікер звернув увагу на податкові перевірки на стадії ліквідації банкрута. Кодексом про банкрутство не врегульовано питання податкових перевірок на такій стадії.

«У нас є реальний кейс, коли на стадії ліквідації податкова зробила перевірку за весь період, виписала акт і ППР. Хоча ст. 79 Кодексу про банкрутство передбачено, що будь-які зобов’язання після визнання банкрутом заборонені. Але Податковим кодексом передбачено, що контролювальний орган має право на проведення перевірок і складання актів. Ми ППР оскаржили в суді, чекаємо рішення», — прогнозує цікаву практику пан Горецький.

Тож з огляду на неоднозначне розуміння норм права спікер пропонує  законодавче регулювання  питання перевірок:  внести зміни до Кодексу з банкрутства, зазначивши, що під час ліквідації не може бути проведено жодних перевірок, або обмежити податковий орган у проведенні перевірки на стадії розпоряджання майном саме до постанови про визнання боржника банкрутом.

Ще одна потреба у змінах до законодавства — врегулювати питання щодо немайнових спорів.

До цієї доповіді також буде опубліковано презентацію, або її можна побачити під час відеотрансляції.

Олександр Банасько зауважив, що якраз сьогодні в суді розглядали точно таку саму справу, як наведена паном Горецьким, — планується звернення до науково-консультативної ради.

Злочинець-банкрут

Про цікаві наслідки звільнення фізичних осіб від боргів, які виникли внаслідок вчинення злочинів, розповів  Андрій Джура, заступник директора департаменту — начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ». Він навів приклад конкретної справи, подробиці якої також є в презентації.

Особа підробила звітність ТОВ і уклала кредитний договір (у банку в 2016 році не було доступу до державних баз даних, тому кредитування відбулось). Під час кримінальної справи особа вину визнала, цивільний позов – також. Але на цю особу поширилась амністія, і її звільнили від відбуття покарання. Виникло питання виплати за цивільним позовом. У 2021 році особа звертається  за процедурою банкрутства: формально в неї нема непогашеної судимості, немає майна і вона є безробітною.

Суд першої інстанції визнає банкрутом і ставить у вину кредитору, що нічого конкретного не було запропоновано в плані реструктуризації. Апеляційна інстанція вказала на те,

що на прощення боргів має право тільки добросовісний боржник.

Андрій Джура звернув увагу на законопроєкт № 7442, який якраз і  передбачає неможливість звільнення від боргів, якщо мова йде про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.