VII Форум із реструктуризації та банкрутства: чинне законодавство потребує змін для розгляду справ про банкрутство в умовах війни та в поствоєнний період

Завершальна сесія VII Форуму з реструктуризації та банкрутства, який відбувся сьогодні, була присвячена актуальним та проблемним питанням у процедурах банкрутства.

Модерувала сесію молодший партнер L.I. Group Вікторія Михайлова.

За словами пані Михайлової, навіть в умовах сьогодення бізнес не припиняє роботу і господарські суди продовжують розглядати справи про банкрутство, однак воєнний час вносить свої корективи і під час робочого процесу виникає багато проблемних питань, які потребують вирішення.

Відповідальність власників та керівників

На проблемних питаннях притягнення до субсидіарної та солідарної відповідальності керівників/бенефіціарів позичальників-банкрутів зупинився суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олександр Банасько.

Суддя зауважив, що сьогодні майже у всіх справах, які перебувають в провадженні суду, застосовується норми Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), який почав діяти 21 жовтня 2019 року.

Пан Банасько відповів на запитання, яке постійно ставлять практики: КУзПБ є продебіторським чи прокредиторським? За його словами, судова практика говорить про те, що метою законодавства про банкрутство є якнайповніше задоволення вимог кредиторів боржника.

Також спікер підкреслив, що сьогодні набуває дедалі більшої актуальності рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лекіч проти Словенії» від 11 серпня 2018 року та його застосування у практиці українських судів. Зокрема, за обставинами цієї справи директора притягнуто до відповідальності у зв’язку з тим, що за наявності загрози неплатоспроможності продовжувалось існування юридичної особи і нарощувались боргові зобов’язання. ЄСПЛ дійшов висновку, що така практика комерційного обороту не є добросовісною і не може заявник отримати вигоду у вигляді звільнення від зобов’язань.

Пан Банасько зауважив, що після введення в дію КУзПБ кількість справ про притягнення посадових осіб підприємства-боржника до субсидіарної відповідальності значно зросла.

«Це свідчить, що цей інститут розвивається і що цей інструмент є одним зі засобів досягнення мети у справах про банкрутство», – підкреслив Олександр Банасько.

Що стосується справ про притягнення таких осіб до солідарної відповідальності, то, за словами спікера, їх значно менше.

Також пан Банасько презентував актуальну судову практику в цій категорії спорів.

Він зупинився на наявних проблемних питаннях щодо застосування солідарної відповідальності. Серед них він виділив:

• обмеженість законодавчого регулювання інституту солідарної відповідальності (розмір відповідальності та можливості її зменшення залежно від поведінки керівника);
• двоетапна процедура розгляду заяв про покладення солідарної відповідальності;
• конкуренція із субсидіарною відповідальністю;
• момент звернення із заявою про покладання солідарної відповідальності, можливість приєднання чи з’явлення її в інтересах одного, декількох чи всіх кредиторів.

Основна проблема – невизначеність

Директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов розказав про основні виклики арбітражного керуючого в умовах війни.

Зокрема, спікер зауважив, що дуже часто арбітражні керуючі не враховують законодавчого надання повноважень державній владі та військовому командуванню для здійснення відсічі агресору, наслідком яких є обмеження відповідних прав і свобод.

Доповідач звернув увагу, що з 24 лютого ц.р. було призупинено роботу державних реєстрів. Але цю проблему вже частково вирішено.

«На сьогодні внесено зміни в підзаконні нормативно-правові акти, за яким дозволено Міністерству юстиції України видавати довідки щодо реєстру підприємств», – зауважив Владислав Філатов.

Проте першорядним проблемним питанням, за словами спікера, є невизначеність, зокрема, щодо:

• ведення реєстру вимог кредиторів;
• визначення повноважень;
• виконання санкцій щодо кредиторів, вимоги яких віднесено до санкційних списків;
• виконання повноважень щодо продажу майна боржника в умовах війни з урахуванням того, чи буде досягнута легітимна мета продажу за найвищу ціну і за участі якомога більшої кількості потенційних покупців.

Процесуальні перешкоди

Про процесуальності труднощі банкрутства в умовах воєнного стану розповіла суддя-спікер Господарського суду Луганської області Олена Фонова.

Так, спікер підкреслила, що нова фаза війни загострила низку процесуальних питань, які існували ще з 2014 року. Зокрема, додались нові категорії територій, а саме: території, де відбуваються активні бойові дії, та території, де не відбуваються активні бойові дії, але є постійні обстріли.

Що стосується процесуальних труднощів, то йдеться насамперед про неможливість розшукати учасників справи про банкрутство і повідомити про розгляд справи.

За словами пані Фонової, нагальною є проблема подовження строків розгляду справи у зв’язку з неможливістю належного повідомлення сторін. Також подовження строків певних процедур – розпоряджання майном, санації, ліквідації тощо.

«Сьогодні виходить дивна ситуація, коли у зв’язку з воєнними діями ми продовжуємо строки розгляду ліквідаційної процедури або інших процедур на підставі «ковідних норм», – зауважила Олена Фонова.

За словами судді, це питання вирішується законопроєктом № 7442, проте його ще не прийняли.

Також перед судами постала проблема відсутності відомостей про всіх учасників справи, у зв’язку з чим знову виникають проблеми з подовженням строків. На переконання Олени Фонової, прийняття нових норм, які б регулювали процедуру банкрутства юридичних осіб, що розташовані на непідконтрольних державній владі України територіях, вирішило б це питання.

На завершення виступу спікер зауважила, що також може виникнути проблема моніторингу майна, яке входило до ліквідаційної маси, але у зв’язку з воєнними діями було знищено та пошкоджено.

Поствоєнні загрози банкрутства

Дмитро Мошенець, начальник відділу по супроводженню банкрутств департаменту по роботі з особливими активами ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», зосередив увагу слухачів на тому, яким саме підприємствам загрожує банкрутство у післявоєнні часи та як йому запобігти.

Пан Мошенець впевнений, що такі процеси набудуть масового характеру. Проблема виникне для всіх учасників процесу банкрутства у зв’язку з неврегульованістю багатьох питань.

Спікер зупинився на критеріях підприємств, яким у майбутньому може загрожувати банкрутство. Зокрема, виділив 4 групи таких підприємств:

• І група – підприємства, активи яких зазнали значних руйнувань або повністю знищені;
• ІІ група – підприємства, які фактично повністю або окремі їх представництва чи філіали розташовані на тимчасово окупованій території та непідконтрольній території після 24 лютого 2022 року;
• ІІІ група – підприємства, що захоплені збройними силами рф та іншими незаконними збройними формуваннями і контролюються ними;
• ІV група – підприємства, які розташовані на підконтрольній Україні території, але не мають можливості провадити господарську діяльність.

Також Дмитро Мошенець підкреслив, що кредитори підприємств, майно яких знищено або зазнало руйнувань, вже сьогодні зазнають збитків.

«У майбутньому ми можемо побачити банкрутство не тільки підприємств, які мали кредитні зобов’язання, але і багатьох кредиторів, що внаслідок невиконання зобов’язань боржником можуть мати ознаки неплатоспроможності», – підкреслив Дмитро Мошенець.

На переконання доповідача, законопроєкт № 7442 не вирішує превенції масових банкрутств. Законодавцям вже сьогодні необхідно розробляти зміни, зокрема з розробкою компенсаційних механізмів.