Видавництво 
Сьогодні в Києві проходить VIII Business & Legal Energy Forum, присвячений викликам українського ринку енергетики. Організатором заходу стало видавництво «Юридична практика», генеральний партнер – ЮК Altelaw.
Учасники першої сесії форуму розглянули питання функціонування енергетичних ринків. Модератором сесії була партнер ЮК Altelaw Ольга Савченко, яка зауважила, що на ринку відбулося чимало змін та запроваджено нові правила, тож експертам є про що дискутувати.
Про те, як відбувається процес енергетичної інтеграції України в Європейський Союз, розповіла народна депутатка України Інна Совсун. Вона зауважила, що наразі очікується звіт Єврокомісії щодо того, як Україна впоралася з домашнім завданням – відповідати критеріям ЄС. Але незалежно від того, що міститиме звіт, Україна продовжуватиме рух в напрямку євроінтеграції.
Народна депутатка, яка входить до складу Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послу, зазначила, що Україна до кінця поточного року мала імплементувати рекомендації ІV енергопакета ЄС. Зараз, за її словами, ведуться дискусії щодо кінцевих термінів та дедлайнів впровадження реформ. Їх невиконання загрожує втратою коштів, адже в рамках допомоги Україні ЄС виділив 50 млрд євро.
Також європейці зосереджують увагу на питанні спроможності інституцій, зокрема НКРЕКП. «Незалежність регулятора – це засадничий принцип, і зміни потрібні насамперед нам. Тому важливо вчасно приймати підзаконні акти», – підкреслила законодавиця.
Аналізуючи законодавчі зміни, доповідачка виокремила законопроєкт 9024-д про запаси нафти і нафтопродуктів. Зараз, як зазначила депутатка, проблемою є потрапляння законопроєкту в порядок денний парламенту.
Ще одне важливе питання – експорт енергії до ЄС. Тут на перший план виходить питання визнання гарантій походження. Тож найближчим часом у країні очікується впровадження відповідного реєстру.
Також Інна Совсун зупинилася на перспективах біометану, назвавши цей напрям «великою можливістю» для України.
Продовжив тему гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС у контексті імплементації ІV енергопакета голова Офісу Energy Community в Україні Олексій Оржель.
Експерт насамперед зауважив, що головний меседж сьогодні – це шанс для України стати повноцінним членом європейського ринку. Тому критично важливо дотримуватися термінів, а після завершення війни – створити конкурентний ринок.
Потрібні інтеграція ринків та залучення інвестицій в енергогенерацію, адже внутрішні ресурси в Україні є обмеженими.
Трендом, який лише посилюватиметься, експерт назвав те, що гроші, які заходять в енергетику, не можуть стосуватися вугільної енергетики.
Визнання гарантій походження Олексій Оржель вважає політичним процесом. Але якщо Україна прагне стати повноцінним учасником європейських ринків, треба встигнути імплементувати необхідні законодавчі акти.
Ще один виклик, який має прийняти Україна, – децентралізація генерації. «Щоб стати членом європейської сім’ї, немає іншого шляху, крім прийняття ІV енергопакета», – дійшов висновку доповідач.
Про законодавчі механізми запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках (закон про REMIT) розповів Ігор Мітрошичев, начальник управління моніторингу та аналізу роботи ринку електроенергії департаменту енергоринку НКРЕКП.
Представник регулятора зазначив, що Регламент REMIT був запроваджений для забезпечення прозорості та доброчесності на оптових енергетичних ринках. Україна також взяла на себе зобов’язання імплементувати цей нормативно-правовий акт.
Як зазначив експерт, у червні 2023 року парламент ухвалив важливий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (3141-IX). «Відповідно до цього закону регулятору було надано додаткові повноваження щодо моніторингу в частині ведення господарської діяльності на енергетичних ринках», – зауважив Ігор Мітрошичев.
Впровадження нормативно-правових актів у зазначені терміни, тобто наступного року, він назвав дуже амбітним завданням. Водночас експерт висловив переконання, що європейські норми в Україні впроваджуватимуться максимально.
Тема, яка хвилює не лише юристів, – енергозабезпечення України під час війни та в довгостроковій перспективі. Як зауважив директор із правових питань НЕК «Укренерго» Максим Юрков, в Україні з’являється багато підзаконних актів, відповідно, з’являтиметься ринок.
Експерт нагадав, що українська енергосистема була синхронізована з Європою в лютому 2022 року. І це дає певні бенефіти і для України, і для європейських партнерів. Натомість рф фактично втратила європейський ринок.
«Інтеграція покращує балансування в Європі. Це надалі сприятиме і балтійським кранам. Україна це зробила набагато швидше», – зауважив Максим Юрков, додавши, що з’єднання української енергосистеми з європейською дає змогу проходити пікові навантаження. А потенціал країни дає можливість забезпечити комерційний обмін електроенергії.
Він зауважив, що технічно Україна вже в Європі, але потрібно інтегруватися в європейські інституції.
Максим Юрков також звернув увагу на намагання рф зруйнувати українську енергетичну інфраструктуру минулої зими. Але блекауту не сталося, і зараз максимально швидко йде відновлення ресурсів, які були пошкоджені. На заходи з укріплення таких об’єктів виділено близько 1 млрд грн. Тож сьогоднішнє завдання – максимально захистити об’єкти енергетичної інфраструктури взимку.
«Маємо імплементувати європейські правила, і робити це самостійно», – підсумував пан Юрков.
Борис Куприянський, адвокат АО «Перший Радник», зробив доповідь на тему «Взаєморозрахунки за електроенергію: підходи регулятора та судова практика».
Він насамперед зауважив, що заборгованість учасників ринку за балансувальну електроенергію перед оператором системи передачі станом на 10.10.2023 становить 29 303 394 328 грн. Водночас заборгованість оператора системи передачі за балансувальну електроенергію перед учасниками ринку – 17 335 042 506 грн.
Експерт зазначив, що така ситуація виникла через відсутність механізмів/критеріїв проведення взаємозаліку однорідних зустрічних вимог / неттінгу за договором про участь у балансувальному ринку, з одного боку, та договорами про надання послуг із диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та/або передачу електроенергії – з іншого.
Експерт також зупинився на найбільш поширених доводах, які ПрАТ «НЕК «Укренерго» використовує в суді проти позовів ППБ про стягнення заборгованості за балансувальну електроенергію.
А серед найбільш поширених прийомів для затягування розгляду судових справ виокремив такі:
- здійснення періодичних платежів невеликими сумами в рахунок погашення заборгованості.
Перед кожним судовим засіданням перевіряти актуальність розміру боргу;
- подання «технічного» зустрічного позову.
Звернути увагу суду на зміст підп. 17.10 підп. 17 п. 1 розд. ХІ Перехідних положень ГПК України;
- заперечення факту підписання акта купівлі-продажу електроенергії уповноваженими особами.
Відразу додавати до позову протоколи перевірки КЕП;
- наголошення на наявних (можливо) розбіжностях між загальною вартістю балансувальної електроенергії в рахунках та її вартістю в актах купівлі-продажу.
До подання позову слід звернути на це увагу для коректного обрахунку ціни позову.
«Система стратегічних запасів нафтопродуктів по-новому. Аналіз законодавчих ініціатив, перспективи реалізації, вплив на ринок» – із такою темою виступив Михайло Третьяков, керуючий партнер АО AZONES.
Нафта, як зауважив доповідач, теж є стратегічним напрямом для України. Проте система стратегічних запасів дісталася нам у спадок від СРСР, тож потрібно зробити системні кроки та імплементувати європейське законодавство.
Пан Третьяков відзначив переформатування ланцюжків постачання нафтопродуктів після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Минулої весни була паливна криза в країні, але український ринок, який потребує 10-12 млн тон пального на рік, впорався.
Стратегічний мінімальний запас нафтопродуктів, за словами експерта, впроваджуватиметься поступово. Функціонування системи буде дворівневе, учасники самі можуть забезпечувати зберігання або користуватися послугами операторів – професійних зберігачів. Цей стратегічний запас контролюватиме регулятор – державна агенція. Насамперед це стосуватиметься забезпечення постійного моніторингу.
Що стосується місць зберігання, то 50 % фізичного ресурсу – це Україна, решта – країни ЄС, які межують з Україною.
Завершальним у першій сесії форуму став виступ Артема Петренка, виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України, який розповів про трансформацію глобального газового ринку.
Експерт відзначив торішнє падіння імпорту природного газу в Україні з 85 до 40 млрд м3. Серед інших тенденцій – зниження постачання газу трубопровідним транспортом. Натомість обсяги постачання скрапленого газу, зокрема російського, збільшуються. Так само збільшується кількість LNG-терміналів у Європі. Таким чином відбувається диверсифікація постачання газу в Європу.
«Світ показує, що природний газ затребуваний, попит на ресурс високий. Сьогодні європейські сховища майже повністю заповнені. Ми повинні брати участь у глобалізованому європейському ринку», – зауважив Артем Петренко.
За його спостереженнями, зараз великих коливань не очікується, проте у 2025 році слід чекати на великі зміни.
Сьогодні Україна живе в умовах закритого ринку, і позаяк торік впав попит на газ, маємо різницю в цінах з Європою.
є«Ми маємо розгалужену систему транспортування, газосховища. Є великі перспективні проекти – суходіл та морський шельф. Це допоможе зробити Україну експортером і відмовитися від імпорту. Проте ключове зараз – безпекові питання», – підсумував Артем Петренко.
Завантажується ...